Ухвала суду № 38762246, 20.05.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/3172/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц В. І.Номер провадження 11-кп/788/228/14 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Т. М. Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Рунова В. Ю., Філонової Ю. О.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми в порядку апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження №12013200260001282 від 28 жовтня 2013 року, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурора Мокренка Ю.М. на вирок Сумського районного суду Сумської області від 05 березня 2014 року, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 громадянина України, раніше судимого:

1). 09 листопада 2009 року за ст.190 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт;

2). 03 липня 2012 року за ст.185 ч.2 КК України до шести місяців арешту;

3). 31 липня 2012 року за ст.ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до одного року позбавлення волі;

4).23 грудня 2013 року за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі;

5). 29 січня 2014 року за ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі;

Обвинуваченого за ст.185 ч.3 КК України,-

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Савостьянової Л.В.

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду надійшли апеляційні скарги від захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_4 в яких ставиться питання про зміну вироку та перекваліфікацію дій ОСОБА_4 зі ст.185 ч.3 на ст.185 ч.2 КК України, а також апеляційна скарга від прокурора Мокренка Ю.М. в якій ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з м'якістю призначеного покарання ОСОБА_4

Даним вироком ОСОБА_4 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні та призначено покарання за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Сумського районного суду Сумської області від 05 березня 2014 року та покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 29 січня 2014 року, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири рокі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 146 грн.40 коп.

В обгрунтування поданої апеляційній скарзі ОСОБА_4, вказує, що вирок винесений з порушеннями норм матеріального та процесуального законів, судом поверхово досліджені обставини кримінального провадження, вважає, що його дії слід перекваліфікувати з частини третьої ст.185 КК України на частину другу цієї ж статті, оскільки він не проникав до житла потерпілої.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, вказує, що вирок суду є незаконним та винесений з порушеннями кримінального - процесуального закону, зазначає, що суд необґрунтовано не взяв до уваги покази його підзахисного про те, що він до будинку потерпілого ОСОБА_5 не проникав, а скоїв крадіжку з двору, вказуючи, що дані покази не спростовані, також зазначає, що стороною обвинувачення були допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не були заявлені та допитані під час досудового розслідування і не були відомі стороні захисту, крім того, покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є не послідовними та не логічними. Просить вирок суду змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з частини третьої ст.185 КК України на частину другу цієї ж статті та призначити покарання в межах санкції ст.185 ч.2 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор Мокренко Ю.М., не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_4 та кваліфікацію його дій, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю та м'якістю призначеного покарання ОСОБА_4, вказуючи, що останній неодноразово судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, характеризується тільки негативно. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 призначити покарання за ст.185 ч.3, ст.70 ч.4 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Як встановив суд, 21 жовтня 2013 року в першій половині дня, ОСОБА_4 будучи раніше судимим за крадіжку та шахрайство, впевнившись що його дії будуть не помічені, зайшов на територію подвір'я, по АДРЕСА_3, що належить потерпілому ОСОБА_5 та зірвавши навісний замок на вхідних дверях проник до житлового будинку, звідки умисно з корисливих мотивів здійснив крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 445 грн.

Вислухавши доповідача про обставини кримінального провадження та суть поданих апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3, які підтримали подані апеляційні скарги та заперечили проти апеляційної скарги прокурора Мокренка Ю.М., прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти апеляційних скарг захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки чужого майна з проникненням до житла потерпілого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються матеріалами провадження, належним чином дослідженні судом першої інстанції у встановленому законом порядку.

Так, потерпілий ОСОБА_5 показав, що пішов з будинку АДРЕСА_3, 21 жовтня 2013 року о 9 години 30 хвилин, закривши двері на навісний замок. Повернувшись до дому о 17 години 30 хвилин, побачив, що замок зірваний, з будинку викрадена швейна машина та чавунні конфорки та дверцята з плити

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, при судовому розгляді кримінального провадження вказували, що викрадені речі у потерпілого ОСОБА_5, а саме швейна машинка «Подольськ» ПМЗ, 1963 року виготовлення, чавунна 2-х конфорна плита та чавунні дверцята для плити, знаходились у потерпілого ОСОБА_5 в будинку і заперечили той факт, що вищевказані речі знаходились 21 жовтня 2013 року у дворі потерпілого.

Окрім цього, свідок ОСОБА_8 показав, що 21 жовтня 2013 року коли він придбав у обвинуваченого ОСОБА_4 швейну машинку «Подольськ» ПМЗ, 1963 року виготовлення і після вживання алкогольних напоїв, останній розповів, як зірвавши навісний замок проник до будинку потерпілого ОСОБА_5, звідки здійснив крадіжку майна

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що 21 жовтня 2013 року, бачили обвинуваченого ОСОБА_4, який виходив з подвір'я потерпілого ОСОБА_5 тримаючи у руках червону сумку та мішок.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 про те, що стороні захисту при відкритті кримінального провадження не було відомо про покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є безґрунтовними, оскільки матеріали провадження містять їх покази надані ними під час досудового розслідування і як вбачається з матеріалів кримінального провадження захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 були з ним ознайомлені.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апеляції захисника ОСОБА_3 в частині наявності великих суперечностей в показах свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження покази даних свідків, не містять ніякий суперечностей щодо фактичних обставин справи.

Тому, колегія суддів вважає, що злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України, оскільки він скоїв крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 з проникненням до житла.

Доказів, які були б здобуті з порушеннями кримінального - процесуального законодавства, як судом першої інстанції, так і при апеляційному розгляді матеріалів кримінального провадження колегією суддів не виявлено, стороною захисту не наведено обґрунтованих підстав, вважати той чи інший доказ недопустимим.

На підставі наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду та перекваліфікації дій ОСОБА_4 зі ст.185 ч.3 на ст.185 ч.2 КК України, оскільки доводи апеляцій захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження.

Що стосується доводів апеляції прокурора про те, що покарання призначене ОСОБА_4 не відповідає його особі та є занадто м'яким, то на думку колегії суддів, вони також є безпідставними.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та призначив справедливе та обґрунтоване покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження скоєння ним нових злочинів.

Вирок суду є законним, обґрунтованим і справедливим, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону при її розгляді в суді першої інстанції, які б могли бути підставою для скасування обвинувального вироку не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.405, 407, 414, 419 КПК України ,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 05 березня 2014 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України - залишити без зміни, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурора Мокренка Ю.М. - без задоволення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М. Рунов В. Ю. Філонова Ю. О.