Постанова № 38759890, 30.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 р. Справа №П/805/20/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Христофорова А.Б.

при секретарі Малій С.Ю.,

представника позивача Котов О.П.,

представника відповідача Давиденко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аси-Ойл» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області в особі Державної інспекції нагляду в енергетиці звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аси-Ойл» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування позову вказав, що за наслідками проведеної перевірки суб'єкта господарювання виробничих об'єктів відповідача, на предмет додержання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Оскільки виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив суду, що станом на момент розгляду справи відповідачем усунуто майже всі виявлені порушення, окрім п. 7т п. 9 зазначеного у приписі № 018/03-404 від 12.12.2013 року, а саме відсутність періодичного огляду засобів захисту, що є порушенням п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, заперечувала, з підстав викладених у письмових запереченнях № 156/3 від 25.04.2014 року, просила відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до п. 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до п. 6 даного Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 02.12.2011 № 186-к затверджено Положення про територіальне управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області (далі - теруправління), згідно пункту 1 якого, територіальне управління є територіальним органом, який діє у складі Держгірпромнагляду України у та їй підпорядковується.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно підпункту 7 пункту 4 Положення про теруправління, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань:

будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв;

видобування вуглеводнів, їх транспортування, переробки та використання на підприємствах, в установах та організаціях;

застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

облаштування системами автоматичного контролю і управління технологічними процесами та станом виробничого середовища;

проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки та палива, вибухових матеріалів військового призначення, окрім вибухових матеріалів, призначених для військового та спеціального використання.

Таким чином, позивач,- Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області, - є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач,- Товариство з обмеженою відповідальністю «Аси-Ойл» (Далі- ТОВ «Аси-Ойл»), згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до направлення на перевірку № 018-386 від 26.11.2013 року, посадовими особами позивача проведено планову перевірку виробничих об'єктів ТОВ «Аси-Ойл» на предмет дотримання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, за наслідками якої складено акт № 018/03-471 від 12.12.2013 року (далі-акт перевірки), яким встановлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 5 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Представники сторін у судовому засіданні погодились із тим, що майже всі порушення, які створювали загрозу життю та здоров'ю людей, станом на момент розгляду справи усунено.

Згідно ч.3 ст. 72 КАС України,- обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, виконання відповідачем пунктів порушень 1-5 визначених в акті перевірки підтверджується матеріалами справи (а.с. 70-172).

Що стосується п. 7 та п. 9 зазначених у приписі № 018/03-404 від 12.12.2013 року (далі - припис), та акті перевірки, по яких сторони не дійшли згоди щодо його виконання, суд зазначає наступне.

Згідно п.9 акту перевірки з боку відповідача встановлені порушення п. 4.2.9 НПАОП 40.1-1.07-01 а саме: електроустановки не укомплектовані засобами захисту відповідно до норм комплектації.

Судом встановлено, що відповідачем виконано вимоги п.9 припису, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні визнано виконання вимог п.9 припису.

Згідно п.7 акту перевірки з боку відповідача встановлені порушення п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01 у вигляді відсутності періодичного огляду засобів захисту.

При цьому представник позивача з цього приводу пояснив суду, що п. 7 зазначений у приписі, відповідачем у повному обсязі не виконаний, оскільки відсутні відмітки (штампи) на штангах ізолюючих оперативних щодо проведених випробувань згідно з нормами експлуатаційних випробувань, що у свою чергу є порушенням п. 4.4.4 НПАОП 40.1-1.07-01.

Представник відповідача з цього приводу пояснила суду, що випробування засобів захисту, а саме рукавиць діелектричних проведено, за результатами чого складено відповідні протоколи. Що стосується штанг ізолюючих оперативних, то в силу своєї новизни вони станом на момент розгляду справи випробування не потребують.

Суд звертає увагу позивача на ту обставину, що доводи адміністративного позову місять посилання на порушення з боку відповідача, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме які викладені в пунктах 1-5 акту перевірки.

Разом з тим, як вбачається з зазначених пунктів порушення п. 4.4.2 та п. 4.4.4 НПАОП 40.1-1.07-01 у вказаних пунктах відсутні.

Представник позивача з цього приводу пояснив суду, що в порушення п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01 перевіряючий поклав обставини саме відсутності засобів захисту станом на момент проведення перевірки. Стосовно відсутності у пунктах 1-5 акта перевірки порушень п. 4.4.2 та п. 4.4.4 НПАОП 40.1-1.07-01 представником позивача не надано жодних пояснень.

При цьому в акті перевірки зазначено, що порушення п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01, полягає у відсутності періодичного огляду засобів захисту (а.с.38).

Згідно п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01 в підрозділах підприємств та організацій, які застосовують засоби захисту, необхідно вести «Журнал обліку та зберігання засобів захисту» згідно з додатком 1 до цих Правил. Наявність і стан усіх засобів захисту повинні перевірятись періодичним оглядом не рідше 1 разу на 6 міс. працівником, який відповідає за їхній стан, із записом результатів огляду в журнал.

Засоби захисту, що видані для індивідуального користування, також необхідно зареєструвати в журналі.

Таким чином з зазначеної норми вбачається, що періодичний огляд засобів захисту має відображатись у відповідному журналі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем ведеться «Журнал обліку та зберігання засобів захисту» та в ньому відображено періодичні огляди засобів захисту (а.с.137-139).

Що стосується доводів представника позивача щодо порушення п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01, суд зазначає наступне.

Згідно п. п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01, зазначено, що на засоби захисту, що пройшли випробування, необхідно проставляти штамп такої форми:

№ __, придатний до__кВ, дата наступного випробування___, ____ назва лабораторії.

На засоби захисту, застосування яких не залежить від напруги електроустановки (діелектричні рукавички, діелектричне взуття, протигази та ін.) необхідно проставляти такий штам : №__, дата наступного випробування___, ____ назва лабораторії.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем придбано засоби захисту, а саме рукавиці діелектричні та штанги ізолюючі.

При цьому по діелектричним рукавицям проведено випробування, про що складено відповідний протокол, наявний відповідний штамп, згідно якого дата наступного випробування 11.10.2014 року.

Що стосується штанг ізолюючих оперативних, то станом на момент розгляду справи, випробуванню не підлягають, у зв'язку із тим, що виробником проведено відповідні випробування та не настав строк періодичного випробування, зазначений у Додатку 10 НПАОП 40.1-1.07-01.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 № 826 (далі - Положення), загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

порушень вимог Кодексу України про надра;

відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон N 877-V ) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю загрози життю та/або здоров'ю людей та враховуючи, що доводи адміністративного позову не підтверджені, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем заявлено вимоги немайнового характеру. Зважаючи, що позивач звернувся до суду 25.12.2013 року, а ухвалою суду від 08.01.2014 року сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 68,82 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аси-Ойл» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - відмовити.

Стягнути з Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області (вул. Артема, 97, м. Донецьк, 83001) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 68,82 ( шістдесят вісім) гривень 82 коп. за реквізитами:

отримувач платежу Держбюджет Калінінського р-ну м. Донецька;

Поточний рахунок отримувача 31217206784005;

Ідентифікаційний код отримувача 38034015;

Установа банку ГУ ДКСУ у Донецькій області;

Код установи банку 834016;

Код бюджетної класифікації 22030001;

Призначення платежу судовий збір.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30 квітня 2014 року.

Повний текст постанови складений 05 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.