Ухвала суду № 38743816, 14.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року справа №812/7696/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі № 812/7696/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» про стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску у розмірі 66 960,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.09.2013 року звернувся з адміністративним позовом до суду, який в подальшому було уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не здійснив своєчасно перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку із чим за період з березня 2013 року по червень 2013 року на підприємстві утворилась заборгованість в сумі 66960,60 грн., яка складається із заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 60585,77 грн., штрафних санкцій у розмірі 3154,31 грн. та пені на суму 3220,52 грн. 05.08.2013 року позивачем було складено вимогу № 118/8 про сплату недоїмки та направлено товариству. Вказана вимога на даний час не виконана. Просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 66960,60 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року уточнений адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» (юридична адреса: 94800 Луганська область, м. Свердловськ, с. Комсомольський, вул. Станіславського, 151, ідентифікаційний код 01535111) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (юридична адреса: 94800 Луганська область, м. Свердловськ, вул. Пирогова, 9 код 21792442) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 66960,60 грн. (шістдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 60 копійок), з яких недоїмка складає 60585,77 грн., штрафні санкції - 3154,31 грн., пеня - 3220,52 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової, якою слід закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова прийнята помилково та є незаконною, оскільки були підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області як платник єдиного внеску з 10.11.1998 року (а.с. 14).

Товариством було надано до пенсійного органу звіти про нарахування єдиного внеску за березень - червень 2013 року, в яких товариством самостійно нараховано суму єдиного внеску у розмірі 75 549,14 грн. (а.с. 26-45).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску пенсійним органом у червні 2013 року на суму недоїмки було нараховано штрафні санкції та пеню у розмірі 6374,83 грн.

З картки особового рахунку відповідача вбачається, що підприємством було частково сплачено суму заборгованості. У зв'язку з чим позивачем 05.08.2013 року було складено вимогу № 118/8 про сплату боргу на суму 66960,60 грн. (а.с. 9, 16-17, 109).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи(надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (частина 8 ст. 9).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 812/7455/13-а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області - задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 812/7455/13-а - скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення № 1559 від 05 серпня 2013 року - відмовлено (а.с. 68-70).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 812/7454/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправною вимоги № 118/8 від 05.08.2013 року - відмовлено повністю (а.с. 71-73, 74-75).

Приписом ч. 1 ст. 72 КАС передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 165, 167, 195,197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» на - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі № 812/7696/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» про стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску у розмірі 66 960,60 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін