Ухвала суду № 38753656, 13.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3380/14 Справа № 185/577/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У. М. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

13 травня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Ткаченко І.Ю.

Суддів: Рудь В.В., Повєткіна В.В.

При секретарі: Шаботинець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля »

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто на його користь з відповідача 5 500 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.25-27).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.29-33).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що протягом тривалого часу позивач працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач.

06 лютого 2006 року висновком МСЕК позивачу було встановлено сукупно 55% втрати професійної працездатності первинно за професійними захворюваннями (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги частково і стягуючи з відповідача 5 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався ст.. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що внаслідок втрати професійної працездатності позивач постійно відчуває наслідки професійних захворювань, та вимушений постійно лікуватися, у зв'язку з чим йому спричинена моральна шкода з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідальність за моральну шкоду повинен нести Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", - протирічать абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати).

Відповідно до абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати) саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст..1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого органу (роботодавця).

Посилання відповідача на те, що судом порушено принципи змагальності, встановлені ст. 10, 60 ЦПК України, так як позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди відповідачем - є безпідставним та необґрунтованими.

Крім того, не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що суд не призначив експертизу для встановлення факту спричинення моральної шкоди, оскільки наявність такого висновку при вирішення справ по відшкодування моральної шкоди не є обов'язковим для суду.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: