Рішення № 38738824, 05.05.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.05.2014 Справа № 905/1358/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С., при секретарі судового засідання Вашето Т.Г. розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», м.Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Содействие», м.Донецьк

про: стягнення 16129,72грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», м.Рівне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Содействие», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 12576,50грн., пені у сумі 593,92грн. та штрафу у розмірі 2959,30грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за дистрибуторською угодою №1189/13 від 01.09.2013р. у частині оплати вартості прийнятого ним товару, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 12576,50грн., що стало підставою для нарахування пені у сумі 593,92грн. та штрафу у розмірі 2959,30грн.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: дистрибуторської угоди №1189/13 від 01.09.2013р., видаткових накладних, накладної на повернення товару постачальнику №2 від 10.01.2014р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 530, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи Позивач надав заяву №220 від 16.04.2014р. про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що Відповідач в процесі розгляду справи оплатив заборгованість в повному обсязі, одночасно збільшив розмір пені та просить стягнути її у розмірі 794,33грн., штрафу у сумі 2959,30грн. та інфляційних витрат в розмірі 503,47грн.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення суми боргу у розмірі 12576,50грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд розглядає справу з урахуванням заяви №220 від 16.04.2014р. оскільки, згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити або збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане збільшення суми пені, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Щодо вимог Позивача про стягнення інфляційних витрат у розмірі 503,47грн., які заявлені у заяві №220 від 16.04.2014р., та не заявлялись у позовній заяві, господарський суд зазначає наступне:

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару, тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмету позову.

Відповідно до приписів ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, проте розгляд справи було розпочато по суті 22.04.14р. Таким чином, позивачем заявлена додаткова позовна вимога про стягнення інфляційних витрат у розмірі 503,47грн., яка судом до розгляду не приймається.

Відповідач жодного разу до судових засідань не з`явився, про причини не явки суд не повідомляв, ніяких документів суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час, та місце розгляду справи про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заявою від 28.04.14р. позивач просив розглянути справу без його участі.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», м.Рівне (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Содействие», м.Донецьк

(Дистрибутор) укладено дистрибуторську угоду №1189/13 від 01.09.2013р. (далі-Угоду) відповідно до умов якого Постачальник продає, а Дистрибутор купує й оплачує продукти харчування в асортименті (далі-Товар). Асортимент, кількість, ціна, Товару вказуються в накладних, що є невідємними частинами даної Угоди.

За приписами п.2.9. угоди Дистрибутор зобов`язаний здійснювати 100% оплату за Товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня відвантаження Товару.

Згідно п.8.3. угоди у випадку порушення термінів оплати Товару, Дистрибутор сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення оплати за Товар відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР. Строк позовної давності для стягнення пені встановлюється у три роки. У разі, якщо Дистрибутор прострочив виконання зобов`язання по сплаті за Товар більш, ніж 20 календарних днів, він зобов`язаний сплатити Постачальнику додатково штраф у розмірі 20% від суми простроченого зобов`язання.

Дана Угода набирає сили з 01 вересня 2013р. і діє до 2014р.

Угода підписана Сторонами та скріплена печатками підприємств.

На виконання умов договору Постачальник поставив на адресу Дистрибутора товар, що підтверджується видатковими накладними: №ПМ-0004609 від 08.10.2013р. на суму 12576,50грн., №ПМ-0004800 від 15.10.2013р. на суму 2220,00грн. Разом на загальну суму 14796,50грн. Факт отримання Дистрибутором товару підтверджується підписом представника Дистрибутора у вказаних накладних, скріпленим печаткою підприємства.

Отже матеріалами справи встановлено, що Відповідач отримав товар на загальну суму 14796,50грн.

В подальшому відповідачем було здійснено повернення товару Постачальнику згідно накладної №2 від 10.01.2014р. на суму 2220,00грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач у процесі розгляду справи сплатив наявну за ним заборгованість у сумі 12576,50грн., що підтверджується виписками по рахунку від 11.03.2014р. на суму 2000,00грн., від 03.04.2014р. на суму 5000,00грн., від 04.04.2014р. на суму 2000,00грн., від 16.04.2014р. на суму 3576,50грн.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо стягнення пені в сумі 794,33грн. за період з 22.10.2013р. по 16.04.2014р. на підставі умов п. 8.3. договору та 20% штрафу суд зазначає наступне:

Згідно з приписами ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 ГК України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з наданого розрахунку пені, що нарахована за прострочення зобов`язань по оплаті товару за видатковою накладної №ПМ-0004609 від 08.10.13р.позивачем невірно визначений період нарахування пені - не з першого дня прострочення відповідного платежу. Так як, першим днем прострочення є наступний день після спливу 14 денного строку, тобто розрахунок пені необхідно було починати з 23.10.2013р., що відповідає приписам ч.3 ст.549 і ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, крім того позивач припустився арифметичної помилки при здійсненні розрахунку, у зв»язку з чим вимоги про стягнення пені за накладною №ПМ-0004609 від 08.10.13р. підлягають задоволенню частково в сумі 727,79 грн.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Керуючись п.8.3. договору Позивачем був нарахований штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Відповідно до ч.1. ст.627 та ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням того, що положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати товару отриманого за накладною №ПМ-0004609 від 08.10.13р в сумі 2515,30 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про стягнення пені та штрафу, що нараховані за прострочення зобов»язання по оплаті товару за накладної №ПМ - 0004800 від 15.10.13р., то суд відмовляє у задоволенні зазначених вимог, оскільки як зазначалось, товар за вищезазначеною накладної був повернутий позивачу, зобов»язання відповідача оплатити товар припинили свою дію після повернення товару, а отже нарахування пені та штрафу за порушення термінів оплати товару є безпідставним.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Содействие», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 12576,50грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Содействие», м.Донецьк про стягнення пені у розмірі 794,33грн., штрафу у сумі 2959,30грн. задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Содействие», м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Федора Зайцева, буд.46-А, ІНН 38221146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», м.Рівне (33024, м.Рівне, вул.Млинівська, буд.23, ІНН 37796780) пеню у розмірі 727,79 грн. та штраф у сумі 2515,30грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Содействие», м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Федора Зайцева, буд.46-А, ІНН 38221146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», м.Рівне (33024, м.Рівне, вул.Млинівська, буд.23, ІНН 37796780) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1716,94грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. У судовому засіданні 05.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

9. Повний текст рішення підписано 12.05.2014р.

Суддя Ю.С. Нестеренко