Постанова № 38754703, 23.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р. Справа №805/4502/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - 1 Пантіної М.В.,

представника відповідача - 2 Приходько О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимоги складені незаконно за відсутністю підстав, при цьому відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень. Просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу №Ф-33у від 25.12.2013 року та №Ф-821 від 01.08.2013 року.

Також, просив поновити пропущений строк на звернення, оскільки рішення про залишення скарги без розгляду від Міністерства доходів і зборів отримав 14 березня 2014 року. За таких обставин суд вважає причину пропуску звернення до суду щодо оскарження вимоги №Ф-33у від 25.12.2013 року поважною.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача -1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вимога №Ф-33у від 25.12.2013 року сформована правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням заборгованості зі сплати єдиного внеску. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача -2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування, але звітності до Пенсійного фонду не надавав, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок не сплачував, що і стало підставою прийняття вимоги про сплату боргу у розмірі 11 140,78 грн. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) зареєстрований виконавчим комітетом 27.06.2006 року, є платником єдиного податку.

4 липня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька складено акт №3756 про неподання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з якого вбачається, що звіт за 2011 рік до Пенсійного фонду у строк до 04.07.2013 року не надано.

4 липня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька на підставі акту прийнято рішення №3756 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яке надіслано рекомендованим листом з повідомленням, але лист повернутий на адресу відправника у зв'язку із «закінченням терміну зберігання».

1 серпня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька прийнята вимога № Ф-821 про сплату недоїмки з єдиного внеску та штрафів у розмірі 11 140,78 грн., у т.ч. недоїмка - 10 970,78 грн., штраф - 170,00 грн., яка надіслана рекомендованим листом з повідомленням, водночас, лист повернутий на адресу відправника у зв'язку із «закінченням терміну зберігання».

З розрахунків Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька вбачається, що за 2011 рік позивач повинен сплатити страховий внесок у розмірі 4 010,30 грн.; за 2012 рік - 4 572,42 грн., за січень - червень 2013 року - 2 388,06 грн.

25 грудня 2013 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнята вимога №Ф-33у про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 12 334,81 грн. Підтвердження, щодо надіслання вказаної вимоги на адресу позивача до суду не надано.

З розрахунку вбачається, що заборгованість у розмірі 12 334,81 грн. складається із заборгованості за даними УПФУ в Кіровському районі м.Донецька у розмірі 11 140,78 грн., та страхових внесків, що підлягають сплаті, за липень - вересень 2013 року - 1 194,03 грн.

26 грудня 2013 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області позивачем подана скарга б/н від 26.12.2013 року.

Листом №69/08 від 03.01.2014 року скаргу ФОП ОСОБА_1 передано за належністю до ДПІ у Кіровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області.

24 січня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення про результати розгляду скарги №585/10/05-99-10-05-12-2, яким вимога Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №Ф-33у від 25.12.2013 року про сплату боргу (недоїмк) з єдиного внеску залишена без змін, а скарга без задоволення.

10 лютого 2014 року ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області подана заява щодо проведення аналізу законності дій посадових осіб, скасування вимоги №Ф-821 про сплату боргу.

19 лютого 2014 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області за №1327/08 надана відповідь з якої вбачається, що дії Пенсійного фонду є правомірними.

12 березня 2014 року Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення №14961Г/99-99-10-02-07-15 про залишення скарги без розгляду у зв'язку із порушенням строку звернення з повторною скаргою.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі Закон №2464) та іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом №2464.

Відповідно до статті 4 Закону № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 року (далі - Закон), позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) до Пенсійного фонду України

Згідно підпункту 2 частини 1 статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 та п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Статтею 6 частиною 2 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Частинами 3 та 4 ст. 25 Закону передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, вважаються недоїмкою і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Крім того, визначення терміну „недоїмка" приведено у п. 6 ст. 1 Закону, відповідно до якого недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до п. 6.3 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

У випадку "б" та/або "в" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Суд звертає увагу на те, що позивачем фактично не оспорюються підстави нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску та її розміри, оскільки позов не містить відповідного обґрунтування і до нього не додано відповідних доказів. Позов мотивовано лише відсутністю повноважень відповідачів на прийняття вимог про сплату недоїмки.

Однак, оскільки ФОП ОСОБА_1 відповідно до даних особового рахунку мав недоїмку зі сплати єдиного внеску за 2011 рік, 2012 рік та перший квартал 2013 року та у добровільному порядку її не сплачував, що не заперечувалось у судовому засіданні, Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька правомірно прийнята вимога про сплату боргу, а тому відсутні підстави для задоволення позову у частині визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-821 від 01.08.2013 року.

Відповідно до Податкового кодексу України з 1 жовтня 2013 року контроль за дотриманням законодавства зі збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи міністерства доходів і зборів.

Отже, враховуючи заборгованість, що виникла за даними УПФУ в Кіровському районі м.Донецька та недоїмку зі сплати єдиного внеску за липень, серпень та вересень 2013 року, яка також у добровільному порядку не сплачувалась, що не заперечувалось у судовому засіданні, ДПІ у Кіровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області правомірно прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки), а тому відсутні підстави для задоволення позову у частині визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-33у від 25.12.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У відповідності до ч.3 ст.4 вказаного Закону під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2014 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн., тобто, судовий збір, якій підлягає сплаті становить 1 827,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до квитанції №14032014131719 від 14.03.2014 року сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Таким чином, позивач повинен сплатити решту судового збору за адміністративний спір майнового характеру в розмірі 1 644,30грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп., який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - Держбюджет Калінінського району міста Донецька; р/р отримувача - 31217206784005; банк отримувача - ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку - 834016; ЄДРПОУ отримувача 38034015; призначення платежу: судовий збір, код 35099148.

Повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.