Рішення № 38740472, 15.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 741/1724/13-ц Провадження № 22-ц/795/645/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Дикий В. М. Доповідач - Литвиненко І. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Євстафіїва О.К., Страшного М.М., при секретарі:Герасименко Ю.В., Мартиновій А.В.за участю:представників відповідача Руденка В.К., Мурзи М.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Земля і Воля Агро» на рішення Носівського районного суду від 03 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_9 до приватного підприємства «Земля і Воля Агро» про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в:

В грудні 2013 року ОСОБА_9 звернулась з позовом до ПП «Земля і Воля Агро» про визнання недійсним договору оренди землі, обґрунтовуючи вимоги тим, що в укладеному договорі оренди землі відсутня така істотна умова, як передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням суду позов задоволено. Суд визнав недійсним договір оренди землі № 4, укладений між ОСОБА_9 та приватним підприємством «Земля і Воля Агро», зареєстрований 29.07.2011 року у відділі держкомзему Носівського району за № 742380004002683 та стягнуто з ПП «Земля і Воля Агро» на користь ОСОБА_9 114,7 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПП «Земля і Воля Агро» просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції, в порушення ст. 224 ЦПК України не було проведено заочний розгляд справи, а також не взято до уваги відсутність підстав для визнання договору оренди недійсним.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу. Позивач в судове засідання не з'явилась, просила справу розглянути у її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.12.2012 року між ОСОБА_9 та ПП «Земля і Воля Агро» укладено договір оренди землі № 4, що належить ОСОБА_9 на підставі Державного акту серії ЯЖ № 602538 площею 3,8168 га, яка знаходиться на території Носівської міської ради. Вказаний договір був зареєстрований у Відділі Держкомзему в Носівському районі 29.07.2011 року за № 742380004002683.

Зважаючи на відсутність в укладеному сторонами договорі оренди землі такої істотної умови, як передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, позивач просила визнати цей договір оренди землі недійсним.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір оренди землі підлягає визнанню недійсним, оскільки в ньому відсутня така істотна умова, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком, так як він суперечить матеріалам справи та нормам діючого законодавства України.

Дійсно, в силу ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначає істотні умови договору оренди землі, а договір оренди землі № 4 від 01.12.2012 року між ОСОБА_9 та ПП «Земля і Воля Агро» не містить умов щодо передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Однак, ч.1 ст. 3 ЦПК України, ч.1 ст. 15 ЦК України встановлюють, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право.

Позовна заява ОСОБА_9 не містить вказівок стосовно того, яким чином відсутність вказаних істотних умов договору порушує її права.

На пропозицію суду ОСОБА_9 в листі від 14.04.2014 року повідомила, що відсутність у визначеному договорі істотної умови щодо передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки прямо вказує на те, що цей договір не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» і це може бути підставою для зловживань з боку ПП «Земля і Воля Агро».

Проте, відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачка не надала доказів того, що станом на час звернення до суду її права порушувались, відповідач зловживав її правами через відсутність у договорі таких умов як передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Можливість порушення прав позивача у майбутньому не може бути підставою для визнання зараз договору оренди недійсним.

Посилання ОСОБА_9 на порушення вимог ст.15 Закону України «Про оренду землі» як на підставу для визнання договору оренди недійсним також є безпідставним, оскільки ст.ст. 6, 627 ЦК України передбачають можливість сторонам в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення судом норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Судові витрати необхідно розподілити відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. 15 ЦК України, ст.ст. 3, 303, 307, 309 ч.1 п.4, ст.ст. 315-316, 319, 325 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про оренду землі» апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Земля і Воля Агро» задовольнити.

Рішення Носівського районного суду від 03 лютого 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_9 до приватного підприємства «Земля і Воля Агро» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь приватного підприємства «Земля і Воля Агро» 121,80 грн на повернення судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: