Постанова № 38763717, 14.05.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1043/14

14 травня 2014 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Грабовський В.А.,

відповідача: представник Оксенюк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Березнівського "Райагробуд"

до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі про визнання протиправним та скасування рішення , - ВСТАНОВИВ:

Березнівський "Райагробуд" звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі про визнання протиправним та скасування рішення №3 від 23.01.2014 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоечасну сплату (несвоечасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані наступним. Так, позивачем отримане рішення Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі від 23 січня 2014 року за № 3 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду, відповідно до якого до підприємства застосовано пеню в розмірі 22082,77 грн. Однак, Березнівський "Райагробуд" вважає вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі застосувало штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків за серпень-вересень 2010 року. Граничний строк сплати страхових внесків за серпень-вересень 2010 року - 20 вересня та 20 жовтня 2010 року відповідно.

В даному випадку відповідач дізнався про прострочку сплати 21 вересня 2010 року та 21 жовтня 2010 року. При цьому, перебіг шестимісячного строку, передбаченого ст. 250 ГК України, розпочався 21 вересня 2010 року та 21 жовтня 2010 року і закінчився 21 березня 2011 року та 21 квітня 2011 року відповідно. Однак, УПФ України в Березнівському районі не застосувало до Березнівського "Райагробуду" штрафні санкції в шестимісячний строк, що визначений ст. 250 ГК України.

На підставі наведеного просить рішення УПФ України в Березнівському районі № 3 від 23.01.2014 року визнати протиправним та скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що на підставі картки особового рахунку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Березнівський "Райагробуду" встановлено слідуюче.

Рішення про застосування фінансової санкції та нарахування пені № 3 від 23.01.2014 року винесене за порушення термінів сплати: фінансових санкцій, застосованих згідно рішення № 402 від 13.07.2010 року по терміну сплати 03.08.2010 року з простроченням сум платежу до 13 днів; фінансових санкцій, застосованих згідно рішення № 466 від 30.08.2010 по терміну сплати 14.09.2010 року з простроченням сум платежу до 6 днів; фінансових санкцій, які після розірвання договору розстрочки перенесено в карточку особового рахунку позивача в сумі 67118,34 грн. по терміну сплати 06.02.2013 року з простроченням сум платежу до 348 днів.

Вказує, що позивачем порушено строки сплати страхових внесків за період 03.08.2010 року по 20.01.2014 року з затримкою сплати боргу до 348 днів.

Відповідно, дані картки особового рахунку є підставою для застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Враховуючи вищенаведене, рішення №3 від 23.01.2014 року сформоване з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів, розрахунок пені відповідає картці особового рахунку позивача. Просить в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Березнівський "Райагробуд" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березнівському районі як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що 23.01.2014 року начальником управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийнято рішення №3 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до Березнівського "Райагробуд" застосовано пеню в розмірі 22082,77 грн. за період з 03.08.2010 року по 20.01.2014 року (а.с.3).

Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Рішенням від 21.02.2014 року №1072/11 скаргу Березнівського "Райагробуд" від 07.02.2014 року залишено без задоволення, а рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі №3 від 23.01.2014 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду залишено без змін.

Рішенням Пенсійного фонду України №7663/09-10 від 24.03.2014 року скаргу Березнівського "Райагробуд" залишено без задоволення, а рішення Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі №3 від 23.01.2014 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду - без змін (а.с.43).

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинної на час відповідних правовідносин) передбачено, що cуми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювались Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким визначались платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до частин 3, 6 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинної на час відповідних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинної на час відповідних правовідносин) зобов'язано страхувальників нараховува обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страм внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як встановлено ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинної на час відповідних правовідносин) для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинної на час відповідних правовідносин) та п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом 10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 встановлено, що на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

Згідно абз.5,6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

В судовому засіданні з'ясовано та підтверджується матеріалами справи, що рішення про застосування фінансової санкції та нарахування пені № 3 від 23.01.2014 року винесене позивачу у зв'язку з порушенням термінів сплати:

- фінансових санкцій, застосованих згідно рішення № 402 від 13.07.2010 року по терміну сплати 03.08.2010 року. Суми фінансових санкцій погашено повністю 16.08.2010 року з простроченням сум платежу до 13 днів;

- залишку несплачених фінансових санкцій, застосованих згідно рішення № 466 від 30.08.2010 по терміну сплати 14.09.2010 року. Суми фінансових санкцій погашено повністю 20.09.2010 року з простроченням сум платежу до 6 днів;

- фінансових санкцій, які після розірвання договору розстрочки перенесено в карточку особового рахунку позивача в сумі 67118,34 грн. по терміну сплати 06.02.2013 року. Суми фінансових санкцій погашено повністю 20.01.2014 року з простроченням сум платежу до 348 днів.

Стосовно тверджень позивача щодо порушення УПФ України в Березнівському районі шестимісячного строку, визначеного ст. 250 ГК України, для застосування до позивача штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

Згідно ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 10 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.1 ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У розумінні закону Закону України "Про виконавче провадження", рішення органу Пенсійного фонду України не є виконавчим документом, тому недоїмка, штраф та пеня стягуються в судовому порядку. Оскільки строки стягнення не є предметом регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то ч.15 ст.106 цього закону в контексті положень ч.14 цієї ж статті треба розуміти як непоширення строків давності не лише на стягнення недоїмки, пені та штрафів в судовому порядку, а й на прийняття рішення органу Пенсійного фонду України про їх застосування.

Відтак, суд зазначає, що ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальною нормою, а ст.250 ГК України є загальною нормою щодо спірних відносин.

З урахуванням зазначеного та враховуючи принципи ч.1 ст.71 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправності винесення Управлінням Пенсійного фонду України в Березнівському районі рішення рішення №3 від 23.01.2014 року, тому позовні вимоги Березнівського "Райагробуд" не підлягають до задоволення.

Приймаючи дане рішення, суд, згідно з вимогами ч. 1 ст. 244-2 КАС України, взяв до уваги постанову Верховного Суду України від 25.06.2011 року.

Оскільки судом у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю та враховуючи ту обставину, що адміністративний позов містить вимогу майнового характеру, яка оплачена позивачем у розмірі 10% від ставки судового збору, суд стягує з Березнівського "Райагробуд" до Державного бюджету України 1644,30 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову, - відмовити.

Стягнути з Березнівського "Райагробуд" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.