Постанова № 38740657, 07.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року о 15 год. 35 хв.Справа № 808/2405/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - Коваль І.М.

- Алілуєвої К.В.

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (далі - ЗОВ ФСС з ТВП, позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у сумі 1858,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_3 мав найману робочу силу, зареєстрований в Запорізькій міській виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під №230055003986. Вказує, що у відповідача існує заборгованість у сумі 1858,03 грн., яка виникла на підставі рішення №611 від 09.10.2013, прийнятого по результатам проведеної позивачем 29.08.2013 перевірки повноти, нарахування, своєчасності перерахування до Фонду страхових внесків, дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів. Сума боргу складається з: 1185,94 грн. - неправомірно витрачені страхові кошти, 2,12 грн. - пеня, 77,00 грн. - штраф за несвоєчасне перерахування страхових внесків у розмірі 50 відсотків належних до сплати страхових внесків, 592,97 грн. - штраф у розмірі 50 відсотків неправомірно витрачених страхових коштів. Позивач звертає увагу, що вказане рішення набрало чинності та не оскаржувалось відповідно до чинного законодавства України. На підставі викладеного просить стягнути суму боргу у розмірі 1858,03 грн. у судовому порядку.

Представники позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач у запереченнях зазначив, що у нього не має заборгованості перед позивачем, з 01.01.2011 ФОП ОСОБА_3 сплачував єдиний внесок та заборгованості також не має. Зазначає, що з 01.06.2013 він припинив підприємницьку діяльність. Вказує, що ОСОБА_4, якій на думку позивача невірно було розраховано декретні, була звільнена 07.12.2012, а середньомісячна зарплата, з якої їй нараховані декретні складає 1013,7 грн., тобто менше мінімальної. Відповідач зазначає, що ці кошти він не отримував. ФОП ОСОБА_3 також зазначає, що у відповідності до вимог фонду відповідач заплативши кошти відкрив для ОСОБА_4 спеціальний рахунок, на який було перераховано кошти і які ОСОБА_4 отримала, та він до них жодного стосунку не має. На думку відповідача, оскільки розрахунок декретних перевіряє представник позивача і якщо він допустив помилку, то він і має нести відповідальність. Відповідач вважає безпідставними посилання на нормативні акти, які діяли до 01.01.2011, оскільки декретні ОСОБА_4 були нараховані в травні 2012 року. Також ФОП ОСОБА_3 вказує, що після того, як з 01.01.2011 підприємці були переведені на сплату єдиного соціального внеску, ніяких договірних відносин між відповідачем та позивачем не було. А також відповідач зазначає, що перевірка фондом проводилась 29.09.2013, тобто в той час, коли відповідач вже не працював.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 22.11.2001 зареєстрований як фізична особа-підприємець адресою: 69001, АДРЕСА_1, - що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18463811 від 30.04.2014 (а.с.11).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АД №142550 від 14.03.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції до реєстру 23.10.2013 було зроблено запис №21030050002041533 про внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності (а.с.17-18).

Проте, суд звертає увагу, що у зазначеному Реєстрі відсутній запис про припинення підприємницької діяльності, отже ОСОБА_3 станом на час проведення перевірки та на час розгляду адміністративної справи має статус фізичної особи-підприємця.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, мав найману робочу силу, зареєстрований як платник страхових внесків в Запорізькій міській виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під №230055003986.

За відповідачем обліковується заборгованість перед Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції у сумі 1858,03 грн., яка виникла на підставі наступного.

Судом встановлено, що з 22.08.2013 по 29.08.2013 фахівцями позивача проведена планова перевірка повноти нарахування, своєчасності перерахування до Фонду страхових внесків, дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2002 по 30.06.2013.

За результатами перевірки складено Акт №1344 від 29.08.2013 з додатками (а.с.33-40).

На підставі Акту перевірки №1344 від 29.08.2013 позивачем було прийнято Рішення №611 від 09.10.2013 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» (а.с.4).

Відповідно до вказаного Акту перевірки та пояснень представників позивача, під час перевірки було встановлено, що відповідач несвоєчасно зареєструвався у Фонді, у зв'язку з чим ним своєчасно не було надано звіти за перший квартал та перше півріччя 2002 року. А саме, ФОП ОСОБА_3 був зареєстрований у Фонді 27.09.2002, а повинен був стати на облік у Фонд з моменту укладання першого трудового договору, тобто з січня 2002 року. Зазначене є порушенням п.4 ч.2 ст. 27 Закону України від 18.01.2001 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». У Акті перевірки зазначено, що внаслідок цього доутримано страхових внесків у загальній сумі 9,80 грн. на фонд оплати праці у загальній сумі 3920,00 грн. Також у Акті зазначено, що при наданні звіту за 9 місяців 2002 року відповідачем самостійно у липні місяці було відображено утримані внески за перший квартал та перше півріччя 2002 року у сумі 9,80 грн. на фонд оплати праці 3920,00 грн. З пояснень представників позивача судом встановлено, що ці страхові внески були сплачені ФОП ОСОБА_3 в повному обсязі.

З акту перевірки також встановлено, що відповідачем порушено абз.2 ч. 1 ст. 23 Закону України від 18.01.2001 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме внаслідок несвоєчасного перерахування страхових внесків при виплаті заробітної плати за січень-вересень 2002 року, лютий 2003 року, жовтень - листопад 2003 року, січень 2004 року, липень 2004 року, січень-квітень 2005 року, жовтень 2005 року, січень-лютий 2006 року, квітень 2006 року, січень 2007 року, січень 2008 року, вересень 2009 року, вересень 2010 року виникла прострочена заборгованість, на яку нарахована пеня у сумі 2,12 грн. (а.с.33 зворот.-34).

Загальна сума недоїмки за період з 01.01.2002 по 30.12.2010 склала 154,00 грн.

У зв'язку з цим до відповідача було застосовані штрафні санкції у розмірі 50% належних до сплати страхових внесків - 77,00 грн. (154 грн.*50%=77 грн.).

Крім того, судом встановлено, що при перевірці правильності призначення та виплати всіх видів допомог матеріального забезпечення застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду встановлено порушення ч.2 ст. 53 Закону України від 18.01.2001 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», та:

- абзацу 1 пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (зі змінами та доповненнями), а саме: у травні 2012 року і у серпні 2012 року при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги по вагітності та пологах та продовження страхового випадку, в розрахунковому періоді невірно визначено розмір нарахованого доходу, з якого сплачувалися страхові внески. Сума переплати допомоги за рахунок коштів Фонду склала 1027,60 грн. (1 страховий випадок). Судом під час розгляду справи з'ясовано, що вказана переплата виникла внаслідок порушення правильності нарахування лікарняних листів ОСОБА_4 по вагітності та пологах. В розрахунковому періоді для нарахування лікарняного листа АВА №903424 згідно перевірки відомостей нарахування заробітної плати невірно була вибрана сума. Згідно відомостей нарахування заробітної плати сукупний дохід ОСОБА_4 за розрахунковий період склав 4814 грн. Представником позивача в судовому засіданні пояснено, що в розрахунку лікарняного листа допомоги по вагітності та пологах розрахунок проводиться в календарних днях, та кількість календарних днів за підсумковий період склала 182 дні, тобто, середня заробітна плата для розрахунку на 1 день допомоги по вагітності та пологам розраховується таким чином: 4814 грн. : 182 дні = 26,45 грн. на 1 день допомоги. Період непрацездатності ОСОБА_4 по вагітності та пологам склав 126 календарних днів. Таким чином сума допомоги по вагітності та пологам за цим лікарняним листом складає: 126 днів * 26,45 грн. = 3332,70 грн. ФОП ОСОБА_3 в заяві-розрахунку, наданому Фонду для фінансування допомоги по вагітності та пологам ОСОБА_4, заявлено 4257,54 грн.(а.с.28). Отже, переплата Фонду склала 924,84 грн. (4257,54-3332,70). Крім того, судом встановлено, що по лікарняному листу АВА №904476, виданому за період з 06.09.2012 по 19.09.2012 ОСОБА_4, сума переплати склала 102,76 грн. Ця сума є різницею між сумою допомоги по вагітності та пологам, заявленою відповідачем у заяві-розрахунку (473,06 грн.) (а.с.29) та розрахунковою сумою під час перевірки (26,45 грн.*14 календарних днів непрацездатності = 370,30 грн.). Тобто загальна сума переплати допомоги за рахунок коштів Фонду по страховому випадку ОСОБА_4 складає: 924,84 грн.+ +102,76 грн.=1027,60 грн.;

- абзацу 1 пункту 7 та абзацу 3 пункту 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (зі змінами та доповненнями), а саме: у лютому 2013 року при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності у розрахунковому періоді невірно визначено розмір нарахованого доходу, з якого сплачувалися страхові внески, та допомога, нарахована, та сплачена не за графіком роботи. Сума переплати допомоги за рахунок коштів Фонду склала 158,34 грн. (1 страховий випадок). Судом під час розгляду справи з'ясовано, що вказана переплата виникла внаслідок порушення правильності нарахування лікарняного листа допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5 АВС №136330, виданого на період з 16.01.2013 по 13.02.2013. Середня заробітна плата ОСОБА_5 для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності за лікарняним листом АВС №136330 розраховується наступним чином. Відповідно до відомостей нарахування заробітної плати сукупний дохід ОСОБА_5 за розрахунковий період склав 5500 грн. Кількість робочих днів в розрахунковому періоді склала 109 днів. Отже, середня денна заробітна плата складає: 5500 грн. : 109 днів = 50,46 грн. Кількість днів тимчасової непрацездатності ОСОБА_5 склала 21 день. Отже, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується наступним чином: 50,46 грн.*21 день=1059,66 грн. Відповідно до розрахунку-заяви ФОП ОСОБА_3, сума, заявлена ним для фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5, склала 1218 грн. (а.с.30). Таким чином, сума неправомірно витрачених коштів Фонду по страховому випадку ОСОБА_5 складає: 1218 грн.- -1059,66 грн.=158,34 грн.

Тобто, загальна сума неправомірно витрачених страхових коштів складає: 1027,60грн.+158,34 грн.=1185,94 грн.

За неправомірно витрачені страхові кошти позивачем відповідно до вимог законодавства до ФОП ОСОБА_3 застосована штрафна санкція у розмірі 50% від суми таких неправомірно використаних коштів, а саме: 1185,94 грн.*50%=592,97 грн.

Отже, загальна сума фінансових санкцій, застосованих до ФОП ОСОБА_3 Рішенням №611 від 09.10.2013, складає 1858,03 грн. (2,12 грн. пеня+77,00 грн. штраф+ +1185,94 грн. неправомірно використані кошти+592,97 грн. штраф).

Від підпису Акту перевірки №1344 від 29.08.2013 ФОП ОСОБА_3 відмовився, про що свідчить відповідна відмітка на такому Акті (а.с.35).

У зв'язку з цим, Акт перевірки було надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та отримано ним особисто 24.09.2013, про що свідчить відмітка на такому поштовому повідомленні (а.с.41).

Рішення №611 від 09.10.2013 також було надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте було повернуто позивачу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.42-43).

У зв'язку з цим вказане рішення було повторно надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте було повернуто позивачу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.44-46).

Рішення №611 від 09.10.2013 відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось, доказів протилежного під час розгляду справи не було надано, отже таке рішення є узгодженим.

Зважаючи на несплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 1858,03 грн. у добровільному порядку, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-III від 18.01.2001 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №2240-ІІІ) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 1 Закону України №2240-ІІІ загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України №2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

У п.3 ст. 2 Закону України №2240-ІІІ зазначено, що страхувальник відповідно до цього Закону - це:

а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;

б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.

За визначенням п.4 ст. 2 Закону України №2240-ІІІ страховик - це Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Страхові внески - відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п.10 ст. 2 Закону України №2240-ІІІ).

Відповідно до п. 11 ст. 2 Закону України №2240-ІІІ страхові кошти - це акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України №2240-ІІІ платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

За правилами ч.1 ст. 22 Закону України №2240-ІІІ фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Пунктом 3, 6 ч.1 ст. 28 Закону України №2240-ІІІ передбачено, що страховик має право: проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства;

За приписами п.п. 3, 9 ч.2 ст. 28 Закону України №2240-ІІІ страховик зобов'язаний: здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачем було проведено перевірку відповідача з питання повноти нарахування, своєчасності перерахування до Фонду страхових внесків, дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2002 по 30.06.2013, якою були виявлені порушення вимог законодавства України.

Відповідно до п. 4.2 розділу IV постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 29 від 22.12.2010 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 за № 393/19131, у разі несвоєчасного виконання страхувальником рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій щодо повернення коштів Фонду та сплати фінансових санкцій або виконання його не в повному обсязі на страхувальників накладається штраф та нараховується пеня відповідно до ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Згідно п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №2464-VI) суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 30 Закону України №2240-ІІІ встановлено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Як встановлено судом, позивачем, за наслідками виявлених під час перевірки ФОП ОСОБА_3 порушень, стосовно останнього було винесено Рішення №611 від 09.10.2013 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності».

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України №2240-ІІІ страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

У разі якщо страхувальники та інші отримувачі страхових коштів вважають, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку, та фінансових санкцій чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, або виходить за межі його компетенції, такі страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення мають право в письмовій формі звернутися до зазначеного органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення (ч.3 ст. 22 Закону України №2240-ІІІ).

Судом під час розгляду адміністративної справи з'ясовано, що Рішення №611 від 09.10.2013 відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено, отже є чинним та підлягає виконанню.

Проте, Рішення №611 від 09.10.2013 відповідачем у встановленому законодавством порядку не виконане, доказів сплати заборгованості у сумі 1858,03 грн. відповідачем не надано.

На підставі ч. 2 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем зазначеної заборгованості Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного боргу в примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість у сумі 1858 грн. 03 коп. (тисяча вісімсот п'ятдесят вісім грн. три коп.) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара