Постанова № 38743767, 14.05.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 803/708/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Сороки Г. О.,

представника відповідача Виш А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000402200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 510 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000402200, оскільки 21.10.2010 року ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» набуло право власності на адміністративно-побутовий корпус № 2 з перехідною галереєю, однак зазначений об'єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні ПАТ «Ковельсільмаш» згідно державного акту на право постійного користування землею, тому нараховувати плату за зазначену земельну ділянку та подавати податкові декларації з плати за землю зобов'язане саме ПАТ «Ковельсільмаш».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

У письмових запереченнях та у судовому засідання представник відповідача позовних вимог позивача не визнала, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України посадовою особою Ковельської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2013 роки платника податку ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство».

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності від 15.01.2014 року № 34/22-36523079, яким встановлено порушення п. 287.6 ст. 287, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» не нараховано плату за земельні ділянки, на яких розташовані будівлі на які перейшло право власності; п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України і, як наслідок, не подано податкові декларації з плати за землю за 2011 рік, за 2012 рік, за 2013 рік (земельний податок та орендна плата за землю).

На підставі акту перевірки від 15.01.2014 року № 34/22-36523079 Ковельською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000402200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2014 року № 0000402200 позивач оскаржив його у судовому порядку.

Відповідно до пп. 14.1.147, пп. 14.1. 72 п. 147 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Частина 286.1 статті 286 Податкового кодексу передбачає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як вбачається з Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна рішенням від 14.10.2010 року № 422 Ковельська міська рада передала у приватну власність ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» насосну станцію оборотної системи № 3 В-1 та адміністративно-побутовий корпус № 2 з перехідною галереєю, що знаходяться за адресою м. Ковель, вул. Варшавська, 1, про що 21.10.2010 року зроблено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

З системного аналізу вище зазначених норм, вбачається, що у разі виникнення права власності на земельну ділянку, власник цієї ділянки зобов'язаний, починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, самостійно обчислити суму податку і не пізніше 20 лютого поточного року подати контролюючому органу податкову декларацію на поточний рік.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником позивача у судовому засіданні, ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» всупереч нормам податкового законодавства контролюючому органу не подало податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік.

Частина 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачає, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року № 0000402200, яким на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн., винесено Ковельською ОДПІ правомірно, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Доводи позивача про те, що адміністративно-побутовий корпус № 2 з перехідною галереєю знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні ПАТ «Ковельсільмаш» згідно державного акту на право постійного користування землею від 08.08.1994 року серії ВЛ 0029, тому нараховувати плату за зазначену земельну ділянку та подавати податкові декларації з плати за землю зобов'язане саме ПАТ «Ковельсільмаш», суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно обов'язок сплачувати плату за землю покладається на позивача.

Конфлікт інтересів у правовому регулюванні зазначених правовідносин відсутній, оскільки стаття 287 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка встановлює порядок сплати земельного податку при набутті права власності на нерухоме майно, а статті 125, 126 встановлюють загальні правила сплати земельного податку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн. (10% від 1827,00 грн.). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство», тому з позивача слід стягнути решту суми судового збору. Згідно платіжних доручень від 04.04.2014 року № 1587, від 10.04.2014 року № 1615 при подачі адміністративного позову позивач сплатив 182,70 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство», становить 1644,30 грн. (1827- 182,70 = 1644,30).

Керуючись частиною 3 статті 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, будинок 1, код ЄДРПОУ 36523079) на користь держави судовий збір у сумі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 19.05.2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко