Постанова № 38767552, 16.05.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/8909/13-к

1-кп/465/105/14

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2014 року Франківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря Янковської С.Ю.

в ході розгляду кримінального провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013150080002386 від 12 серпня 2013 року та поступили до Франківського районного суду м. Львова від заступника прокурора Франківського району міста Львова 12 вересня 2013 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борислав, Львівської області, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, звищою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Сторона обвинувачення :

- старший прокурор прокуратури Франківського району

м. Львова Олексів Ольга Вікторівна

- прокурор прокуратури Франківського району м. Львова

Бобик Станіслав Юрійович

Сторона захисту: адвокат ОСОБА_4

Потерпіла сторона: ОСОБА_5;

ОСОБА_6.

В С Т А Н О В И В

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12013150080002386 від 12 серпня 2013 року, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою та займаючи посаду провідного спеціаліста - лікаря ветеринарної медицини - державного інспектора ветеринарної медицини управління ветеринарної медицини в м. Львові, службові обов'язки якого, визначені ч. 2 та ч. 3 посадової інструкції, затвердженої 22 червня 2009 року начальником управління ветеринарної медицини м. Львова, здійснюючи ветеринарно - санітарний нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного походження у процесі її реалізації, будучи уповноваженим розглядати факти виявлених порушень та накладати стягнення на посадових осіб за порушення ветеренарно - санітарних норм, вимагав та отримував хабарі від підприємців за невжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень ветеринарно - санітарних норм при реалізації продуктів харчування.

Так, судом встановлен6о, що ОСОБА_1 виявивши та достовірно знаючи , що приватний підприємець ОСОБА_5 не дотримується ветеринарно - санітарних норм при реалізації продуктів харчування, в кінці листопада 2009 року в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, за не притягнення останньої до адміністративної відповідальності та не створення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності, з метою особистого збагачення пред'явив ОСОБА_5 вимогу сплатити йому хабар в розмірі 300( триста) грн., зазначивши, що така сума повинна сплачуватися йому один раз у півроку. Будучи поставленою, вказаною вимогою, у становище, що унеможливлює безперешкодне здійснення підприємницької діяльності , ОСОБА_5, усвідомлюючи безвихідність у подальшій роботі, погодилася на вимогу ОСОБА_1 та вони домовилися про зустріч у цьому ж місці через декілька днів. Діючи за попередньо визначеним порядком, 06 лютого 2010 року приблизно об 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 прийшов у цей же магазин - «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 де ОСОБА_5 з цих же підстав передала ОСОБА_1 в якості хабара 300 (триста) грн. за невжиття до неї, як до підприємця заходів адміністративного впливу. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 домовилися про повторну зустріч через півроку для аналогічної передачі грошових коштів за безперешкодне, зі сторони ОСОБА_1 як посадової особи управління ветеринарної медицини в м. Львові, здійснення ОСОБА_5 підприємницької діяльності.

Крім того, 12 квітня 2010 року , ОСОБА_1 перебуваючи у своєму службовому кабінеті по вулиці Промисловій , 96 -1 у м. Львові, з цих же підстав, пред'явив вимогу до підприємниця ОСОБА_6 з яким попередньо домовився про зустріч.

16 квітня 2010 року в післяобідній час, ОСОБА_1 з метою отримання обумовлених коштів, за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, зустрівся з ним біля приміщення ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області, що по вулиці Степана Бандери, 1 у м. Львові звідки обидва направилися в розміщене по сусідству кафе, та у приміщенні якого, ОСОБА_6 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) грн. за безперешкодне, зі сторони ОСОБА_1 як посадової особи, здійснення ОСОБА_6 підприємницької діяльності в травні 2010 року.

08 червня 2010 року в післяобідній час, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_6 біля кафе - бару «Львівянка», що по вулиці Городоцькій, 207 у м. Львові, де ОСОБА_6 за попередньою вимогою передав ОСОБА_1 в якості хабара грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США, що згідно курсу НБ України, станом на той час, становило 1584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. та 1400 ( одну тисячу чотириста) грн.

06 липня 2010 року, близько 14 год. 40 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в службовому автомобілі марки ВАЗ 2199 державний номерний знак НОМЕР_2, біля кафе - бару «Львівянка», що по вулиці Городоцькій, 207 у м. Львові, одержав від ОСОБА_6 хабара в розмірі 200 (двісті) доларів США, що згідно курсу НБ України, станом на той час, становило 1580 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят ) грн. та 1400 ( одну тисячу чотириста) грн.

Дані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою за невиконання в інтересах того, хто дає хабара будь - якої дії з використанням наданої їй влади і службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, вчиненого повторно ( в редакції закону 2001 року).

В ході чергового судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду та повідомив, що свою вину інкримінованому кримінальному правопорушенні визнає повністю, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, вважає недоцільним подальше судове слідство, оскільки ним не оспорюються факти отримання хабара. У вчиненому щиро розкаявся. При цьому звернув увагу суду, що достатньо усвідомив негативність вчинених ним дій, бажає стати на шлях виправлення і на даний час працевлаштувався. Підтримав заявлене адвокатом клопотання про задовлення колоптання трудового колективу субєкта підприємницької діяльності фізичної особи, що використовує найману працю з надання послуг « СПД ФО ОСОБА_8» про його передачу на поруки цьому колективу.

Адвокат в судовому засіданні клопотання підтримала та пояснила, що її підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, кримінальне правопорушення, яке інкримінується йому у вину відноситься до середньої тяжкості, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв органам досудового слідства у розкритті кримінального правопорушення, що підтверджується написанням явки з повинною, за час розгляду справи судом ОСОБА_1 ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягався, на виклики суду прибував вчасно, що також підтверджує його відповідальне та негативне ставлення до вчиненого, а тому відсутні будь - які застереження, які б дали підставу суду відмовити у задоволенні клопотання колективу, про передачу ОСОБА_1 на поруки.

Прокурор в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин справи, що інкримінуються ОСОБА_1 у вину органами досудового слідства і державним обвинуваченням та визнання в судовому засіданні цих обставин обвинуваченим ОСОБА_1, не ставлячи під сумнів належність клопотання трудового колективу про передачу обвинуваченого на поруки, проти заявленого клопотання заперечив. Разом з тим, заперечуючи клопотання, прокурор не навів жодної, передбаченої законом підстави для відмови. Свою позицію мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи не визнавав своєї вини у вчиненому, і тільки за результатами судового слідства,

зрозумівши, що вина його доводиться, вирішив у такий спосіб уникнути кримінальної відповідальності. Також звернув увагу суду, що ОСОБА_1 на підприємстві яке подало клопотання , працює незначний час.

Потерпілі в чергове судове засідання не прибули, хоч повідомлялися судом про час та місце розгляду справи. Учасники процесу проти розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілих не заперечували, відтак, суд вважає за можливе розглянути заявлене клопотання за їх відсутності, виходячи з вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, відповідно до якої, суд має розглянути таке клопотання невідкладно. При цьому, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_6 допитувався в судовому засіданні та заявив про відсутність у нього претензій до обвинуваченого, а потерпіла ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що теж не має претензій до обвинуваченого.

Суд, з урахуванням досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження та відсутністю спорів щодо фактичних обставин справи збоку учасників процесу, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним подальше їх дослідження, проти чого учасники процесу не заперечили.

За даних обставин, суд визнає доведеною органами досудового слідства та державним обвинуваченням інкримінованих у вину ОСОБА_1 дій, а їх кваліфікацію за ч. 2 ст. 368 КК України, правильною.

Розглянувши клопотання адвоката, та клопотання трудового колективу - субєкта підприємницької діяльності фізичної особи, що використовує найману працю з надання послуг « СПД ФО ОСОБА_8» про передачу обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки, яке останній підтримав, визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, заслухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що за матеріалами кримінального провадження та встановленими судом фактичними обставинами, наявні усі правові підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 вимог ст.. 47 КПК України, будь - яких застережень чи перешкод для цього, судом не встановлено.

Так, судом встановлено, що клопотання колективу оформлено відповідно до процесуальних норм з дотриманням вимог визначених п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності». Належність і обгрунтованість клопотання не оспорюється і учасниками процесу.

Згідно із ст.. 12 КК України, кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1, відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Дане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив вперше та щиро покаявся, проти звільнення його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки та закриття кримінального провадження не заперечує.

Відповідно до ст. 44 КК України, особа яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

У відповідності до вимог ст. 47 КК України, особу яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро розкаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу , не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 у повній мірі підпадає під дію вимог вказаної норми закону, оскільки для нього, у даному випадку, наявні всі підстави, що в ній вказав законодавець.

Вирішуючи питання заявленого клопотання, суд бере до уваги позицію Верховного Суду України, викладену у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 22 лютого 1991 року «Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя», згідно з якою судочинство в кримінальн7их і цивільних справах повинно здійснюватись у повній відповідності з чинним законодавством, на основі рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, незалежності суддів і підкорення їх лише законові та з додержанням інших конституційних засад судочинства.

Зважаючи, що обвинувачений ОСОБА_1 у повній мірі підпадає під ознаки ст.. 47 КК України, у суду не має підстав відмовити у задоволенні клопотання та звільненні його від кримінальної відповідальності. Що стосується заперечень прокурора, то такі не ґрунтуються на

законі та є емоційними з підстав довго тривалості розгляду справи. При цьому, суд відхиляє названу прокурором підставу для відмови у задоволенні клопотання, а саме - раніше невизнання вини обвинуваченим, вважаючи це правом, а не обов'язком останнього.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд також зважає на роз'яснення викладені у п. 2 зазначеної вище постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 року, «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», згідно якого, судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, клопоче про його звільнення саме з підстав, передбачених ст.. 47 КК України.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови, особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на поруки(ст.. 47КК) за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст.. 47 КК України, можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки.

