Постанова № 38749435, 14.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 757/23537/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Підпалий В.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Гром Л.М.,

судів: Бєлової Л.В., Міщука М.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, в якому просив визнати дії Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва щодо відмови в проведенні відновлення нарахування та виплати пенсії з 07.10.2009 року протиправними, зобов'язати ПФ України та УПФУ в Голосіївському районі міста Києва відновити виплату пенсії ОСОБА_4 за вислугу років у ВС СРСР, починаючи з 07.10.2009 року.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що у свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 1990 році виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання.

До виїзду в Ізраїль позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1.

У квітні 1990 року ОСОБА_4 виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку із чим виплата пенсії позивачу була припинена.

18.08.2013 року позивач звернувся до Пенсійного Фонду України з питанням про відновлення виплати пенсії при виїзді за кордон, починаючи з 07.10.2009 року.

Листом від 04.09.2013 року позивачу було відмовлено у виплаті, оскільки у органів Пенсійного фонду немає законних підстав для виплати пенсії пенсіонерам, які постійно проживають за кордоном.

Колегія суддів вважає вказані дії відповідача неправомірними, а висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) та Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII), якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до ст.1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Згідно п.1 ч.1 № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений у постанові Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованої в Мін'юсті України від 27.12.2005 р. за №1566/11846.

Як встановлено вище, позивач звертався до Пенсійного фонду України з заявою про поновлення йому виплати пенсії за віком на підставі рішення Конституційного суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року.

Щодо відмови відповідача у поновленні позивачу пенсії за віком з підстав відсутності нормативно-правових актів, що врегульовують порядок та умови виплати пенсії особам, що проживають за межами України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсій не укладалося.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року по справі №1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року № 1058-IV.

Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на зазначене положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону втрачають чинність з 7.10.2009 року, тобто, від дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що проживаючи в Ізраїлі, позивач має такі ж самі конституційні права як і інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Аналогічна позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 06.06.2013 року у справі №К/9991/51100/12 та від 11.06.2013 року у справі № К/9991/81240/12.

Водночас, колегія суддів зазначає, що ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення Конституційного суду України у справі № 1-32/2009 року було прийнято 07.10.2009 року та офіційно оприлюднене.

Натомість позивач звернувся до суду лише 29.10.2013 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 69925 без зазначення причин пропуску строку звернення до суду чи клопотання про поновлення такого строку, а тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з 29.04.2013 року.

Що стосується позовних вимог до Пенсійного фонду України, то вказані вимоги задоволенню також не підлягають, оскільки п. 3 Порядку подання та оформлення документів для відновлення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року чітко передбачено, що заява про поновлення раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто до органу, який призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва щодо відмови в проведенні відновлення нарахування та виплати ОСОБА_4 пенсії з 29.04.2013 року - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 29.04.2013 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.