Рішення № 38746241, 07.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.14р. Справа № 904/2470/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Шолохово,

Нікопольський район, Дніпропетровська область

до Приватного сільськогосподарського підприємства "ЕДЕЛЬВЕЙС",

с. Володимирівка, Апостолівський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 12.05.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "ЕДЕЛЬВЕЙС" про стягнення заборгованості в розмірі 76 020, 00грн., 1 355,86 грн. - 3% річних, 2 584,68грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №1 від 25.06.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

13.05.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський

суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2013р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "ЕДЕЛЬВЕЙС" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) був укладений договір №1, за умовами якого замовник надав площу посівів для збирання врожаю 2013року, а виконавець зобов"язався виконувати роботу по збору врожаю ріпаку.

За ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач виконав комплекс агротехнічних робіт по збиранню врожаю на площі 217,2 га вартістю 76 020,00грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 05.09.2013р., підписаний сторонами без зауважень (а.с.16).

Відповідно до п.3.1. договору замовник зобов"язаний розрахуватись із виконавцем за кожні 100 га під час збирання врожаю і провести повний розрахунок не пізніше 3-х днів після закінчення збирання врожаю виконавцем у розмірі 350грн. за га.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки акт виконаних робіт підписаний 05.09.2013р., враховуючи п.3.1. договору, відповідач повинен був здійснити оплату до 08.09.2013р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не розрахувався у передбачений договором строк.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором №1 від 25.06.2013р. складає 76 020,00грн., що підтверджується матеріалам справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 355,86грн. за період з 09.09.2013р. (початок прострочення оплати) по 14.04.2014р.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за вказаний період, встановив, що вони складають 1 362,11грн.

Стягнення 3% річних у розмірі 1 362,11грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. У зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягають 3% річних у розмірі 1 355,86грн.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 584,68грн. з жовтня 2013р. по березень 2014р.

Господарський суд, перерахувавши інфляційні втрати за вказаний період, встановив, що вони складають 3 159,35грн.

Стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 159,35грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. У зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 2 584,68грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ЕДЕЛЬВЕЙС" (53812, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Володимирівка, ЄДРПОУ 32626827) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 305653) заборгованість у розмірі 76 020,00грн. (сімдесят шість тисяч двадцять грн.), 1 355,86 грн. (одна тисяча триста п"ятдесят п"ять грн. 86коп.) 3% річних, 2 584,68грн. (дві тисячі п"ятсот вісімдесят чотири грн. 68коп.) інфляційних втрат та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2014р.

Суддя В.І. Петрова