Ухвала суду № 38741190, 16.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

16 квітня 2014 року № 826/5010/14

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м.Києва

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправним лист відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м.Києва від 31.03.2014 щодо відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м.Києва видати позивачеві акта про реалізацію предмета іпотеки та зняти арешт.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5.

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Крім того, відповідно до ст.ст.650, 655 та ч.4 ст.656 Цивільного кодексу України, до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, пп.244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 №18/5, ст.34 Закону України «Про нотаріат»).

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 6 ст.203 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.215 цього Кодексу.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що згідно зі ст.ст. 4, 10 та 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст.ст.1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставами недійсності, укладеного за результатами прилюдних торгів правочину, є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів. Підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 по справі № 6-116цс12.

Правом звернення до суду з цивільних справ наділені особи, право яких порушене, їхні представники, Уповноважений ВРУ з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування (ст.ст.3, 45 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.15 Цивільного процесуального кодексу України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин.

Суд вважає, що спір щодо визнання недійсними результатів прилюдних торгів не є публічно-правовим, стосується цивільних правовідносин, а саме, права власності на об'єкти нерухомості, тому такий спір повинен вирішуватись місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначений спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Згідно із п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.18, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук