Постанова № 38739764, 12.05.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р. Справа № 909/1233/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Мирутенко О.Л.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Івано-франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України від 03.03.14р. №7/40-486вих.14

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014р.

у справі № 909/1233/13

за позовом Івано-франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є: Міністерство оборони України, м. Київ

до відповідача Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет

спору: закрите акціонерне товариство «Будівельна Компанія» «Прикарпаття і К» (надалі ЗАТ БК «Прикарпаття і К»), м. Івано-Франківськ

про визнання неправомірними дій Івано-Франківської міської ради щодо ухилення від відшкодування збитків та зобов'язання відповідача відшкодувати завдані збитки державі в сумі 333 722,74 грн.

з участю представників:

від прокуратури: Ройко А.І. - прокурор відділу (посвідчення №012483 від 02.11.12 р.);

від позивача: Свідерській Р.О. - представник (довіреність № 220/759/д від 28.11.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Учасникам судового процесу роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014р. у справі № 909/1233/13 (головуючий суддя Фанда О.М., судді: Шіляк М.А. та Гриняк Б.П.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Івано-франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України до відповідача - Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дій Івано-Франківської міської ради щодо ухилення від відшкодування спричинених державі в особі Міністерства оборони України збитків внаслідок незаконного вилучення земельної ділянки, загальною площею 0,1500 га по вул. Є.Коновальця, поруч будинку №128 в місті Івано-Франківську та зобов'язання відповідача відшкодувати завдані збитки державі в особі Міністерства оборони України внаслідок незаконного вилучення земельної ділянки в сумі 353 452,97 грн. Стягнуто з Міністерства оборони України в дохід Державного бюджету України - 8 216,06 грн. судового збору (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Рішення мотивоване тим, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 17.12.2004р. спірну земельну ділянку було віднесено до земель запасу міської ради, доказів оскарження чи визнання його недійсним суду не подано, а тому право розпоряджатися даною земельною ділянкою належить міській раді.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Івано-франківським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що внаслідок незаконного вилучення міською радою земельної ділянки загальною площею 0,1500 га по вул. Є.Коновальця, поруч будинку № 128 в м. Івано-Франківську, власнику земельної ділянки - Міністерству оборони України було завдано збитків. Скаржник також зазначає, що факт перевищення повноважень міською радою підтверджується постановою Вищого адміністративного суду від 23.06.2010р. у справі №К-22012/08.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. в склад колегії суддів для розгляду справи №909/1233/13 введено суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 10.04.2014р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. в склад колегії суддів внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Плотніцького Б.Д.

Ухвалою суду від 10.04.2014р. розгляд справи відкладено на 24.04.2014р.

Ухвалою суду від 24.04.2014р. розгляд справи відкладено на 12.05.2014р.

12.05.2014р. на розгляд колегії суддів надійшло клопотання від Івано-франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України за № 05/2-179вих14 від 12.05.2014р., в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позов без розгляду.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. У відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання12.05.2014 р. також не з»явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав, проте на попередніх судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити, а рішення суду скасувати.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін з огляду на наступне.

20.04.2004р. виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, на підставі заяви ЗАТ БК «Прикарпаття і К», було прийнято рішення № 131 «Про матеріали управління архітектури і містобудування міськвиконкому», пунктом 3.9 якого ЗАТ БК «Прикарпаття і К» дозволено проведення проектнопошукових робіт, а саме, дозволено збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку в мікрорайоні по вул. Є.Коновальця - Національної Гвардії, при умові пайової участі у розробці плану детального планування вказаного мікрорайону (а.с. 17).

Рішенням Івано-Франківської міської ради ХХІ сесії четвертого демократичного скликання від 17.12.2004р. віднесено вільні від об'єктів нерухомого майна земельні ділянки в межах території Івано-Франківської міської ради, що перебувають у користуванні військових частин, військових формувань, утворених відповідно до законів до земель запасу міської ради, зокрема землі В/ч А-3382 (в/м 312) по вул. Є.Коновальця, 86-88, загальною площею 4,38 га. (а.с. 27-28).

28.09.2005р. рішенням 28 сесії Івано-Франківської міської ради четвертого демократичного скликання, на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, погоджено місце розташування земельної ділянки для будівництва будинку, за рахунок земель запасу міської ради. Вказаним рішенням надано дозвіл ЗАТ БК "Прикарпаття і К" на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 18).

Рішенням 33 сесії Івано-Франківської міської ради четвертого демократичного скликання від 20.02.2006р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язано ЗАТ БК "Прикарпаття і К" укласти договір оренди землі (а.с. 19).

22.03.2006р. між Івано-Франківською міською радою та ЗАТ БК "Прикарпаття і К" укладено договір оренди землі, згідно умов якого Івано-Франківська міська рада передала в строкове платне володіння та користування товариству земельну ділянку загальною площею 0,1500 га на вул. Є.Коновальця, поруч будинку №128 в місті Івано-Франківську (а.с. 20-21).

28.09.2006р. виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення № 376 «Про матеріали управління архітектури і містобудування міськвиконкому», пп. 5.35 п.5 якого ЗАТ БК «Прикарпаття і К» дозволено будівництво багатоквартирного житлового будинку в мікрорайоні в межах вул. Є.Коновальця - вул. Національної Гвардії, при умові виконання угоди на пайову участь у розробці плану детального планування вказаного мікрорайону (а.с. 22).

Рішенням ХІІІ сесії Івано-Франківської міської ради 5 демократичного скликання від 04.06.2009р. продовжено термін оренди земельної ділянки терміном на 3 роки та зобов'язано ЗАТ БК "Прикарпаття і К" укласти з міською радою договір оренди землі (а.с 23).

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (в редакції чинною на час виникнення правовідносин).

Згідно із частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Таким чином, обов'язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про надання земельної ділянки в оренду.

З тексту вказаних рішень Івано-Франківської міської ради вбачається, що в оренду ЗАТ БК "Прикарпаття і К" передана земельна ділянка з земель запасу міської ради.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого адміністративного суду від 23.06.2010р. у справі №К-22012/08 (а.с. 24-25) визнано неправомірним пункт 3.9. рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.04.2004р. № 131 «Про матеріали управління архітектури і містобудування міськвиконкому», яким ЗАТ БК «Прикарпаття і К» дозволено проведення проектнопошукових робіт, а саме, дозволено збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку в мікрорайоні по вул. Є.Коновальця - Національної Гвардії.

Вищий адміністративним суд України у вказаній постанові, зокрема, встановив, що Івано-Франківська міська рада не мала повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки остання належить до земель оборони. У вказаній постанові також встановлено факт перевищення Івано-Франківською міською радою своїх повноважень при прийнятті рішення від 20.04.2004р. № 131.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008р. у справі № А-п-5/75 визнано недійсним рішення Івано-Франківської міської ради № 21 від 17.12.2004р. в частині віднесення до земель запасу Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 4,38 га (по вул. Є.Коновальця,86-88) та 26,64 га (по вул. Національної гвардії,14 та Є.Коновальця,110-114) (долучено до матеріалів апеляційного провадження).

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Івано-Франківська міська рада не мала правових підстав розпоряджатися спірною земельною ділянкою - загальною площею 0,1500 га по вул. Є.Коновальця, поруч будинку №128 в місті Івано-Франківську - оскільки вона належить до земель Міністерства оборони України на праві оперативного управління і являється державною власністю.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, станом на сьогоднішній день будинок, для будівництва якого Івано-Франківська міська рада виділила спірну земельну ділянку, збудований і в ньому проживають люди, що унеможливлює її повернення Міністерству оборони України.

З метою врегулювання вказаного спору, керуючись нормами Земельного кодексу України та вимогами Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993р. № 284 Івано-франківським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на адресу Івано-Франківської міської ради направлено лист № 40-1396вих.13 від 07.06.2013р. з вимогою створити комісію для визначення розміру збитків, які спричинені державі в особі Міністерства оборони України внаслідок незаконного вилучення спірної земельної ділянки (а.с. 29-30)

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо створення вказаної вище комісії чи відмови у її створені, що стало підставою звернення прокурора до суду з позовом про визнання неправомірними дій Івано-Франківської міської ради щодо ухилення від відшкодування спричинених державі в особі Міністерства оборони України збитків внаслідок незаконного вилучення земельної ділянки, загальною площею 0,1500 га по вул. Є. Коновальця, поруч будинку №128 в місті Івано-Франківську та зобов'язання відповідача відшкодувати завдані збитки в сумі 353 452,97 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог а.с. 68-69).

Зі змісту статті 35 ГПК України випливає, що факти, встановлені рішенням господарського суду, вироком суду з кримінальної справи, рішенням суду з цивільної справи, що набрали законної сили, є обов»язковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору, тобто, відповідно до закону вважаються встановленими та не доводяться при розгляді знову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вимога позивача про визнання неправомірними дій Івано-Франківської міської ради щодо ухилення від відшкодування спричинених державі в особі Міністерства оборони України збитків внаслідок незаконного вилучення земельної ділянки, загальною площею 0,1500 га по вул. Є. Коновальця, поруч будинку №128 в місті Івано-Франківську є законною та обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати завдані збитки в сумі 353 452,97 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 вказаного кодексу встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 Земельного кодексу України, порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому зазначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Розмір збитків визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до пункту 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

З поданих суду доказів вбачається, що позивач розмір збитків визначає виходячи із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,500 га поруч будинку №128 по вул. Є.Коновальця в місті Івано-Франківську, що в порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам не можуть слугувати підставою для визначення розміру збитків (а.с. 71).

Отже, позивач не надав суду доказів звернення у встановлено законом порядку до комісії міськвиконкому для визначення відповідних збитків, не надав суду відповідних інспектуючих актів по обстеженню даної земельної ділянки Сільськогосподарською інспекцією в Івано-Франківській області.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині відшкодування збитків на суму 353 452,97 грн.

Відповідачем в суді першої інстанції було подано заяву за вх. №1202/14 від 28.01.14р. про застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся з позовною заявою до Івано-Франківської ради з пропущенням строку позовної давності (а.с. 72-73).

Приписами статей 256, 257, 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. передбачено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції по першій позовній вимозі встановлено порушення прав та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву відповідачем у справі, (позивач з даним позовом звернувся до суду лише 29.10.2013р., тобто після строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, (оскільки постанова Львівського апеляційного адміністративного суду була винесена 16.09.2008р., постанова Вищого адміністративного суду - 23.06.2010р. ) та за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, змінивши лише мотивувальну частину, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014р. у справі № 909/1233/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Івано-франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Плотніцький Б.Д.