Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц778/2125/14 Головуючий у 1 інстанції: Колесник С.Г. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2014 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:
головуючого Савченко О.В.,
суддів Стрелець Л.Г.,
Гончар М. С.
при секретарі: Мосіній О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2013 року ТОВ « АГЕНСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначало, що між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є ПАТ «Банк Русский Стандарт» 11.03.2010 року було укладено кредитний договірна суму 1556,48 грн. строком повернення 12.03.2011 року та сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 5% річних.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, порушивши графік погашення кредиту, письмові вимоги Банку про погашення заборгованості проігнорував, внаслідок чого йому було нараховано неустойку в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення в розмірі 3429,91 грн.
27.01.2012 року ПАТ «Банк Русский Стандарт» уклав договір № 51 відступлення права вимоги , згідно якого до ТОВ «АГЕНСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ» перейшли усі права за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Русский Стандарт».
Станом на 15.07.2013 року заборгованість ОСОБА_3 складає 5303,05 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 1030,60 грн., відсотки 12,06 грн., комісія за РО - 205,48 грн., плата за пропуск платежів 620 грн., комісія за закриття рахунку 5,00 грн., пеня за порушення умов договору 3429,91 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Агенство по збору боргів» просило суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5303,05 грн., а також судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «АГЕНСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором в сумі 1873,14 грн. та судовий збір в сумі 229,40 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ « АГЕНСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ» зазначає, що судом було неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_3 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_3, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені суд виходив з того, що вся заборгованість відповідача перед банком на час укладення договору відступлення права вимоги складалась з простроченої заборгованості по кредиту, суми нарахованих відсотків та оплати за прострочені платежі, тому лише ця заборгованість могла бути від ступлена банком ТОВ «Агентство по збору боргів», а оскільки на час укладення договору відступлення права вимоги № 51 ОСОБА_3 не мав перед банком простроченої заборгованості по комісії та неустойки (пені), відповідно, банк не міг передати таке право вимоги за вказаним договором.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.
Як вбачається з Договору відступлення права вимоги № 51 від 27.01.2012 року до ТОВ „АГЕНСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ" були відступлені права вимоги за кредитними договорами повністю, в тому числі права на нарахування неустойки.
Судом встановлено, що між ВАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є ПАТ «Банк Руский Стандарт», (надалі - Банк) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 82834842 (надалі - Кредитний договір) на умовах, викладених в Заяві № 82834842 від 11.03.2010 року (надалі - Заява) та Умовах надання та обслуговування кредитів Банку. Відповідно до Кредитного договору відповідач зобов'язався забезпечити повернення наданого кредиту шляхом здійснення щомісячних періодичних платежів у сумі й у строки, передбачені Умовами по кредитах та графіком платежів.
Відповідач порушив графік платежів та не здійснив повернення наданого кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку. На підставі п. 4.5.2. Умов по кредитах банк набув право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту. 23.11.2010 року банк направив відповідачу Заключну вимогу, в якій повідомив про необхідність достроково повернути суму кредиту та сплатити інші платежі за кредитним договором.
Погашення заборгованості відповідачем протягом 30 (тридцяти) календарних днів не відбулось.
27 січня 2012 року банк здійснив відступлення права вимоги за кредитним договором позивачу.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 7.1. Умов по кредитах встановлено, що банк має право відступити повністю або частково свої права вимоги за Договором.
Відповідно до п. 1 Договору відступлення права вимоги № 51 від 27.01.2012 року цедент відступає, а цесіонарій приймає права вимоги до фізичних осіб ( позичальників) за кредитними договорами, укладеними між цедентом та позичальниками, а також права, що забезпечують виконання зобов'язань та інші права, пов'язані з правом вимоги за вказаними договорами, у тому числі, право на невиплачені відсотки та неустойку.
Таким чином за Договором відступлення права вимоги № 51 від 27.01.2012 року відбулася повна заміна сторони у зобов'язанні, оскільки 27.01.2012 року банком були у повному обсязі відступлені позивачу права вимоги виконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором. В Договорі відступлення права вимоги відсутнє будь-яке обмеження стосовно права вимоги позивачем неустойки з відповідача за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Не можливо погодитися з висновком суду і про те, що об'єм прав, що переходять до нового кредитора, встановлюється на момент переходу, і кредитор не може передати право, яке виникає у майбутньому і ще не належить йому. Такий висновок суду є помилковим, оскільки ТОВ «АГЕНТСТВО ПО ЗБОРУ БОРГІВ» набуло права первісного кредитора на підставі Договору відступлення права вимоги, саме як кредитор.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. До позовної заяви додано розрахунок пені. Обґрунтовуючи позов в частині стягнення пені позивач зазначав, 23.11.2010 року банк направив на адресу відповідача заключну вимогу, якою сповістив ОСОБА_3 про необхідність достроково повернути суму кредиту та сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором, а всього до сплати була вказана суму 1868,14 грн.
В порушення п. 4.5.1. Умов по кредитах відповідач не сплатив суми, вказаної в заключній вимозі, протягом 30 календарних днів від дня виставлення банком заключної вимоги, що призвело до нарахування неустойки, передбаченої п. 5.9. Умов по кредитах, в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення, що на момент подачі позову відповідно до наданого розрахунку становило 3429,91 грн.
Пунктом 5.9. Умов надання та обслуговування кредитів ПАТ «Банк Руский Стандарт», які є складовою та невід'ємною частиною Кредитного договору (ч. 2 п. 6.2. Заяви № 82834842 від 11.03.2010 року), передбачено нарахування неустойки у випадку порушення відповідачем строків оплати заключної вимоги.
За вказаних обставин у суда першої інстанції не було підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3429,91 грн., а тому рішення суду першої інстанції в цій частині відповідно до п.4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення пені в сумі 3429 грн.91 коп.
Керуючись ст.ст.307,308,309 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство по збору боргів» - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2014 року в цій справі в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені в сумі 3429 грн. 91 коп. скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту:
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 ( ІНП НОМЕР_1) на користь ТОВ „Агентство по збору боргів" ( ЄДРПОУ 35255167, р/р 2600402301139 в ПАТ „Банк Руський Стандарт" м. Києва, МФО 380418) пеню в сумі 3429 гривен 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 ( ІНП НОМЕР_1) на користь ТОВ „Агентство по збору боргів" ( ЄДРПОУ 35255167, р/р 2600402301139 в ПАТ „Банк Руський Стандарт" м. Києва, МФО 380418) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 121 грн. 80 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 38758718, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 13.05.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/6229/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: