Рішення № 38745872, 12.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4096/14 12.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон Транс»до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Салтівський» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»про стягнення 106 704,52 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: позивача:Орлова-Ізмалкова В.В.відповідача 1:не з'явивсявідповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаетон Транс» (надалі - ТОВ «Фаетон Транс») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Салтівський» (надалі - ТОВ «Торгівельний будинок «Салтівський») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» (надалі - ТОВ «Комюкрейнторг») про стягнення 106 704,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №48 від 20.07.2012 р. відповідачем 1 належним чином не виконано зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 102 205,12 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 2 990,60 грн., 3% річних у розмірі 690,14 грн. та інфляційних у розмірі 716,46 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Вимоги до відповідача 2 обґрунтовані тим, що відповідно до договору поруки від 08.11.2013 р. ТОВ «Комюкрейнторг» поручилося за часткове та своєчасне виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором на поставки №48 від 20.07.2012 р., яке останнім належним чином не виконане.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.04.2014 р.

08.04.2014 р. від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 надав пояснення, та під час вирішення спору покладався на розсуд суду, а подальший розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. розгляд справи відкладено до 12.05.2014 р. у зв'язку із неявкою відповідачів та невиконанням ними вимог ухвали суду.

14.04.2014 р. від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Харківської області, тобто за його місцезнаходженням.

Клопотання відповідача 1 про направлення справи за підсудністю до господарського суду Харківської області задоволенню не підлягає, оскільки згідно з частиною 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. У даному випадку спір за вибором позивача правомірно був поданий на вирішення до господарського суду міста Києва, тобто за місцезнаходженням ТОВ «Комюкрейнторг».

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2013 р. у справі №5005/4257/2011.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини, просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №29472770, отриманим його представником 16.04.2014 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2012 р. між ТОВ «Фаетон Транс» (постачальник) та ТОВ «Торгівельний будинок «Салтівський» (покупець) було укладено договір поставки №48 (надалі - «Договір поставки»).

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та сплатити товар (снекова група), в кількості та по цінам, вказаним в специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 Договору поставки визначено, що ціна товару, що передається по діючому договору, вказується в специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною договору.

За змістом п. 3.3 Договору поставки розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем 1 прийнято товар на загальну суму 102 205,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №29611 від 28.10.2013 р. та №30068 від 01.11.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем 1 грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 102 205,12 грн.

Договір поставки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №29611 від 28.10.2013 р. та №30068 від 01.11.2013 р.) підтверджується передача відповідачу 1 товару згідно Договору на загальну суму 102 205,12 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.3 Договору поставки, відповідач 1 був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Таким чином, заборгованість відповідача 1 за поставлений товар становить 102 205,12 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

08.11.2013 р. між ТОВ «Комюкрейнторг» (поручитель) та ТОВ «Фаетон Транс» (кредитор) було укладено договір поруки (надалі - «Договір поруки»).

Пунктом 1.1 Договору поруки визначено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання частини зобов'язань ТОВ «Торгівельний будинок «Салтівський» (боржник) по Договору поставки, укладеному між кредитором та боржником.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань по основному договору в частині оплати товару у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару.

За змістом ст. 4.1 Договору поруки поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором в частині, що передбачена даним договором, на умовах, в порядку та в строки, визначені в основному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодекс України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

З урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.1 Договору поруки та п. 3.3 Договору поставки, ТОВ «Комюкрейнторг» повинно було перерахувати на користь ТОВ «Фаетон Транс» заборгованість у розмірі 102,20 грн. протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача 1 перед позивачем у сумі 102 205,12 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення відповідачами не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Торгівельний будинок «Салтівський» на користь ТОВ «Фаетон Транс» заборгованості у розмірі 102 205,12 грн., а також про стягнення з ТОВ «Комюкрейнторг» на користь ТОВ «Фаетон Транс» заборгованості у розмірі 102,20 грн. правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 2 990,60 грн., 3% річних у розмірі 690,14 грн. та інфляційних у розмірі 716,46 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 28.11.2013 р. по 19.02.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач 1 у встановлений Договором поставки строк своїх обов'язків по сплаті коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача 1 є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 5.2 Договору поставки за порушення строків передбачених п. 3.3 цього договору, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 1 на користь позивача пені у розмірі 2 990,60 грн., 3% річних у розмірі 690,14 грн. та інфляційних у розмірі 716,46 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення: з ТОВ «Торгівельний будинок «Салтівський» на користь ТОВ «Фаетон Транс» заборгованості у розмірі 102 205,12 грн., пені у розмірі 2 990,60 грн., 3% річних у розмірі 690,14 грн. та інфляційних у розмірі 716,46 грн.; з ТОВ «Комюкрейнторг» на користь ТОВ «Фаетон Транс» заборгованості у розмірі 102,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон Транс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Салтівський» (61029, м. Харків, шосе Салтівське, 129; ідентифікаційний код 31061964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон Транс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 43; ідентифікаційний код 36166749) заборгованість у розмірі 102 205 (сто дві тисячі двісті п'ять) грн. 12 коп., пеню у розмірі 2 990 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 690 (шістсот дев'яносто) грн. 14 коп., інфляційні у розмірі 716 (сімсот шістнадцять) грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 2 132 (дві тисячі сто тридцять дві) грн. 05 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» (03118, м. Київ, вул. Козацька, 118; ідентифікаційний код 33691127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон Транс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 43; ідентифікаційний код 36166749) заборгованість у розмірі 102 (сто дві) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 2 (дві) грн. 04 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 14.05.2014 р.

Суддя В.П.Босий