Рішення № 38760775, 15.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/24/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 Справа № 908/897/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ", (03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 67)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укренергозахист", (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 46, кв. 10)

про стягнення 6705,50 грн. основного боргу за договором про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 611364 від 25.06.2011 р., 562,71 грн. пені, 128,97 грн. 3 % річних, 80,50 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 214,94 грн. штрафу

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

20.03.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ", м. Київ з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укренергозахист", м. Запоріжжя про стягнення 6705,50 грн. основного боргу за договором про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 611364 від 25.06.2011 р., 562,71 грн. пені, 128,97 грн. 3 % річних, 80,50 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 214,94 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2014р. порушено провадження у справі № 908/897/14, справі присвоєно номер провадження 4/24/14, розгляд справи призначено на 16.04.2014 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 16.04.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 15.05.2014р.

В судовому засіданні 15.05.2014р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Представники сторін в судове засідання 15.05.2014р. не з'явилися, про причини неявки суд не попереджали.

Відповідач про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/897/14 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 20.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/897/14, яка 01.04.2014 р. була отримана уповноваженою особою ПАТ "Укренергозахист", про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900112793871), та ухвалою суду від 16.04.2014 р. про відкладення розгляду справи № 908/897/14, яка на адресу суду відділенням поштового зв'язку не поверталася.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

15.04.2014 р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, яким відповідач просив суд розгляд справи № 908/897/14, призначений на 16.04.2014 р., відкласти, у зв'язку із перебуванням представника ПАТ "Укренергозахист" у службовому відрядженні.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом було відхилено, з підстав викладених в ухвалі суду від 16.04.2014 р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

12.05.2014р. на адресу суду від представника позивача надійшов лист, в якому позивач повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив розглянути справу №908/897/14 без участі уповноваженого представника позивача. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 611, 625 ЦК України та ст., ст. 193,216 ГК України і полягають в тому, що 25.06.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 611364 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу. Відповідно до п. 1.1 Договору, відповідач бере на себе зобов'язання надати позивачу послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених позивачем, а відповідач бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів, запасних частин позивача в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами договору. Відповідно до п.4.1 Договору загальний обсяг послуг та загальна вартість послуг визначається протягом строку дії цього договору. Вартість послуг щодо кожного виду робіт вказується в наряді-замовленні відповідно до встановленої та діючої на день складання наряду-замовлення вартості нормо-години. Згідно п.4.2. Договору крім вартості послуг, зазначених у п. 4.1 договору, Замовник оплачує Виконавцю вартість матеріалів, запасних частин Виконавця, яка вказується в наряді-замовленні. Відповідно до п. 4.5.2. Договору Замовник сплачує Виконавцю вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт. На виконання умов договору сторонами був підписаний акт виконаних робіт №ТО13-23048 від 18.07.2013р. на суму 6 705, 50 грн. Однак в порушення умов Договору Відповідач вартість виконаних робіт не сплатив. Таким чином сума боргу складає 6 705, 50 грн. Згідно п.7.2. Договору в разі порушення Замовником строків розрахунків, передбачених Договором, Замовник повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 5 % від суми, зазначеної в акті виконаних робіт. З урахуванням викладеного, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 6705,50 грн. основного боргу за договором про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 611364 від 25.06.2011 р., 562,71 грн. пені, 128,97 грн. 3 % річних, 80,50 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 214,94 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" (позивачем у справі - виконавецем) та Публічним акціонерним товариством "Укренергозахист" (відповідачем у справі - замовником) було укладено договір № 611364 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (далі за текстом - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, відповідач бере на себе зобов'язання надати позивачу послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених позивачем, а відповідач бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів, запасних частин позивача в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами договору.

Відповідно до п.3 Договору він вступає в силу віддати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2011 року. У разі відсутності письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про небажання продовжувати договірні відносини за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, строк дії цього Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно.

Пунктами 1.2, 1.3 договору, сторони визначили, що перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту, строк, а також перелік матеріалів, запасних частин, що використовуються або підлягають заміні чи ремонту, вказуються в наряді-замовленні. Перелік автомобільного транспортного засобу, що належать Замовнику та приймаються до технічного обслуговування згідно умов цього Договору визначається Сторонами в Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору загальний обсяг послуг та загальна вартість послуг визначається протягом строку дії цього договору. Вартість послуг щодо кожного виду робіт вказується в наряді-замовленні відповідно до встановленої та діючої на день складання наряду-замовлення вартості нормо-години.

Згідно п.4.2. Договору крім вартості послуг, зазначених у п. 4.1 договору, Замовник оплачує Виконавцю вартість матеріалів, запасних частин Виконавця, яка вказується в наряді-замовленні.

Відповідно до п. 4.5.2. Договору Замовник сплачує Виконавцю вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 6.3. договору послуги, передбачені Договором, вважаються наданими з моменту підписання Акта приймання-передачі транспортного засобу після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту та Акту виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором -надав, послуги з технічного обслуговування автомобільного транспортного засобу на загальну суму 6705,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт №ТО13-23048 від 18.07.2013р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача та довіреністю ААД № 019553 від 18.07.2013 року. Оригінали зазначених документів, які направлялися позивачем на адресу господарського суду Запорізької області листом вх. 09-06/9832 від 12.05.2014р., були оглянуті та досліджені в судовому засіданні.

Відповідач, свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином та розрахунок за надані послуги в передбачений Договором термін не здійснив.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не здійснив.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач плату за надані послуги не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 6705,50 грн. підтверджується матеріалами справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Наведені вище обставини свідчать, що вимога позивача про стягнення з ПАТ "Укренергозахист" 6705,50 грн. основного боргу за договором про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 611364 від 25.06.2011 р. є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 7.2. Договору, який передбачає, що в разі порушення Замовником строків розрахунків, передбачених Договором, Замовник повинен сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 5 % від суми, зазначеної в акті виконаних робіт.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 611364 від 25.06.2011 р. позивачем пред'явлені до стягнення пеня в розмірі 562,71 грн., яка розрахована за період з 23.07.2013р. по 12.08.2013р. та з 13.08.2013р. по 13.03.2014р., а також штраф у розмірі 214,94 грн., який розраховано за період з 23.07.2013р. по 13.03.2014р.

Розрахунок штрафу судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 214,94 грн. штрафу за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 611364 від 25.06.2011 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, оскільки спосіб нарахування пені не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства та не вірно визначений період нарахування пені. З урахуванням здійсненого перерахунку, стягненню підлягає пеня в розмірі 488,67 грн., яка розрахована за період з 23.07.2013р. по 12.08.2013р. в сумі 54,01 грн. та за період з 13.08.2013р. по 11.02.2014р. в сумі 434, 66 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 128,97 грн. 3 % річних та 80, 50 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Розрахунки 3 % річних та інфляційних витрат судом перевірені та визнані такими, що виконані вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 128,97 грн. 3 % річних та 80, 50 грн. втрат від інфляції грошових коштів за порушення строків оплати за Договором заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Укренергозахист", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укренергозахист", (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 46, кв. 10, код ЄДРПОУ 04630583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ", (03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 67, код ЄДРПОУ 32384972) 6 705 (шість тисяч сімсот п'ять) грн. 50 коп. основного боргу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 97 коп. 3 % річних, 80 (вісімдесят) грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 67 коп. пені, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 94 коп. штрафу та 1 809 (одну тисячу вісімсот дев'ять) грн. 41 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" травня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.