Рішення № 3876496, 06.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/105

06.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Варіант” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Реда”

про стягнення 978 995,43 грн.

Суддя Хоменко М.Г. Представники:

від позивача – Овчаренко А.В.

від відповідача –Науменко С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Варіант” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Реда” на користь позивача 978 995,43 грн. заборгованості (849 171,02 грн. основного боргу, 45 855,24 грн. інфляційних нарахувань, 9 352,51 грн. три проценти річних та 74 616,66 грн. пені) за договором купівлі-продажу.

Позовну заяву 23.02.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/105.

Відповідач надав відзив на позовну заяву та заявив про незгоду з позовними вимогами.

Позивач подав заяву про забезпечення позову та просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем не надано належного обґрунтування того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у задоволенні вимог позивача про забезпечення позову судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 було задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору у справі № 15/105.

Відповідно до уточнення до позовної заяви позивачем було підтверджено наявність заборгованості відповідача у розмірі 978 995,43 грн.

У судовому засіданні 06.05.2009 відповідач надав заперечення та визнав суму основного боргу у розмірі 849 171,02 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 138 від 28.07.2008 (далі –договір), за умовами якого позивач повинен був передати у власність відповідача товар, а відповідач у свою чергу прийняти та оплатити його відповідно до умов договору.

На виконання пунктів 2.1 та 5.1 договору позивачем було здійснено передачу у власність відповідача товару на загальну суму 1 269 171,02 грн.

Виконання позивачем своїх зобов’язань за договором та факт передачі товару підтверджується видатковими накладними та довіреностями (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору відповідач зобов’язувався здійснити першу сплату шляхом передоплати у розмірі 656 028,34 грн. Залишок загальної вартості товару відповідач зобов’язувався сплатити наступним чином: суму у розмірі 328 014,17 грн. – до 31.08.2008, суму у розмірі 328 014,16 грн. –до 30.09.2008.

У порушення умов договору відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості переданого товару виконав лише частково, сплативши позивачу суму у розмірі 420 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (містяться в матеріалах справи).

Отже, сума основного боргу відповідача за договором склала 849 171,02 грн.

У зв’язку з невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач направив йому претензію від 13.11.2008 з вимогою негайно сплатити вартість товару у розмірі 849 171,02 грн. та попередив, що у разі невиконання зазначених вимог буде змушений звернутися до суду, що призведе до збільшення боргу на суму встановленого індексу інфляції, штрафних санкцій та судових витрат. Відповідач вказану претензію отримав, що підтверджується відміткою про отримання на екземплярі позивача. Проте вимоги позивача не виконав.

Підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків підтверджено, що станом на 30.04.2009 заборгованість відповідача перед позивачем складає 849 171,02 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на вимоги викладених норми та невиконання відповідачем умов договору, з останнього підлягає стягненню на користь позивача 849 171,02 грн. основного боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком з відповідача підлягає стягненню 45 855,24 грн. інфляційних нарахувань та 9 352,51 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача передбаченої п. 7.3 договору пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної вартості товару за кожен день прострочення терміну проведення платежів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір пені складає 74 616,66 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

У зв’язку з тим, що відповідач повністю визнав суму основного боргу та підписав акт звірки взаєморозрахунків, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 20 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 924 378,77 грн. заборгованості (849 171,02 грн. основного боргу, 45 855,24 грн. інфляційних нарахувань, 9 352,51 грн. три проценти річних та 20 000,00 грн. пені).

Крім того, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 789,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Реда” (03061, м. Київ, пр. Відрадний, 103, код ЄДРПОУ 21511816, р/р 26003500623101 в БФ ВАТ КБ „Експобанк”, м. Київ, МФО 320467), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Варіант” (61017, м. Харків, вул. Шевченка, 325, код ЄДРПОУ 21170203, р/р 26006022929 в Акціонерному Східно-Українському банку „Грант” в м. Харкові, МФО 351607) 849 171 (вісімсот сорок дев’ять тисяч сто сімдесят одна) грн. 02 коп. основного боргу, 45 855 (сорок п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 24 коп. інфляційних нарахувань, 9 352 (дев’ять тисяч триста п’ятдесят дві) грн. 51 коп. три проценти річних, 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. пені, 9 789 (дев’ять тисяч сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: