Постанова № 38768490, 20.05.2014, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/2024/14-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 травня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої-судді Стріжакової Г.В.

при секретарі Долинській Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шахтарську адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації Донецької області, треті особи Державне підприємство «Торезантрацит», Державне підприємство «Донвуглеструктуризація» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтував тим, що більше 20 років пропрацював на різних вугледобувних підприємствах. Останнє підприємство, де працював позивач перед виходом на пенсію 13.01.2006 року є «Шахта Річна», яка входила у склад «ш/у Волинське». Після виходу на пенсію позивач придбав право користування паливом на побутові потреби. У теперішній час право позивача на користування побутовим паливом порушено, УПСЗН Шахтарської райдержадміністрації відмовляє у наданні позивачу пільг на придбання палива на побутові потреби у зв'язку з тим, що згідно із записом у трудовій книжці позивача він працював у «Ш/у «Волинське», а оскільки у теперішній час ОП «Ш/у Волинське». Позивач звернувся до ДП «Торезантрацит» ОП «Ш/у «Волинське», але йому відмовлено у виписці вугілля. Просить визнати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу пільг для придбання палива для побутових потреб; зобов'язати відповідача надати пільги на придбання твердого побутового палива згідно Порядку надання пільг на придбання твердого палива та скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженим ПКМУ № 77 від 31.01.2007 року та № 887 від 12.08.2009 року із змінами, затвердженими згідно ПКМУ № 831 від 13.11.2013 року з урахуванням вимог статті 48 Гірничого закону України за 2013 рік.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду надав заяву, в якій просив розгляд справи провести у його відсутність, вимоги підтримує.

Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації Снарська І.М. у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала, надала заперечення проти позову, згідно з яким відмова позивачу у наданні пільги мотивована тим, що останнє вугледобувне підприємство, з яким позивач перебував у трудових відносинах - шахтоуправління «Волинське». В теперішній час воно є діючим і входить до складу ДП «Торезантрацит», а тому останнє зобов'язане забезпечувати позивача безкоштовним вугіллям. Вважають дії відповідача щодо відмови у забезпеченні позивача пільгою правомірною, у задоволенні позову просили відмовити (а.с.19).

Представник третьої особи ДП «Торезантрацит» Костенко Л.П. у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відзив на позов, згідно якого позивач перед виходом на пенсію працював на шахті «Річна», яка входила до складу «Шахтоуправління «Волинське». Шахта «Річна» неодноразово реорганізовувалась, а в подальшому припинила свою діяльність шляхом ліквідації та передачі її до складу ДП «Донвуглереструктуризація», яке згідно ст.48 Гірничого Закону України на протязі декількох років забезпечувало безкоштовним вугіллям пенсіонерів - колишніх працівників шахти «Річна». Вважає, що відповідач безпідставно відмовляє позивачу в наданні пільг на придбання твердого побутового палива (а.с.43).

Представник третьої особи ДП «Донвуглеструктуризація» Лонська Ю.І. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відзив на позов, згідно якого за наказом Міністерства палива та енергетики ДП «Шахта Річна» була передана для здійснення фізичної ліквідації до ДП «Донвуглереструктуризація». Шахта ліквідувалася як юридична особа, а не як структурний підрозділ у складі шахтоуправління. За ДП «Донвуглереструктуризація» закріплений обов'язок забезпечення колишніх працівників шахти «Річна» безкоштовним паливом на побутові потреби. Після закінчення робіт з ліквідації підприємства, списки вуглеотримувачів були передані до відповідача. Просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України м. Шахтарська та Шахтарського району та отримує пенсію за віком, 24.05.2006 року видане пенсійне посвідчення (а.с.9).

Згідно трудової книжки позивач працював з 03.07.1978 року по 18.07.2000 року «Шахтоуправління «Волинське» (а.с.10-11).

Згідно архівної довідки від 22.04.2014 року № 01-883 ОСОБА_2 працював з 03.11.1992 року підземним горно робочим дільниці ЕМО - «Річна» Шахти «Річна» Торезького виробничого об'єднання по добичі антрацита «Торезантрацит». З 18.07.2000 року він звільнений. Останнє місце роботи 18.07.2000 року дільниця ППЗ шахти «Річна» (а.с.3).

Відповідно до наказу № 62/к від 04.11.1992 року позивач переведен на шахту «Річна» дільниця ЕМО-Річна з 03.11.1992 року (а.с.63), наказом № 67/к від 26.07.2000 року ОСОБА_2 звільнений 18.07.2000 року за власним бажанням по п.3 ст.38 КЗпП України (а.с.64), в особистій картці та виписці з табелю виходів вбачається, що позивач працювала з 01.01.1989 року по 31.10.1996 року в АБК - Річна (а.с.65-67).

Таким чином судом встановлено, що позивач працював саме на шахті «Річна», яка входила до складу шахтоуправління «Волинське».

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.11.2002 року № 669 ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське» дочірнє підприємство державної холдингової компанії Торезантрацит» реорганізовано шляхом виділення з його складу структурного підрозділу шахти «Річна» та створенням на його базі ДП «Шахта «Річна». Було визначено, що останнє є правонаступником майнових прав та обов'язків ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське», пов'язаних з діяльністю його структурного підрозділу «Шахта «Річна» згідно з розподільчим балансом (а.с.57).

Після виділення шахти «Річна» зі складу ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське», відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Волинське» увійшло до складу ДП «Торезантрацит» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України №120 від 07.03.2003 року (а.с.5).

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 05.10.2005 року № 506 «Про припинення діяльності ДП «Шахта «Річна» шляхом ліквідації» її було передано для здійснення фізичної ліквідації до ДП «Донвуглереструктуризація» та зобов'язано забезпечити працівників окремих категорій населення побутовим вугіллям у період ліквідаційних робіт (а.с.59).

У проекті ліквідації шахти «Річна» ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське» передбачається, що після ліквідації шахти, забезпечення вуглеотримувачів ліквідованих шахт безкоштовним вугіллям проводиться правонаступником (а.с.64-65).

Згідно довідки (а.с.41) позивач з 2006 року по 2012 рік отримував безкоштовне вугілля на державному підприємстві «Донвуглереструктуризація», куди були передані списки колишніх працівників шахти «Річна».

Згідно листа ВП «Ш/у «Волинське» ДП «Торезантрацит» від 30.12.2013 року № 01-2502 ОСОБА_2, позивачу відмовлено у забезпеченні паливом на побутові потреби, відмова мотивована тим, що позивач працював на шахті «Річна», яка входила до складу Ш/у «Волинське», з 01.01.2003 року шахта «Річна» була виведена зі складу «Ш/у «Волинське». Правонаступником «Ш/у «Волинське», пов'язаних з діяльністю шахти «річна» є ДП «Шахта «Річна». В 2005 році ДП «Шахта «Річна» припинила свою діяльність шляхом ліквідації та передачі до складу ДП «Донвуглереструктуризація», яке після закінчення робіт з ліквідації шахти «Річна» передала списки осіб, що мають право на пільги по забезпеченню вугіллям на побутові потреби, в тому числі, відповідачу. На даний момент діюче підприємство ПП «Ш/у «Волинське» ДП «Торезантрацит» не є правонаступником виділеної з його складу і ліквідованої шахти «Річна», тому підстав для забезпечення паливом на побутові потреби пенсіонерів ліквідованої шахти у них не має (а.с.4).

Відповідно до довідки, виданої ВП «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит» воно перетворювалось наступним чином: 28.07.1996 року «Шахтоуправління «Волинське» Торезького виробничого об'єднання з добичі антрацита «Торезантрацит» перетворено у Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Волинське»; 30.12.1996 року воно перетворено в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Волинське», дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Торезантрацит»; 07.03.2003 року воно реорганізовано шляхом злиття і утворення ДП «Торезантрацит» (а.с.5).

В свою чергу УПСЗН Шахтарської райдержадміністрації листом від 12.12.2013 року № 05/21-346/21 відмовило позивачу в наданні компенсації на тверде паливо. Дана відмова мотивована тим, що позивач перейшов на пенсію з ш/у «Волинське», тому виплачувати йому компенсацію на тверде паливо, як пенсіонеру шахти «Річна», немає підстав. (а.с.12).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частиною 5 ст. 48 Гірничого закону України передбачена категорія осіб, яка після ліквідації чи консервації гірничого підприємства забезпечуються вугіллям на побутові потреби, в межах галузевої угоди, а саме пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків .

