Постанова № 38749308, 13.05.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2014 року Справа № 904/6478/13

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.

при секретарі: Назаренко С.Г.

за участю представників:

прокурора: Мусієнко А.О.- посвідчення №023368 від 04.12.2013 року

позивача: не явився

відповідача: ОСОБА_1- фізична особа-підприємець, паспорт НОМЕР_1

ОСОБА_2- представник без належним чином оформленої довіреності.

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013р. у справі №904/6478/13

за позовом: Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа: державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

про: стягнення збитків за порушення користування земельною ділянкою в розмірі 273812 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2013р. (підписано 28.10.2013р.) у справі №904/6478/13 (суддя Ліпинський О.В.) задоволений позов Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за участю третьої особи - державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) про стягнення збитків за порушення користування земельною ділянкою в розмірі 273812 грн. 56 коп. З відповідача на користь Державного бюджету України стягнуто 5476 грн. 25 коп. судового збору.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 21.10.2013р. у справі №904/6478/13. Підставами для скасування позову стали неповно з'ясовані обставини, що мають значення по справі, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідність обставинам справи висновків, викладених у рішенні. Відповідач вважає, що рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №199 від 12.06.2013р. про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам є незаконним. Підприємець пояснив, що не міг оформити договір оренди землі, оскільки земельна ділянка АТП 14136 не була передана його ліквідатором у власність Криворізької міської ради до 2010р. Скаржник вважає безпідставним нарахування йому орендної плати за землю за договором, який відсутній.

Криворізький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері відзив на апеляційну скаргу не надав, а у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують викладені в рішенні суду обставини. Прокурор зазначив, що відповідачем не заявлялася вимога про застосування строку позовної давності при розгляді справи у місцевому господарському суді, відповідач не звільнив земельну ділянку після закінчення строку дії договору, тому зобов'язаний сплатити на користь держави відповідні збитки. Збитки були нараховані відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Позивач - Криворізька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що судове рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Представник позивача у судове засідання не явився. 13.05.2014 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. У цьому ж клопотанні зазначено, що позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги і вважає її безпідставною, а рішення суду є законним і обґрунтованим з підстав, зазначених у судовому рішенні.

Третя особа - державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №14876141). Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А. №238 від 12.05.2014 року у зв'язку з відпусткою судді постійної колегії Бахмат Р.М. і хворобою судді постійної колегії Кощеєва І.М., на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 3.1.6, 3.1.7 розділу II Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.10р., наказу голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду №7 від 17.01.2011р., справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С.(доповідач), суддів Кузнецова В.О., Павловського П.П.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора і відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між відкритим акціонерним товариством «Криворізьке автотранспортне підприємство 14136», від імені якого діяв ліквідатор Горбенко В.С. (Продавець) і ОСОБА_1 (Покупець) 26.03.2004р. був укладений договір купівлі-продажу споруд. За договором покупець став власником наступних споруд: складу легкозаймистих речовин К, загальною площею 68,1 кв.м., та гаражу У, загальною площею 143,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (на підставі рішення міськвиконкому №254/1 від 21.07.2004р. перейменована на АДРЕСА_2).

Договір був посвідчений ОСОБА_7, приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу 26.03.2004р. і зареєстрований у реєстрі за №712.

Право власності на споруди Покупець набув 04.01.2005р. (а.с. 130).

31.07.2006р. між Криворізькою міською радою (Розпорядник земель міста) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Фактичний землекористувач) за №798/3 була укладена тимчасова угода про сплату за фактичне користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 1 угоди Фактичний землекористувач, враховуючи фактичне використання ним земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 КУ, площею 241, визначеною відповідно до довідки КП «КБІ», нормативна грошова оцінка її станом на 14.04.2005р. складає 478,93 грн./кв.м. для потреб розміщення гаражу та складського приміщення, сплачує до місцевого бюджету…за користування цією земельною ділянкою суму, що відповідає розміру земельного податку, а саме 1% (від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), що становить 99,55 грн.

Встановлено, що ця угода діє з 31.07.2006р. по 24.07.2007р. включно; набуває чинності з дня її підписання сторонами і втрачає свою чинність наступного дня після закінчення терміну дії або дострокового у день, що передує дню набуття права користування земельною ділянкою відповідно до Земельного кодексу України; після закінчення терміну дії угоди подальше користування Фактичним землекористувачем земельною ділянкою без оформлення права її користування є неправочинним (п. 6).

Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували оформлення права користування на вищезазначену земельну ділянку між позивачем і відповідачем після закінчення терміну дії угоди №798/3 від 31.07.2006р. Ці обставини також не заперечуються сторонами по справі.

27.03.2013 року головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Шаповаловим Д.В. за участю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства фізичної особи-підприємця під час користування земельною ділянкою загальною площею 0,3791 га у Жовтневому районі АДРЕСА_2, за результатами якої 27.03.2013р. був складений акт. Підставою для проведення перевірки була постанова від 05.03.2013 року №27 Криворізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Перевіркою встановлено, що ділянка за формою статистичної звітності 6-зем не обліковується, відноситься до земель, не наданих у власність чи користування, належать до державної власності.

В ході перевірки виявлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,3791 га не оформлено, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України №2768-ІІІ.

Акт перевірки був підписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

В цей же день фізична-особа підприємець особисто отримав припис №27/04, яким приписано оформити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 0,3791 га розташовану у Жовтневому районі АДРЕСА_2 к відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у термін до 25.04.2013р.

Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Шаповаловим Д.В. за участю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 24.05.2013р. було перевірено дотримання вимог земельного законодавства та оформлено акт за №135/27.

Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконав умови припису №27/04 від 27.03.2013р. щодо оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою площею 0,3791 га під розміщення майстерні технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_2 к.

За №114/27 фізичній особі-підприємцю 24.05.2013р. вручено припис, яким приписано зареєструвати правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 0,3791 га розташовану у Жовтневому районі АДРЕСА_2 к відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у термін до 22.06.2013р.

Крім того, в цей же день посадовою особою державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області за №27/05 було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено про невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 умов припису №27/04 від 27.03.2013р., що є порушенням терміну виконання припису посадової особи, яка здійснює державний контроль. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 30.05.2013р. Ознайомлення фізичної особи-підприємця з протоколом підтверджується його підписом.

Враховуючи набуття відповідачем права власності на споруди, які розташовані на спірній земельній ділянці, колегія суддів вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин приписи статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, якими визначено порядок переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції від 14.12.2004р. - на час виникнення відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. (ст.377 ЦК України в редакції від 01.01.2005р.).

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) визначено, що до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін (п.2.11).

В матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем заходів для оформлення земельної ділянки у відповідності до вимог земельного законодавства України.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Підставою укладення договору про передачу в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності є відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідачем не надано доказів проведення заходів до оформлення земельної ділянки у відповідності до вимог земельного законодавства України.

Матеріали справи не містять відповідного рішення про передачу в оренду земельної ділянки відповідачу.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Обов'язок вносити плату за землю передбачено ст. 1 Закону України "Про оренду землі", згідно якої оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до норм чинного законодавства міська рада, як суб'єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації (ст.16 Закону України "Про оренду землі").

В той же час, відсутність договору оренди землі позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі саме орендної плати .

Прокурор просив стягнути збитки у сумі 273812,56 грн. внаслідок неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням спірної земельної ділянки. Розрахунок суми збитків за період з 01.06.2010р. до 31.05.2013р. був проведений управлінням земельних ресурсів виконкому міської ради.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, зокрема, відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка задала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до частини другої ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пункт "д" частини першої ст.156 ЗК України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому зазначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття. Відповідно до пункту 5 Порядку, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.06.2013р. №199 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», завданих Криворізькій міській раді, як власнику землі, при використанні земельної ділянки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 затверджено акт №4 від 06.06.2013 року комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

Комісією по визначенню розмірів збитків (яка створена відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №346 від 12.10.2011 року) на підставі акту перевірки від 27.03.2013р. було зроблено висновок, що територіальна громада міста як власник земельної ділянки внаслідок обмеження її прав у результаті використання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 без правоустановчих документів земельної ділянки загальною площею 3791 м2 під розміщення комплексу (гараж, склад) на АДРЕСА_2 з 01.06.2010 до 31.05.2013 не одержала доход (у вигляді орендної плати за землю) до міського бюджету в розмірі 273812 грн. 56 коп., що спричинило заподіяння їй збитків у вказаному розмірі.»

Зазначені документи є чинними і у встановленому законом порядку не скасовувалися. Отже, зазначені факти є належним чином доведеними, як і факт заподіяння збитків у зазначеному прокурором розмірі.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції в якості доказу сплати орендної плати за землю за нарахований йому період копії платіжних квитанцій на загальну суму 29947,68 грн. (а.с.140-144). Зазначені документи не можуть бути підставою для відмови в позові або у зміні судового рішення, оскільки не є доказами сплати нарахованих збитків відповідно до рішення комісії про визначення розміру збитків.

Крім того, суд враховує, що розмір збитків вже встановлений зазначеними вище документами і не може бути зменшений судом без скасування або зміни рішення виконавчого комітету, яким цей розмір збитків затверджений.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги прокурора, а доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть слугувати підставою для скасування судового рішення по справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2013 року у справі №904/6478/13 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 19.05.2014 року)

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: П.П.Павловський

В.О.Кузнецов