Постанова № 38758452, 14.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 травня 2014 р. № 820/7436/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача 1- не прибув,

відповідача 2 - Радченко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Наумової Людмили Павлівни, Відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області проскасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балакілйському районі Харківської області Наумової Людмили Павлівни, Відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області, в якому просить суд cкасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Наумової Людмили Павлівни № РВ-6300271282014 від 17.04.2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Наумову Людмилу Павлівну внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,2377 га, що розташована в АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 052083 від 25.08.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 301, шляхом державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що відмовою у здійсненні дій по реєстрації земельної ділянки відповідачем порушуються його права власності.

Державний кадастровий реєстратор відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Наумова Людмила Павлівна, яка належним чином повідомлена, відповідно в судове засідання не прибула, причину неявки суду не повідомив, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області у судовому засіданні проти адміністративного позову не заперечував, просив прийняти законне та обґрунтоване рішення у відповідності до вимог чинного законадавства.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача 1 на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи пояснення, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачу, ОСОБА_3, на підставі акту на право приватної власності на землю серія ХР-052083 від 25.08.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 301, належить земельна ділянка площею 0,2377 га, що розташована в АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою та усіма необхідними документами, щодо внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

За результатами розгляду вказаного звернення відповідачем прийнято рішення від 17.04.2014 року № РВ-6300271282014, яким у здійсненні реєстрації відмовлено з підстав невідповідності поданих документів вимогам передбаченим Законом України "Про державний земельний кадастр" та порядком ведення Державного земельного кадастру.

Також в обґрунтування свого рішення Державний кадастровий реєстратор посилався на те, що земельна ділянка площею 0,2377 га для обслуговування житлового будинку ст.ст. 58-61 Земельного кодексу України, ст.ст. 87-89 Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду (водоохоронна зона, прибережно захисна смуга р. Сіверський Донець) та має такі обтяження, обмеження: Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; г) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичування рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. Заявнику рекомендовано надати матеріали щодо встановлення прибрежно-захисної смуги р. Сіверський Донець в АДРЕСА_1 Шлях, Балаклійського району, Харківської області.

Суд зазначає, що питання державної реєстрації земельних ділянок врегульовані положеннями Закону України "Про Державний земельний кадастр", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру". Частиною 2 ст.5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Положеннями ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється в т.ч. за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Положеннями ст. 60 Земельного кодексу України передбачено виділення у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності земельних ділянок під прибережні захисні смуги, а також визначено ширину таких прибережних захисних смуг. При цьому зазначено, що розмір та межі прибережної захисної смуги в межах населених пунктів встановлюються за проектами землеустрою з урахуванням містобудівної документації.

Стаття 87 Водного кодексу України передбачає встановлення водоохоронних зон для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України. Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях. Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 88 Водного кодексу України передбачено з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділення земельних ділянок під прибережні захисні смуги, а також визначено їх розміри. При цьому у межах існуючих населених пунктів встановлення прибережних захисних смуг передбачено з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Як зазначено у ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, у яких забороняється, у тому числі, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 486 від 08.05.1996 року, цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них. Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Судом встановлено, що на момент отримання позивачем Державного акту на право приватної власності на землю серія ХР-052083 від 25.08.2004 року вже діяв вище вказаний порядок. При цьому сам проект водоохоронних зон вказаного населеного пункту, спеціально уповноваженими органами не розроблявся, а отже, не узгоджувався з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і не затверджувався відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не доведено, в чому полягатиме порушення режиму експлуатації земельної ділянки, який за твердженням відповідача знаходиться в прибережній захисній смузі; не надано доказів складання та затвердження проекту землеустрою по встановленню розміру та меж прибережної захисної смуги річки Сіверський Донець. Таким чином, місце розташування спірної земельної ділянки не суперечить вимогам Водного та Земельного кодексів України у зв'язку з відсутністю доказів знаходження земельних ділянок, наданих для індивідуального дачного будівництва та ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 шлях в прибережній захисній смузі.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не правомірно було відмовлено в реєстрації земельної ділянки, на підставі того, що остання знаходиться на прибережній захисній смузі річки, оскільки межі захисної прибережної смуги річки Сіверський Донець в АДРЕСА_1 шлях не встановлені, а отже, така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балакілйському районі Харківської області Наумової Людмили Павлівни, Відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Наумової Людмили Павлівни № РВ-6300271282014 від 17.04.2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Наумову Людмилу Павлівну внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,2377 га, що розташована АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 052083 від 25.08.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 301, шляхом державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 травня 2014 року.

Суддя Панов М.М.