Згідно постанови КМУ № 77 від 31 січня 2007 року «Про затвердження порядку надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом» передбачено, що визначення права на пільги на тверде побутове паливо відповідно до Гірничого закону України покладено на управління праці та соціального захисту населення на підставі відомостей із трудової книжки та пенсійного посвідчення.

За приписами пункту 4 вказаної постанови для призначення пільг з придбання твердого палива і скрапленого газу особи звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення з відповідною заявою, до якої додають довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

Суд звертає увагу, що даною постановою передбачено обов'язок відповідача визначати право на пільги та тверде побутове паливо, а не компенсацію.

У разі коли на підставі записів у трудовій книжці особи, яка має право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, неможливо встановити факт виходу на пенсію з ліквідованого гірничого підприємства (ліквідація, реорганізація, перейменування), до уповноваженого органу за його запитом надається архівна довідка або довідка Міненерговугілля про зміни, які відбулися на гірничому підприємстві з моменту виходу на пенсію особи до ліквідації зазначеного підприємства, та копії підтвердних документів (розпорядження, накази).

Таким чином, відповідач у справі - є суб'єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок щодо визначення права на пільги на тверде побутове паливо відповідно до частини 2 статті 102 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг на придбання твердого пічного палива надаються пільги, особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України, - з розрахунку вартості 3,1 тони вугілля на побутові потреби на домогосподарство на рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював у вугільній галузі, перебував на посадах пов'язаних з підземними умовами більше 10 років, що підтверджується трудовою книжкою.

Частиною 5 статті 111 ЦК України передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Державне підприємство «Шахта «Річна» перебуває в стані припинення.

Відповідно до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 № 939, датою фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження Мінвуглепромом актів прийняття відповідних робіт, а також визначення правонаступника щодо соціального захисту осіб відповідно до частини п'ятої статті 48 Гірничого закону України.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.12.2012 року № 1078 був затверджений Акт комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт та заходів, передбачених проектом ліквідації шахти «Річна», яким роботи з ліквідації шахти «Річна» визнані закінченими у повному обсязі, відповідно з проектом ліквідації (а.с.33).

Актом прийому - передачі списку вуглеотримувачів шахти «Річна» від 10.01.2013 року управлінню соціального захисту населення був переданий список вуглеотримувачів, які забезпечувалися вугіллям державним підприємством «Донвуглереструктуризація», та які мають право на безплатне забезпечення твердим побутовим паливом згідно із статтею 48 Гірничого Закону України, в тому числі із зазначенням персональних даних позивача (а.с.39).

Суд не погоджується з позицією відповідача, що обов'язок забезпечення вугіллям лежить на юридичній особі - Держаному підприємстві «Торезантрацит» до складу якого входить шахтоуправління «Волинське», яке значиться у трудовій книжці позивача як останнє місце його праці у вугледобувній галузі.

Матеріалами справи достовірно підтверджено, що позивач працював на шахті «Річна», послідовний процес реорганізації якої як структурного підрозділу, а в подальшому і як самостійної юридичної особи, відбувався на підставі наказів вищого органу управління, з дотриманням прав та гарантій працівників.

Із даних архівних довідок, інших матеріалів справи, чітко вбачається, що позивач працював саме на ліквідованому підприємстві - ДП «Шахта «Річна», соціальний захист колишніх працівників якого протягом фізичної ліквідації був покладений на державне підприємство «Донвуглереструктуризація», а в теперішній час перейшов до управління соціального захисту.

За таких обставин, суд вважає протиправною відмову відповідача надати пільгу позивачу на придбання твердого палива.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позову немайнового характеру до адміністративного суду з 01 січня 2014 року встановлена у розмірі 73,08 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, з бюджету на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправною відмову Управління праці і соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації в наданні ОСОБА_2 пільгу на тверде побутове паливо.

Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації надати ОСОБА_2 пільгу на тверде побутове паливо з урахуванням вимог ст. 48 Гірничого Закону України за 2013 рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 73 грн. 08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Г.В. Стріжакова