Як вбачається із довідки наданої до клопотання та копії трудової книжки ОСОБА_1, останній є членом колективу, який звернувся до суду із клопотанням.

Згідно цієї ж постанови пленуму Верховного Суду України, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 47 КК України, має умовний характер, а саме ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Вирішуючи питання чи є каяття обвинуваченого щирим, суд приймає до уваги його поведінку протягом судового розгляду справи де він справно прибував на судові засідання, до кримінальної та адміністративної відповідальності за цей час не притягувався, в цілому характеризується позитивно, у тому числі й допитаними в судовому засіданні свідками.

Відповідно до ст.. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження , яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, і суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно із ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Така підстава в даному кримінальному провадженні, передбачена ст.. 47 КК України.

У відповідності з вимогами ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється судом у порядку передбаченому ст.. 284 КПК України, тобто, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закривається судом.

Судові витрати за проведення експертиз по справі в сумі 2760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 90 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1) на користь держави (т.1 ас. 233-236; 241-247; 252-254).

Речовий доказ - телефон «Нокія - 2330», що зберігаються у конверті при справі ( том перший) після набрання ухвалою законної сили підлягають поверненню ОСОБА_1

Речові докази - особова справа, трудова книжка ОСОБА_1 та дві записних книжки, що згідно постанови слідчого від 28 вересня 2010 року передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів прокуратури Франківського району м. Львова (т.1 ас. 108 -115), після набрання ухвалою законної сили підлягають поверненню ОСОБА_1

Речові докази - поліетиленовий пакет в якому поміщена і опечатана пара гумових медичних рукавиць; поліетиленові пакети 3 (три) шт. в яких поміщено і опечатано тампони; поліетиленовий пакет в якому поміщений і опечатаний подорожній лист серії 05-ААХ, що поміщені у опечатаний конверт при справі ( том два), після набрання ухвалою законної сили підлягають зберіганню при справі.

Речові докази - 200 (двісті) доларів США (копюри номіналом: сто - одна шт. ; двадцять - п'ять шт.) та 1400 ( одна тисяча чотириста) грн. (копюри номіналом: п'ятсот грн. - одна шт.; двісті грн.-

дві шт.; сто грн. - п'ять шт.), що зберігаються при справі в опечатаному конверті ( том 2), після набрання ухвалою законної сили, підлягають здачі в касу «Ощадбанку» для зарахування у бюджет держави.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 органами досудового слідства у вигляді підписки про невиїзд (т.1 ас.89,128), після набрання ухвалою законної сили слід вважати скасованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, ст..є 47 КК України, ст. ст. 21, 31 , 284 - 288, 350, 369 - 372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України на підставі ст. 47 цього Кодексу.

Кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, яке внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12013150080002386 від 12 серпня 2013 року закрити на підставі вимог частин 3- 4 ст. 288 КПК України.

Матеріали кримінального провадження № 12013150080002386 від 12 серпня 2013 року зберігати при матеріалах судового провадження № 1кп/465/105/14.

Судові витрати за проведення експертиз по справі в сумі 2760 (дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 90 коп. стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1) на користь держави (т.1 ас. 233-236; 241-247; 252-254).

Речовий доказ - телефон «Нокія - 2330», що зберігаються у конверті при справі ( том перший) після набрання ухвалою законної сили повернути ОСОБА_1

Речові докази - особова справа, трудова книжка ОСОБА_1 та дві записних книжки, що згідно постанови слідчого від 28 вересня 2010 року передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів прокуратури Франківського району м. Львова (т.1 ас. 108 -115), після набрання ухвалою законної сили повернути ОСОБА_1

Речові докази - поліетиленовий пакет в якому поміщена і опечатана пара гумових медичних рукавиць; поліетиленові пакети 3 (три) шт. в яких поміщено і опечатано тампони; поліетиленовий пакет в якому поміщений і опечатаний подорожній лист серії 05-ААХ, що поміщені у опечатаний конверт при справі ( том два), після набрання ухвалою законної сили зберігати при справі.

Речові докази - 200 (двісті) доларів США (копюри номіналом: сто - одна шт. ; двадцять - п'ять шт.) та 1400 ( одна тисяча чотириста) грн. (копюри номіналом: п'ятсот грн. - одна шт.; двісті грн.- дві шт.; сто грн. - п'ять шт.), що зберігаються при справі в опечатаному конверті ( том 2), після набрання ухвалою законної сили, здати в касу «Ощадбанку» для зарахування у бюджет держави.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 органами досудового слідства у вигляді підписки про невиїзд (т.1 ас.89,128), після набрання ухвалою законної сили вважати скасованим.

На ухвалу суду сторони судового провадження можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її постановлення через суд першої інстанції.

Суддя В. Кузь