Рішення № 38746099, 15.05.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2014 р.Справа № 924/413/14Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до дочірнього підприємства житлово-експлуатаційної дільниці колективного виробничого підприємства "ПМК-33", с. Розсоша Хмельницького р-ну, Хмельницької області

про стягнення 71489,64грн., з яких 70033,98 грн. основного боргу, 709,66 грн. 3% річних, 746,00 грн. інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача: Ялівчук А.А. - за довіреністю №14/02 від 03.01.2014 р.

від відповідача: Собецька Г.В. - за довіреністю від 31.05.2010 р.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 113318, 99 грн., з яких 108933, 98 грн. боргу за поставлену згідно договору на постачання теплової енергії № 2159/395 від 08.05.2009 р. теплову енергію, 1545, 82 грн. 3 % річних, 1163, 21 грн. інфляційних втрат, 1676, 59 грн. пені, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 2159/395 від 08.05.2009 р., ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 198 ГК України.

Позивачем було подано заяву від 10.04.2014р., яка прийнята судом ( ухвала суду від 10.04.2014р.) про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та просив стягнути з відповідача 108933, 98 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 1545, 82 грн. 3 % річних, 1163, 21 грн. інфляційних втрат.

Позивачем в судовому засіданні подано заяву від 15.05.2014р. про зменшення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача 70033,98 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 746,00 грн. інфляційних нарахувань, 709,66 грн. - 3% річних. При цьому надано пояснення щодо здійснених розрахунків відповідачем за надані послуги та їх зарахувань.

Оскільки подана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом.

Відповідач у відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15.05.2014р. не заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та дочірнім підприємством житлово-експлуатаційної дільниці колективного виробничого підприємства "ПМК-33" (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії від 08.05.2009 р. №2159/395, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1. договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта виробничої діяльності споживача тощо. У додатку №1 до договору сторони передбачили постачання тепла у гуртожиток по вул. Зарічанській, 14а, площею 2701,6 кв. м.

Відповідно до п. 3.2.2. договору, на споживача покладено обов'язок оплачувати послуги в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до р. 6 договору, розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводять до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набуває чинності з 08.05.2009 р. та діє до 08.05.2010 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін. Доказів про припинення договору суду не подано.

Позивачем за період лютий 2013 року - лютий 2014 року за надані послуги теплопостачання, виставлялись відповідачу рахунки на оплату послуг, всього на суму 108933,98 грн.

Відповідач частково оплатив надані послуги з теплопостачання на суму 38900 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 01.02.2013 р. на суму 2000,00 грн.; від 21.02.2013 р. на суму 2000,00 грн.; від 15.03.2013 р. на суму 2000,00 грн.; від 18.03.2013 р. на суму 2000,00 грн.; від 25.03.2013 р. на суму 2000,00 грн.; від 08.04.2013 р. на суму 2000,00 грн. від 17.04.2013 р. на суму 500,00 грн.; від 23.04.2013 р. на суму 2000,00 грн.; від 29.04.2013 р. на суму 1000,00 грн.; від 30.04.2013р. на суму 2000,00 грн.; від 23.05.2013 р. на суму 1000,00 грн.; від 30.05.2013 р. на суму 1900,00 грн.; від 11.06.2013 р. на суму 1500,00 грн.; від 15.07.2013 р. на суму 1000,00 грн.; від 21.10.2013 р. на суму 1900,00 грн.; від 08.11.2013 р. на суму 1000,00 грн.; від 12.11.2013 р. на суму 2000,00 грн.; від 26.11.2013 р. на суму 2100,00 грн.; від 10.12.2013р. на суму 2000,00 грн.; від 23.12.2013р. на суму 2000,00 грн.; від 31.12.2013 р. на суму 1000,00 грн.; від 30.01.2014 р. на суму 2000,00 грн.; від 27.02.2014 р. на суму 2000,00 грн., відповідними квитанціями про перерахування коштів, видатковими касовими ордерами, розрахунком заборгованості. Сума боргу за надані послуги з теплопостачання за лютий 2013р.- лютий 2014р. склала 70033,98 грн. Наявна заборгованість не заперечується відповідачем. Докази про сплату зазначеного боргу суду не подано.

Оскільки відповідач повністю не сплатив борг в самостійному порядку, позивач просить стягнути з відповідача 70033,98 грн. боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2013 р. по 01.03.2014 р. в сумі 746,00 грн. інфляційних нарахувань, 709,66 грн. - 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується таке:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії від 08.05.2009 року №2159/395.

Відповідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, виставляв відповідні рахунки на оплату теплової енергії, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії не виконав. За отрману теплову енергію за лютий 2013р.- лютий 2014р. позивач розрахувався частково на суму 38900,00 грн., утворивши заборгованість в сумі 70033,98 грн., що не заперечується відповідачем. Доказів про оплату боргу суду не подано. Тому позовні вимоги щодо стягнення 70033,98 грн. боргу необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 709,66 грн. та 746,00 грн. інфляційних втрат згідно поданих розрахунків.

Проаналізувавши подані розрахунки нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що останні здійснено в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 709,66 грн. та 746,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також враховуючи відсутність заперечень проти позову зі сторони відповідача, позовні вимоги заявлені правомірно, є обґрунтовані та підлягають задоволенню. Доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 44, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до дочірнього підприємства житлово-експлуатаційної дільниці колективного виробничого підприємства "ПМК-33", с. Розсоша Хмельницького р-ну, Хмельницької області про стягнення 71489,64 грн., з яких 70033,98 грн. основного боргу, 709,66 грн. 3% річних, 746,00 грн. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства житлово-експлуатаційної дільниці колективного виробничого підприємства "ПМК-33" с. Розсоша Хмельницького р-ну, Хмельницької області, вул. Леніна, 4 (код 23841185) на користь комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький, вул. Пересипкіна 5 (код 03356571) 70033,98 грн. (сімдесят тисяч тридцять три гривні 98 коп.) боргу, 746,00 грн. (сімсот сорок шість гривень 00 коп.) інфляційних нарахувань, 709,66 грн. (сімсот дев'ять гривень 66 коп.) 3% річних, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 16.05.2014 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (29000 м. Хмельницький, вул. Пересипкіна 5); 3 - відповідачу (31362 Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Розсоша, вул. Леніна 4)