Постанова № 38763833, 14.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ14 травня 2014 р. Справа № 804/3892/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняГоробець Ю.В. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Угрин В.М. Фоєвцова О.В., Гриценко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Мода-Сервіс» до Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинною та скасування постанови №110-ДН-1-Е від 05.03.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2014р. Приватне акціонерне товариство «Мода-Сервіс» звернулося з позовом до Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та просить визнати нечинною та скасувати постанову №110-ДН-1-Е від 05.03.2014р. винесену уповноваженою особою Кучеренко Д.В. начальником Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, приймаючи оспорювану постанову, відповідач порушив як норми матеріального права, так і процесуальні (процедурні норми), оскільки факт порушення, що полягав у несвоєчасному розміщенні інформації був виявлений у серпні 2013р. 28.08.2013р. згідно з постановою відповідача №7-ДН за вказане порушення на керівника позивача накладені санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана постанова була виконана позивачем та штраф було сплачено. З огляду на вказане позивач вважає, що відповідач не мав право повторно за вказане вище порушення застосовувати штрафні санкції до позивача через пів-року після вчиненого правопорушення та на підставі тих же самих норм законодавства. Також позивач вважає, що відповідач не мав права застосовувати Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів від 13.12.2013р. №2826, яке набрало чинності лише 01.01.2014р., оскільки воно дублює строки та умови розміщення інформації, що були зазначені у попередньому Положенні №1591, а тому застосовувати санкцію на підставі одних і тих самих норм, на думку позивача, є неприпустимим та незаконним, оскільки закон немає зворотної дії в часі. Окрім того, позивач вважає, що за п.6 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не передбачена відповідальність за несвоєчасне розміщення інформації та, застосувавши на підставі вказаної норми штрафні санкції за нерозміщення інформації, відповідач здійснює підміну термінів і перекручує норми закону, оскільки інформація позивачем була розміщена у стрічці новин 03.07.2013р. Враховуючи наведене, позивач вважає, що оспорювану постанову винесено безпідставно та незаконно, оскільки уповноваженою особою відповідача було проігноровано та порушено вищенаведені нормативно-правові акти, що, на думку позивача, є підставою для скасування вказаної постанови.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що оспорювана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, а саме: відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та з дотриманням порядку та строків розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справи про порушення позивачем вимог законодавства на ринку цінних паперів. Також представники відповідача у судовому засіданні зазначили, що твердження позивача про повторність застосування санкції до позивача за одне й те саме порушення є безпідставним з огляду на те, що згідно постанови №7-ДН від 28.08.2013р. штрафні санкції були застосовані не до позивача, а до посадової особи позивача - Святченко С.О. згідно до вимог ст.163-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тоді як за оспорюваною постановою до відповідальності було притягнуто юридичну особу - позивача на підставі п.6 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» за нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних НК з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, а саме: особливої інформації про емітента. Щодо застосування Положення №2826, то відповідач вважає, що воно застосовано правомірно, так як містить ті ж самі норми, що і Положення №1591, яке було чинне до 01.01.2014р. При цьому, відповідач зазначає, що згідно ст. 12 вищевказаного Закону, юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції. За викладеного, представники відповідача вважають, що підстави для скасування оспорюваної постанови відсутні.

У ході судового розгляду справи судом були встановлені наступні обставини у справі.

На підставі рішення чергових загальних зборів акціонерів позивача від 26.06.2013р. відбулася зміна складу посадових осіб позивача про що позивачем вказану особливу інформацію «Відомості про зміну складу посадових осіб» від 26.06.2013р. було розміщено у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - 03.07.2013р.

ПАТ «Мода-Сервіс» подало особливу інформацію «Відомості про зміну складу посадових осіб емітента» (вх.№3017/04-11/04 від 05.07.2013р.) відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

03.02.2014р. постановою відповідача було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПАТ «Мода-Сервіс» (а.с.12-13).

19.02.2014р. відповідачем було складено акт №103-ДН-10-Е про правопорушення на ринку цінних паперів відносно позивача за яким встановлено, що ПАТ «Мода-Сервіс не розкрило особливу інформацію «Відомості про зміну складу посадових осіб емітента» у встановлений нормативно-правовими актами строк (а.с.14).

На підставі вищевказаного акту, посадовою особою відповідача 05.03.2014р. було прийнято постанову №110-ДН-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за якою на підставі п.6 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» за нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, накладено на позивача штраф у розмірі 2550,00 грн. (а.с.6-8).

Позивач вважає вищевказану постанову безпідставною та незаконною з підстав порушення відповідачем ряду нормативно-правових актів України, що, на його думку, є підставою для скасування оспорюваної постанови.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, що мають значення для вирішення даного спору, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження, встановлені статтею 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» через центральний апарат і свої територіальні органи.

За п.8 ч.1 ст.8 вказаного вище Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам, а згідно приписів п.14 ст.8 цього Закону комісія має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Статтею 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що розкриття інформації на фондовому ринку здійснюється емітентами цінних паперів шляхом:

- розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;

- опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Комісії;

- подання до Комісії.

Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та у строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» строки,порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) та додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією щ цінних паперів та фондового ринку.

Так, відповідно до п.1 глави 3 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. №1591 ( чинного на момент виникнення спірних відносин) - (далі - Положення №1591) розкриття особливої інформації має здійснюватися шляхом оприлюднення у стрічці новин, опублікування в офіційному друкованому виданні та подання до Комісії. Розкриття інформації здійснюється у такі строки:

- у стрічні новин - протягом двох робочих днів з дня вчинення дії, але не пізніше 10.00 години третього робочого дня, з дня вчинення дії;

- в офіційному друкованому виданні - протягом п'яти робочих днів з дати вчинення дії;

- подання до Комісії - протягом десяти робочих днів з дати вчинення дії.

