Рішення № 38764392, 12.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" травня 2014 р. Справа № 911/989/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель», м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр», м. Бровари

про стягнення 18 340,39 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - Білаш О.Д.- представник, довіреність б/н від 04.04.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» про стягнення 18 340,39 грн. заборгованості за договором поставки №806 від 12.09.2012р., з яких 12 422,60 грн. основний борг, 4 908,10 грн. пені та 1 009,69 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2014р. у справі №911/989/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 28.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2014р. розгляд справи було відкладено на 12.05.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Через канцелярію суду 08.05.2014р. позивач подав клопотання, в якому зазначив, що відповідачем було сплачено суму основного боргу та просив розгляд справи здійснити за відсутності повноважного представника позивача.

08.05.2014р. через канцелярію суду відповідач подав відзив, в якому повідомив, що суму основного боргу у розмірі 12 422,60 грн. було ним сплачено 06.05.2014р., а позовні вимоги в частині стягнення 4 908,10 грн. пені та 1009,69 грн. 3% річних він визнає в повному обсязі та просить суд зменшити штрафні санкції, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «Одеський кабельний завод «Одескабель» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (Покупець) був укладений договір поставки №806 від 12.09.2012р. (далі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, та відповідно до Замовлень Покупця, поставляти Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати Товар і оплачувати його вартість, за цінами, визначеними у Специфікації. Сторони погоджують асортимент, кількість та термін поставки Товару в Замовленнях Покупця.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що оплата здійснюється у розмірі вартості Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому Договорі.

В пункті 8.2. Договору Сторони погодили, що оплата Товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в Додатковій угоді до даного Договору.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 до Договору поставки № 806 від 12.09.2012р. відстрочка оплати за кожну Партію Товару становить до 20 (двадцять) банківських днів, починаючи з дати, вказаної в накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 180 807,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи, видатковими накладними № 2-03641 від 12.10.2012р., № 2-03861 від 24.10.2012р., 2-00026 від 09.01.2013р., № 2-00181 від 23.01.2013р., № 2-04018 від 31.10.2012р., № 2-04183 від 08.11.2012р., № 2-04418 від 21.11.2012р., № 2-04685 від 05.12.2012р., № 2-04810 від 12.12.2012р., № 2-04900 від 19.12.2012р. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін.

За твердженням позивача, поставлений товар був прийнятий Покупцем без жодних заперечень та частково оплачений ним на загальну суму 168 384,40 грн.

Враховуючи здійснену часткову оплату, станом день звернення позивача з позовом до суду, частково неоплаченою залишилась видаткова накладна № 2-00181 від 23.01.2013р. Розмір заборгованості за цією накладною становив 12 422,60 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки в частині повної оплати товару.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в процесі судового розгляду сплатив суму основного боргу, яка є предметом позову, в повному обсязі, про що свідчить залучене до відзиву платіжне доручення №1161 від 06.05.2014 року, у зв'язку з чим станом на 12.05.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна позиція викладена в п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи те, що заборгованість в розмірі 12 422,60 грн. відповідачем була погашена після порушення провадження, суд припиняє провадження у справі в частині 12 422,60 грн. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім суми заборгованості позивач також просить стягнути пеню в розмірі 4908,10 грн.

Відповідно до п. 11.6. договору, за порушення строку оплати товару, визначеного у додатках до договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», з врахуванням норм чинного законодавства та умов договору, а також застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ встановив, що розрахунок позивача є вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в статті 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Так, розглянувши матеріали справи, враховуючи матеріальне становище сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 70%, з 4908,10 грн. до 1472,43 грн. В іншій частині суд відмовляє.

Що стосується прохання відповідача зменшити 3% річних, суд зазначає, що ст. 83 ГПК та ст. 551 ЦК України передбачено право суду лише на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).

Зважаючи на те, що стягнення 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, а зменшення його розміру законодавством не передбачено, клопотання відповідача в даній частині задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1009,69 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що розрахунок позивача є вірним, а заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 1009,69 грн.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне:

Спір у справі виник в результаті неправомірних дій відповідача, який неналежним чином виконував умови Договору поставки №806 від 12.09.2012 р., що призвело до необхідності звернення до господарського суду з позовом.

Погашення заборгованості відповідач здійснив лише після звернення позивача з позовом до суду.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Зважаючи на викладене, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12 422,60 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, 16, код ЄДРПОУ 35115285) на користь Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» (65013, Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, 144, ЄДРПОУ код 05758730) - 1472 (одну тисячу чотириста сімдесят дві) грн. 43 коп. пені, 1009 (одну тисячу дев'ять) грн. 69 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 19.05.2014р.

Суддя О.В. Щоткін