Постанова № 38761837, 14.05.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/1717/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

представників сторін:

позивача - Кифлюк С.І.,

відповідача - Петраша Ю.І., Юращука В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області

до публічного акціонерного товариства "Вижницький деревообробний комбінат"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Вижницький деревообробний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 8276,57 грн., яка виникла з травня 2013 р. по лютий 2014 р.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2013 р. по лютий 2014 р. на загальну суму 8276,57 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Вказував, що публічне акціонерне товариство "Вижницький деревообробний комбінат" повністю відшкодувало пільгову пенсію ОСОБА_4, так як відповідно до протоколу №190 від 17.12.2008 р. пільгова пенсій призначена останній по 24.05.2013 р. Крім того, позивачем було направлено розрахунки, які не відповідають вимогам Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити та надали пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Вижницький деревообробний комбінат" (59200, Чернівецька область, м. Вижниця, вул. Українська, будинок 100, ідентифікаційний код 00274476) зареєстроване як юридична особа 01.03.1996 р. (а.с. 6, 77).

Відповідно до довідки виданої публічним акціонерним товариством "Вижницький деревообробний комбінат", останній підтвердив стаж роботи ОСОБА_4 з 02.09.1982 р. по 20.08.2001 р. на посаді оздоблювальниці цеху меблевих щитів. Вказаний період зарахований позивачем до стажу роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 9, 10).

Також вказана обставина підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_4 (а.с. 101-102).

УПФУ у Вижницькому районі за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії та наданих документів, прийнято рішення про призначення пільгової пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_4, яке оформлено протоколом №190 від 17.12.2008 р. (а.с. 96-97, 98, 99, 100,104, 105, 106, 107, 109, 110, 111, 112, 113, 114).

Як вбачається із вказаного протоколу, пільгова пенсія призначена ОСОБА_4 з 08.10.2008 р. по 24.05.2013 р., а з 25.05.2013 р. - довічно пенсія за віком.

Судом встановлено, що у зв'язку з призначенням вказаній особі пільгової пенсії, Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області надіслало на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню з 2013 р. на суму 897,11 грн. та з травня 2013 р. на суму 694,53 грн., включно до 24.05.2013 р. (а.с. 63, 64).

У зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", які набрали чинності з 28.04.2013 р. та продовженням періоду відшкодування, позивачем проведено донарахування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ "Вижницький ДОК" по ОСОБА_4 і направлено на його адресу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню з 2014 р. на загальну суму 8276,57 грн., в т.ч. підлягає відшкодуванню за 2013 р. (травень-грудень) 6482,35 грн. та за січень - лютий 2014 р. по 897,11 грн. (а.с. 12).

Також на адресу відповідача направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню з лютого 2014 р. на суму 897,11 грн. (а.с. 11).

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за період з травня 2013 р. по лютий 2014 р. на загальну суму 8276,57 грн., прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 р.).

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.9 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Сторонами не заперечувалося, що Управлінням Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області проведено донарахування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ "Вижницький ДОК" по ОСОБА_4. і направлено адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в зв'язку з продовженням періоду відшкодуванню з 2014 р. на загальну суму 8276,57 грн., в т.ч. підлягає відшкодуванню за 2013 р. (травень-грудень) 6482,35 грн. та за січень - лютий 2014 р. по 897,11 грн. (а.с. 12).

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що вказаний розрахунок отриманий відповідачем 21.02.2014 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 12 на звороті).

Відповідачем зазначена в розрахунку сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не сплачена, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 8276,57 грн.

Статтею 17 Закону № 400/97-ВР встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8276,57грн.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку відшкодовувати з 25.05.2013 р. пільгову пенсію, призначену ОСОБА_4, з таких міркувань.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Судом встановлено, а також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 100, 101-102).

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 має право на призначення пенсії за віком після досягнення нею 57 років.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, у зв'язку із внесених змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", які набрали чинності 28.04.2014 р., а саме зі збільшенням пенсійного віку жінкам, УПФУ проведено донарахування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ "Вижницький ДОК" по ОСОБА_4

Пункт 16 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний за період з дати призначення ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах та до набуття нею права на призначення пенсії за віком відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Не заслуговують уваги також доводи відповідача щодо протиправності надісланого на їхню адресу розрахунку на суму 8276,57 грн., у зв'язку з невідповідності окремних його частин формі, яка встановлена Інструкцією № 21-1, з таких міркувань.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Судом встановлено, що надісланий на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню з 2014 р. на загальну суму 8276,57 грн., не відповідає формі, яка затверджена Інструкцією № 21-1.

Водночас, суд зазначає, що окремі дефекти форми розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не є безумовною підставою для висновку щодо його протиправності.

На думку суду, розрахунок надісланий позивачем на адресу відповідача на загальну суму 8276,57 грн. прийнятий органом ПФУ у межах його компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, обов'язок відповідача на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

У даному випадку, визначена в розрахунку сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, хоча і прийнята не за формою, передбаченою п. 6.4 Інструкції № 21-1, проте не змінює його суті, відтак це варто розцінювати як розрахунок з окремими дефектами.

Доказів оскарження розрахунку в судовому порядку, відповідач не надав до суду.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі розрахунку винесеного з окремими дефектами.

Крім того, суд констатує, що виходячи зі змісту абз. 2 п. 6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення зазначених обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не дотримано вимоги п. 6.8 Інструкції та не направлено в місячний строк з моменту настання обставин, які впливають на суму відшкодування (збільшення пенсійного віку жінкам) повідомлення на адресу відповідача.

Інші доводи відповідача не спростовують його обов'язку встановленого законодавством на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 35, 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Вижницький деревообробний комбінат" на користь Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької область заборгованість в сумі 8276,57 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 19 травня 2014 р.

Суддя Левицький В.К.