Постанова № 38741115, 19.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 р. Справа № 805/5508/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бойко М.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 510,11 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 510,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 у пошуках працевлаштування 22.02.2013 року звернувся до позивача. Згідно наданої заяви від 22.02.2013 року відповідача визнано безробітним з призначенням виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 26.09.2013 року № НТ130926 ОСОБА_1 було знято з обліку 12.07.2013 року у зв'язку з невідвідуванням відповідачем центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів.

В ході обміну інформацією між Державною податковою інспекцією встановлено факт надання послуг ОСОБА_1 для ТОВ «Код - Безпека», за цивільно-правовими угодами під час перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості, що підтверджується Актом № 135 від 12.03.2014 року, чим порушено вимоги п.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за якими застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідно до п. 3 ст.36 зазначеного Закону сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно отримана допомога по безробіттю у період з 01.07.2013 року по 11.07.2013 року у розмірі 510,11 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання у якому позовні вимоги підтримав та просив розглянути адміністративну справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1, у пошуках працевлаштування 22.02.2013 року звернувся до позивача. Згідно наданої заяви від 22.02.2013 року відповідача визнано безробітним та з 01.03.2013 року призначено допомогу по безробіттю на підставі наказу № НТ130301 та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом № НТ130809 від 09.08.2013 року відповідачу було скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням останнім рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до приписів Закону України «Про зайнятість населення».

Наказом позивача від 26.09.2013 року № НТ130926 ОСОБА_1 було знято з обліку 12.07.2013 року у зв'язку з невідвідуванням відповідачем центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів.

В ході обміну інформацією між Державною податковою інспекцією встановлено факт надання послуг ОСОБА_1 для ТОВ «Код - Безпека», за цивільно-правовою угодою під час перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості.

Зазначений факт був також підтверджений ТОВ «Код - Безпека», що підтверджується заявою відповідача від 01.07.2013 року про прийняття на посаду охоронця (а.с.19) та наказу від 01.07.2013 року №05-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 З 01.07.2013 року на посаду охоронця (а.с.20).

На цій підставі позивачем був складений Актом №135 від 12.03.2014 року

Позивачем 13.03.2014 року був прийнятий наказ № 135 про відшкодування відповідачем матеріального забезпечення на випадок безробіття (а.с.9). Листом від 13.03.2014 року № 11-994 (а.с.8) позивач звернувся до відповідача з пропозицією у добровільному порядку повернути незаконно отримані ним кошти у розмірі 510,11 грн., але зазначений лист відповідачем залишився без виконання.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством.

Заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 510,11 грн.

Аналізуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд погоджується з доводами позивача щодо не правомірного отримання відповідачем допомоги по безробіттю.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до абзацу 5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності з п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219, із змінами та доповненнями, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Крім того, у відповідності з п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, із змінами та доповненнями, допомога по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Також, відповідно з п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки відповідачем на час розгляду справи не надано до суду жодного доказу сплати наявної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 510,11 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. 11 коп. на р/р 37170300901052, в ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 24815706, отримувач - Маріупольський міський центр зайнятості.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бойко М.І.