Постанова № 38764810, 30.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Справа № 9104/125597/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У березні 2012 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Калуської ОДПІ Івано-Франківської області, в якому просила визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0003841702 від 06.10.2011 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 60813 грн., в тому числі 56440 грн. за основним платежем та 4373 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог покликалась позивач на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є незаконним, винесене на підставі необґрунтованих висновків акту податкової перевірки № 2245/17-02/НОМЕР_2 від 22.09.2011 року. Вказував позивач, що відповідач керуючись п. 181.1 ст. 181 ПК України, дійшов помилкового висновку про обов'язок позивача подати заяву про реєстрацію платником ПДВ та здійснювати свою господарську діяльність як платник ПДВ. Зазначав позивач, що відповідач при проведенні перевірки невірно визначив, що обсяг операцій з постачання товарів за останні 12 календарних місяців у грудні 2010 р. склав 319019 грн. без урахування ПДВ, оскільки, на думку позивача, суми ПДВ містяться у вказаній сумі, а тому позивач не перевищував загальної суми 300000 грн. (без ПДВ) від здійснення операцій і не мав обов'язку подавати у січні 2011 року заяву про реєстрацію платником ПДВ. Висновок відповідача про заниження податкових зобов'язань по ПДВ в січні-серпні 2011 р. не відповідає дійсності.

Відповідач Калуська ОДПІ Івано-Франківської області позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводів позивача про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є незаконним і винесене на підставі необґрунтованих висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п. 181.1 ст. 181 ПК України. Вказує також апелянт, що позапланова виїзна перевірка проведена з порушенням вимог ст. 78 ПК України, оскільки на час її проведення позивач не була зареєстрована платником ПДВ та не була зобов'язана подавати звітність по вказаному податку до Калуської ОДПІ.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 05.06.2012 р. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і які з'явились на апеляційний розгляд справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Калуській ОДПІ (а.с. 8)

У період з 09.09.2011 року по 15.09.2011 року відповідачем Калуською ОДПІ Івано-Франківської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року, результати якої оформлені актом перевірки № 2245/17-02/НОМЕР_2 від 22.09.2011 року (а.с. 9-20).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п.181.1 ст. 181 розділу V ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 56440 грн., в тому числі на 6054 грн. за січень 2011 року; на 5537 грн. за лютий 2011 року; на 6836 грн. за березень 2011 року; на 6577 грн. за квітень 2011 року; на 6566 грн. за травень 2011 року; на 7403 грн. за червень 2011 року; на 9670 грн. за липень 2011 року; на 7797 грн. за серпень 2011 року. Такі висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях ДПІ про те, що станом на грудень 2010 р. обсяг операцій з постачання товарів за останні 12 місяців складає 319190 грн., згідно акту попередньої податкової перевірки від 19.07.2011 року (а.с. 57-70). На думку податкового органу позивач повинен був з 01.01.2011 року зареєструватись платником ПДВ.

На підставі цього Акту перевірки від 22.09.2011 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0003841702 від 06.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60813 грн., в тому числі 56440 грн. за основним платежем і 4373 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 21).

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості тверджень ДПІ про перевищення позивачем граничного розміру операцій, при якому позивач зобов'язаний зареєструватись платником ПДВ, з врахуванням наступного.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, положення «без урахування податку на додану вартість» в п. 181.1. ст. 181 ПК України слід розуміти як необхідність вирахування суми ПДВ із загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг).

В іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки п. 188.1. ст. 188 ПК України стосується осіб, що не є платниками ПДВ, відповідно не пов'язані з жодним іншим податком на додану вартість, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів (послуг).

Отже, є обґрунтованими доводи апелянта про те, що із вказаної суми 319190 грн. слід вирахувати суму ПДВ, яка була нарахована (сплачена) в ціні товарів (послуг) протягом перевіреного періоду, а тому загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) позивача становить менше 300000 грн..

Таким чином, є необґрунтованими твердження податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про перевищення позивачем граничного розміру операцій з постачання, при якому позивач обов'язково повинен зареєструватися платником ПДВ.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (стаття 4 ПК України).

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржену постанову суду від 05.06.2012 року слід скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області № 0003841702 від 06.10.2011 року про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 60813 грн., в тому числі 56440 грн. за основним платежем та 4373 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.05.2014 року.