Постанова № 38739947, 13.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" травня 2014 р. Справа №906/1844/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Крейбух О.Г. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Лисюка О.Ф. - посвідчення від 21.03.2014р.

від відповідачів:

1) Виконавчого комітету Житомирської міської ради: не з`явився

2) КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради: не з`явився

3) ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_1

від третіх осіб:

1) Житомирського міського колегіуму: не з`явився

2) Житомирського екологічного ліцею № 24: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2014р.

у справі №906/1844/13 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом прокурора м. Житомира в інтересах держави

до 1) Виконавчого комітету Житомирської міської ради, м. Житомир

2) Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, м.Житомир

3) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Житомир

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Житомирського міського колегіуму, м. Житомир

2) Житомирського екологічного ліцею № 24, м. Житомир

про скасування п.1.4.25. рішення виконкому №115 від 20.03.2013р., визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №1723 від 26.03.2013р., звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20 лютого 2014 року у справі №906/1844/13 відмовлено у задоволенні позову прокурора м.Житомира в інтересах держави до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Житомирського міського колегіуму та Житомирського екологічного ліцею №24, про скасування п.1.4.25. рішення виконкому №115 від 20.03.2013р., визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №1723 від 26.03.2013р., звільнення приміщення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, зокрема, наступне:

- в розумінні ст.2 Закону України «Про освіту» ФОП ОСОБА_1 не використовує орендовані нею приміщення в розрізі завдань, які ставляться законодавством про освіту в цілому та, зокрема, Законом України «Про освіту», оскільки не надає освітніх послуг в орендованих нею приміщеннях;

- висновки суду першої інстанції на рахунок відповідності спірного рішення виконкому моральним засадам суспільства та загальним засадам цивільного законодавства не відповідають дійсності, оскільки об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають використанню не за призначенням, здійснення ФОП ОСОБА_1 торгівельної діяльності жодним чином не пов`язано з навчально-виховним процесом;

- спірний договір оренди не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту» та ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому підлягає визнанню недійсним. Аналогічної правової позиції щодо заборони приватизації, перепрофілювання або використання не за призначенням об`єктів освіти і науки, встановленої ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту», дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 14.11.2012р. у справі №8/5025/227/11.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2014р. у справі №906/1844/13 незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов прокурора м.Житомира у повному обсязі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у письмовому відзиві від 31.03.2014р. та у судовому засіданні заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2014р. законним та обгрунтованим, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.162-166).

Представник виконавчого комітету Житомирської міської ради у своїх заявах від 07.04.2014р., 28.04.2014р. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2014р. - в силі (а.с.175, 183).

Від Житомирського екологічного ліцею №24 надійшов відзив на апеляційну скаргу №353 від 30.04.2014р., в якому останній, вказуючи на те, що діяльність підприємця ОСОБА_1 пов`язана з навчально-виховним використанням нежитлового приміщення, заперечує проти доводів та вимог скарги та просить суд залишити її без задоволення, а рішення - без змін (а.с.186-188).

Житомирський міський колегіум у письмовій інформації від 29.04.2014р. на апеляційну скаргу зазначив, що послуги підприємця ОСОБА_1 у орендованих приміщеннях спрямовані виключно на навчально - виробничу, навчально - виховну діяльність та не погіршують соціально-побутових умов осіб, які працюють та навчаються у навчальному закладі (а.с.184).

КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради у відзиві від 24.04.2014р. №333 на апеляційну скаргу заперечило проти доводів та вимог скарги, вказавши, що ФОП ОСОБА_1 використовує орендоване приміщення за прямим призначенням, відповідно до умов договору (для побутового обслуговування населення), заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат на момент винесення питання продовження договору оренди у останньої була відсутня, орендар в повному обсязі та вчасно сплачує орендну плату. На виконання п.6.10 договору об`єкт оренди застрахований орендарем на користь орендодавця, а тому істотні порушення договору та чинного законодавства, які б суперечили інтересам держави відсутні. Крім того, зазначає, що згідно ч.4 ст.61 Закону України "Про освіту" додатковими джерелами фінансування навчальних закладів освіти, у тому числі, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. У зв`язку з наведеним просить суд залишити рішення господарського суду від 20.02.2014р. без змін (а.с.190-191).

Представники Виконавчого комітету Житомирської міської, КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради, Житомирського міського колегіуму та Житомирського екологічного ліцею №24 в засідання суду не з`явилися.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представників вказаних вище учасників судового процесу, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду справи, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності останніх.

Заслухавши пояснення прокурора та відповідачки - ФОП ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Житомирської міської ради 20 березня 2013 року прийнято рішення №115 "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому" (далі - рішення № 115), пунктом 1.4.25 якого надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на укладення договору оренди нежитлового приміщення Житомирського міського колегіуму площею 5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення Житомирського екологічного ліцею № 24 площею 5 кв.м за адресою АДРЕСА_2 для здійснення торгівельної діяльності строком на 2 роки 11 місяців. Пунктом 6 рішення №115 зобов`язано Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради укласти договори оренди з орендарями. (а.с.14-18).

Пунктом 7 рішення №115 зобов`язано керівників комунальних установ підписати акти приймання-передачі орендованого майна з орендарями у день укладання договору оренди та укласти договори про відшкодування експлуатаційних витрат.

На виконання вказаного рішення, 26 березня 2013 року між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна №1723 (надалі - договір) (а.с.19-20).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для побутового обслуговування населення за адресами: АДРЕСА_1, які знаходяться на балансі Житомирського міського колегіуму, загальною площею 5 кв.м з орендною платою у розмірі 50,00 грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць рахунку; АДРЕСА_2, які знаходяться на балансі Житомирського екологічного ліцею №24 , загальною площею 5 кв.м з орендною платою у розмірі 50,00 грн. за 1кв.м. без ПДВ за базовий місяць рахунку.

У п.1.2 договору встановлено, що орендар використовує орендоване приміщення тільки за цільовим призначенням, обумовленим даним договором.

Згідно п.8.1. договору останній діє з 26 березня 2013р. по 26 лютого 2016р.

З актів приймання-передачі від 26.03.13р. вбачається, що приміщення, вказані у договорі №1723, орендодавець передав, а орендар отримав їх у користування (а.с. 21-22).

Приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1, належить територіальній громаді м.Житомира в особі Житомирської міської ради, в оперативному управлінні Житомирського міського колегіуму, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 30.09.2013р. №10197589 та витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 30.09.2013р. №10197678 (а.с.38-39).

Приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_2, належить територіальній громаді м.Житомира в особі Житомирської міської ради, в оперативному управлінні Житомирського екологічного ліцею №24, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20.12.2012р. та витягом про державну реєстрацію прав від 26.12.2012р. №36986713 (а.с.46-47).

Як зазначено в позовній заяві, прокуратурою м.Житомира проведено перевірку з питань додержання вимог законодавства щодо створення безпечних умов навчання та виховання дітей, в результаті якої виявлено порушення вимог чинного законодавства при розпорядженні майном Житомирського міського колегіуму та Житомирського екологічного ліцею №24, а саме, встановлено, що оскарженим п.1.4.25. рішення виконкому №115 від 20.03.2013р. надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на укладання договору оренди нежитлових приміщень площею 5 кв.м за адресою АДРЕСА_1, що належить Житомирському міському колегіуму, та площею 5 кв.м за адресою АДРЕСА_2, що належить Житомирському екологічному ліцею №24, для здійснення торгівельної діяльності строком на два роки одинадцять місяців, що, на думку прокурора, суперечить ст.63 Закону України "Про освіту", якою встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають використанню не за призначенням. Оскільки орендар в орендованих приміщеннях не надає освітніх послуг в розмінні статті 2 Закону України "Про освіту", оскаржуваний пункт рішення виконкому №115 від 20.03.2013р. є таким, що суперечить ст.19 Конституції України та на підставі ч.2 ст.144 Конституції України, п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. Водночас, укладений на підставі вказаного пункту рішення договір оренди нерухомого майна №1723 від 26.03.2013р. між КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради та ФОП ОСОБА_1, не відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, а тому в силу норм ч.1 ст.215 цього Кодексу, також підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

У зв`язку з наведеним вище, прокурор м.Житомира, з посиланням на ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.16, 215, 216 ЦК України, ст.ст.1, 2, 29 ГПК України, ст.ст.2, 5, 6, 63 Закону України "Про освіту", 11 грудня 2013 року звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави про визнання незаконним та скасування п.1.4.25. рішення виконкому №115 від 20.03.2013р., визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №1723 від 26.03.2013р. та звільнення орендарем вказаних приміщень.

Обгрунтовуючи позов, прокурор м.Житомира, зокрема, зазначає, що центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011р. №410/2011 "Про затвердження положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України" є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, інновацій та інформатизації, інтелектуальної власності, молоді, фізичної культури та спорту. Разом з тим, п.4, п.5, п.6 зазначеного Положення, якими передбачено завдання, повноваження та права згаданого органу, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти і науки, до суду про визнання незаконним рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження комунальним майном, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування об'єктів нерухомості державної та комунальної власності. Відповідно до ч.2 ст.2, ч.2 ст.29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012р. №5288, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересу держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор зазначає про це у позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор також зазначає, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю у сфері освіти і науки, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, тому прокурор пред'являє цей позов у інтересах держави як позивач.

При цьому слід зазначити, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1998р. державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних - політичних, економічних, соціальних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету державної, економічної, екологічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Відтак, прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави, як позивач.

Вище зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 20 лютого 2014 року у задоволенні позову прокурора м.Житомира відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статі 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон про оренду) передбачено, що державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно частини 2 статті 4 вказаного Закону не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (далі - Закон про приватизацію), зокрема, об`єкти освіти.

Згідно ст.18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Нормами ст.61 Закону України "Про освіту" передбачено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Однак, у відповідності до ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до ч.2 ст.44 Закону України "Про загальну середню освіту" вимоги до матеріально - технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно - гігієнічними нормами і правилами.

Згідно п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001р. та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Враховуючи системний аналіз норм вищевказаних Законів України, суд прийшов до висновку, що, хоча згідно із абзацом 5 частини 4 статті 61 Закону України "Про освіту" додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі на комунальній власності, є також доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням, тобто для навчального-виховного процесу, а не для здійснення торгівельної діяльності, як вказано в спірному пункті рішення №115 від 20.03.2013р. та не для побутового обслуговування населення, як передбачено п.1.1 спірного договору №1723 від 26.03.2013р.

Згідно ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно частини 2 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання п.1.4.25 рішення виконкому №115 від 20.03.2013р. незаконним та його скасування.

У зв'язку з тим, що на підставі вищевказаного рішення укладено договір оренди нерухомого майна №1723 від 26.03.13р., прокурор просив відповідно до ст. ст.16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст.20, 207 Господарського кодексу України визнати його недійсним.

Згідно ч.1 та ч.3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 вказано, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Апеляційним судом встановлено, що при укладенні спірного договору оренди не були додержані вимоги, встановлені ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України).

Згідно абзацу 2 ч.1 ст.638 ЦК України істотною умовою договору є умова про його предмет.

Отже, так як приміщення Житомирського міського колегіуму площею 5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та Житомирського екологічного ліцею №24 площею 5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 не можуть бути об'єктом оренди при використанні їх ФОП ОСОБА_1 у своїй підприємницькій діяльності для забезпечення побутового обслуговування населення, що прямо забороняється ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", договір оренди нерухомого майна №1723 від 26.03.2013 слід визнати недійсним.

Судом не беруться до уваги доводи відповідачів та третіх осіб, що об`єкти оренди фактично використовуються орендарем для торгівлі канцтоварами, оскільки виконання або невиконання сторонами оспорених правочинів не впливає на їх дійсність.

У частині 1 статті 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення (ч.3 ст.207 ГК України).

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про наявність законних підстав для задоволення вимоги прокурора про визнання договору оренди нерухомого майна №1723 від 26.03.2013р. недійсним.

Враховуючи норми ч.2 ст.236 ЦК України, зобов'язання за недійсним правочином №1723 від 26.03.2013р. припиняються на майбутнє.

Щодо вимоги прокурора про зобов'язання підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлові приміщення Житомирського міського колегіуму площею 5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та Житомирського екологічного ліцею №24 площею 5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, слід зазначити наступне.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки договір оренди №1723 від 26.03.2013р., на виконання якого підприємець ОСОБА_1 отримала в оренду вказані вище нежитлові приміщення, визнано судом недійсним, у останньої виникає обов`язок щодо повернення орендованого згідно договору майна.

Приймаючи до уваги вказане вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд при вирішенні спірних правовідносин не врахував відповідні вимоги закону щодо регулювання правовідносин у сфері освіти, у зв'язку з чим дійшов до хибного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи прокурора є цілком обгрунтованими, підтверджуються встановленими обставинами справи та відповідними нормами закону, в зв'язку з чим рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2014р. у справі №906/1844/13 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Відповідно до ст.49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2014р. у справі №906/1844/13 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов прокурора м.Житомира в інтересах держави задоволити.

3. Визнати незаконним та скасувати п.1.4.25 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №115 від 20.03.2013р. "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому" в частині надання дозволу КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради на укладення договору оренди з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нежитлового приміщення Житомирського міського колегіуму площею 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення Житомирського екологічного ліцею №24, площею 5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення торгівельної діяльності строком на 2 роки 11 місяців.

4. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 26.03.2013р. №1723, укладений між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

5. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення Житомирського міського колегіуму площею 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення Житомирського екологічного ліцею №24, площею 5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2.

6. Стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С. П. Корольова 4/2 код ЄДРПОУ 04053625) в доход Державного бюджету України - 1218,00грн. судового збору за подання позовної заяви та 609,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Щорса, 4 код ЄДРПОУ 34788934) в доход Державного бюджету України - 609,00грн. судового збору за подання позовної заяви та 304,50грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України - 1827,00грн. судового збору за подання позовної заяви та 913,50грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

9. Справу №906/1844/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Петухов М.Г.