Постанова № 38766444, 13.03.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. Справа № 809/572/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Шумея М.В.,

секретаря Третяк В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44,м. Івано-Франківськ,76018 до Колективного виробничого підприємства "Умілець", вул. Івасюка 30/41,м.Івано-Франківськ,76018 про стягнення заборгованості в сумі 23316,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до Колективного виробничого підприємства «Умілець» про стягнення заборгованості в сумі 23316,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за відповідачем рахується заборгованість в сумі 23316,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання. На адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи. Частини третя вказаної статті передбачає, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний виконувати обов'язки платника страхових внесків, встановлені Законом.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У відповідності до статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за звітний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вище зазначених платників є календарний місяць.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до положень п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і плати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/866 кожен суб’єкт господарювання повинен своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду України страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Проте, всупереч зазначених вимог Закону, відповідачем неналежно сплачувалися внески за період з 01.01.2004 року по 20.12.2013 року, в зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 23316,84 грн. в тому числі внески на суму 17896,48 грн. та нараховані фінансові санкції на суму 850,46 грн. та пеня на суму 4569,90 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного виробничого підприємства "Умілець" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість в сумі 23316 (двадцять три тисячі триста шістнадцять) гривень 84 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.03.2014 року.