Пунктом 6 ч.1 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що Комісія застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується і матеріалами справи, на підставі рішення чергових загальних зборів акціонерів позивача від 26.06.2013р. відбулися зміни у складі посадових осіб позивача, що є особливою інформацією «Відомості про зміну складу посадових осіб емітента» та зазначена інформація у відповідності до п.1 гл.3 розділу ІІ Положення №1591 повинна була бути розміщена позивачем у стрічці новин протягом двох робочих днів з дня вчинення дії, але не пізніше 10.00 години третього робочого дня, з дня вчинення дії.

З огляду на викладене та враховуючи, що вчинення дії (зміна складу посадових осіб) відбулося 26.06.2013р., то особлива інформація «Відомості про зміну складу посадових осіб емітента» повинна була бути розміщена у стрічі новин не пізніше 01.07.2013р. - 10.00 годин (з урахуванням того, що 29.06.2013р. є вихідним днем), тоді як вказана особлива інформація була розміщена позивачем у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - 03.07.2013р.

Факт несвоєчасного розміщення відповідної вищевказаної інформації не заперечувалося представником позивачем у ході судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи наведені норми та встановлені у ході судового розгляду справи обставини, обов'язок позивача розкриття інформація шляхом розміщення у стрічці новин у строк, встановлений вищенаведеними нормами чинного на той момент законодавства, підтвердження факту вчинення правопорушення позивачем, суд приходить до висновку про те, що накладення на позивача як на юридичну особу штрафних санкцій за нерозміщення особливої інформації у стрічці новин у строк, визначений п.1 гл.3 розділу ІІ Положення №1591 за оспорюваною постановою є обґрунтованим та таким, що відповідає Конституції та вищенаведеним нормам законів України.

Частина 2 ст. 71 цього Кодексу визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представниками відповідача доведено належними та допустимими доказами законність та обґрунтованість прийняття оспорюваного рішення з урахуванням вищенаведених наданих суду доказів.

Водночас, представником позивача у ході судового розгляду справи не було доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем норм чинного законодавства у ході прийняття оспорюваної постанови з урахуванням наявності факту правопорушення щодо нерозміщення особливої інформації у стрічці новин у строк, визначений Положенням №1591.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про те,що нормами п.6 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не передбачена відповідальність за несвоєчасне розміщення особливої інформації, оскільки ст.41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що строки,порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) та додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а згідно п.1 глави 3 розділу ІІ Положення №1591 чинного до 01.01.2014р. та Положення №2826, яке чинне з 01.01.2014р. встановлений строк і порядок розкриття такої інформації, а отже, суд приходить до висновку, що чинним законодавством України визначені певні граничні строки розміщення інформації і не вчинення таких дій у встановлені строки, а саме: нерозміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про ринок цінних паперів у строк, визначений законодавством є нерозміщенням інформації, тобто правопорушенням, за яке передбачена відповідальність згідно до п.6 ч.1 ст.11 вищевказаного Закону.

Відповідна правова позиція також узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка викладена в постанові від 07.11.2013р. №К/9991/20351/12.

Також не можуть бути прийняті до уваги та покладені в основу даного рішення і твердження позивача про повторне застосування штрафних санкцій за одне й те саме порушення на підставі одних і тих самих норм законодавства, оскільки дані твердження не відповідають дійсності з огляду на те, що за постановою №7-ДН від 28.08.2013р. були застосовані штрафні санкції до керівника ПАТ «Мода-Сервіс Святченко С.О. у розмірі 340 грн. на підставі ч.1 ст.163-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за оспорюваною постановою від 05.03.2014р. застосовані штрафні санкції до юридичної особи - ПАТ «Мода-Сервіс» у розмірі 2550,00 грн. на підставі п.6 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Між тим, зазначені норми не є колізійними та не конкурують між собою, так як в першому випадку застосовується адміністративне стягнення до посадової особи емітента чи професійного учасника фондового ринку, а в другому випадку - застосовуються адміністративно-господарські санкції до емітента - юридичної особи.

При цьому, слід зазначити, що згідно ст.12 вищенаведеного Закону, юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції, а тому твердження позивача про те, що такі санкції застосовані через півроку після вчинення правопорушення є безпідставним.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про те, що відповідачем безпідставно застосовані норми Положення №2826, які набрали законної сили з 01.01.2014р. з огляду на те, що як вбачається зі змісту оспорюваного рішення до правопорушення, вчиненого позивачем у червні 2013р. були застосовані норми п.1 глави 3 розділу ІІ Положення №1591, яке втратило чинність з 01.01.2014р., а з 01.01.2014р. набрало чинності Положення №2826, яке має ті ж самі норми, що і Положення №1591 та зазначене не свідчить про те, що відповідачем застосовані норми Положення №2826.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та з урахуванням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова прийнята відповідачем у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, у відповідності до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги та з урахуванням того, що позивачем при поданні позову було сплачено лише 10 відсотків судового збору у розмірі 183 грн. 00 коп.(а.с.5) та те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, слід стягнути з позивача решту судового збору у розмірі 1644 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Мода-Сервіс» до Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинною та скасування постанови №110-ДН-1-Е від 05.03.2014р. - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мода-Сервіс» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Центральна, 14, р/р №26002050001298 в ЗАО КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 19435338) - в доход Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 1644 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимогу ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19.05.2014р.

Суддя С.О. Конєва