Ухвала суду № 38763718, 12.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2014 року м. Київ № 826/6181/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»

до

Державної виконавчої служби України

про

визнання неправомірними рішень, дій, бездіяльності суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.03.2014 р. ВП № 13653611,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними рішень, дій, бездіяльності суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.03.2014 р. ВП № 13653611.

Ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Тобто, у позовній заяві зміст позовних вимог викладається згідно з частинами четвертою та п’ятою статті 105 цього Кодексу. Позивач повинен формулювати вимоги саме так, як зазначено у ст. 105 КАС України.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Вони визначаються відповідно до частини четвертої та п’ятої статті 105 КАС України. Таким чином, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається із п. 2 позовних вимог, позивач просить визнати неправомірними дії та бездіяльність посадових і службових осіб Державної виконавчої служби України з підстав, передбачених у адміністративному позові.

Однак, суд зауважує, що зазначені позовні вимоги не відповідають положенням ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не конкретизовано (не зазначено, які саме дії та бездіяльність оскаржуються), а тому позивачу необхідно конкретизувати зміст позовних вимог, викладених в п. 2 прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З огляду на вищенаведені правові норми, позивачу необхідно надати суду докази отримання оскаржуваної постанови 22.04.2014 р.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру (з 23.10.2013 р. згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року N 590-VII) встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Отже, з аналізу заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що останні носять майновий та немайновий характер.

Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви майнового та немайнового характеру.

Отже, з урахуванням вищенаведених положень Закону України «Про судовий збір» розміру та характеру заявлених позовних вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового та немайнового характеру та надати суду докази такої сплати.

Беручи до уваги вищенаведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати суду наступне:

- доказ сплати судового збору за подання позовної заяви майнового та немайнового характеру;

- докази отримання оскаржуваної постанови 22.04.2014 р.;

- конкретизувати, у відповідності до положень ч. 4 ст. 105 КАС України, п. 2 позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху .

2. Встановити позивачу строк до 30 травня 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук