Постанова № 38738488, 01.04.2014, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

01.04.2014 Суддя: Грицаюк Н. М.

Справа № 253/1850/14-а

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2014 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючої судді Грицаюк Н. М.

при секретарі Кобець О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-міського управління та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, третя особа Державна казначейська служба України про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду 14.02.2014 р. з позовом, в якому зазначила, що вона є матір'ю малолітньої дитини - доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що перебуває на обліку у Центрально-Міському управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради та їй призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 130,00 грн. щомісяця. Згідно до ст.15 ч.2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», їй щомісячно до досягнення трирічного віку дитині повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі, що дорівнюється різниці між прожитковим рівнем, що встановлений для працездатних осіб та середньорічним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. Відповідач не виконував зазначене положення закону, та сплачував допомогу не в повному обсязі. Тому просить суд зобов'язати відповідача сплатити на її користь недоотриману суму грошової допомоги по догляду за дитиною до трьох років за період з серпня 2013р. до досягнення дитиною трьох річного віку.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву,в якій підтримує позовні вимоги, просить суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явися, надав письмові заперечення, просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Суд, дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку в їх сукупності, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до довідки Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради 838/30.09 від 03.02.2014р. з листопада 2011 року позивачці призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючим жінкам по 130.00 грн.

Позивач звернулась з письмовою заявою до Центрально-Міського управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, у якій просила провести перерахунок та виплату недоотриманих нею коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та проводити в подальшому виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

3 лютого 2014 року вона отримала відповідь Центрально-Міського управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про відсутність підстав для перерахунку допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав щодо неправомірної виплати їй допомоги по догляду на дитину в неналежному розмірі з листопада 2011 року (час початку виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку по 130.00 грн.), але із заявою про свої порушені права до Центрально-міського управління та соціального захисту населення Горлівської міської ради звернулась лише 14.02.2014 року.

За таких обставин суд вважає, що поважні підстави та причини для поновлення позивачу строку для звернення до суду з позовом з 01.08.2013 року до 13.02.2013 року відсутні.

Тобто вказані вимоги заявлені за межі шестимісячного строку, тому в позов в даній частині не підлягає задоволенню.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України 2811-Х11 "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До ст.15 Закону № 2811-ХІІ вносились зміни, а дія статті зупинялась іншими законами.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень". Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р.» Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008р. і діє по 31.12.2008р. Отже, з 1.01.2009р. ст.15 Закону №281 XII відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте, ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік установлено, що у 2009 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Аналогічним чином врегульовані правовідносини у 2010р. ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

В зв'язку з тим, що у передбачений законом спосіб положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «;Про Державний бюджет України на 2010 рік» не визнано неконституційними та не скасовано, у 2009-2010 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась у відповідності до п. 22 Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» про бюджети на 2012-2013 роки, ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011-2013 роки інший, ніж у Законах №2811-ХІІ та №2240-111 розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011 регулюються Законами №2811-ХІІ та №2240-111, а положення Постанови КМУ №1751 в 27.12.2001р. в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011р. у Управління виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законом №2811-ХІІ .

Така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Водночас, слід відмовити в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача в подальшому, тобто, до досягнення дитиною трирічного віку, виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років з тих підстав, що судовому захисту підлягають лише порушені права та свободи громадян. З цього приводу, не підлягають розгляду у суді вимоги щодо відносин, які можуть скластися у майбутньому. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зобов'язувати державні органи діяти відповідно до Законів, які ще не існують, є безпідставним.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нижче прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до шести років в частині періоду з 14 серпня 2013 року по день винесення рішення судом, а саме до 01 квітня 2014 року, (оскільки на час винесення рішення неправомірні дії з боку відповідача не усунені), є неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству, тому позивач має право на перерахунок та виплату їй не недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вищезазначений період.

Керуючись ст. ст.160-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа Управління державної казначейської служби України у м. Горлівка, про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років..

Зобов'язати Центрально-Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 14 серпня 2013 року по 01 квітня 2014 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Центрально-Міського району м. Горлівки на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в Донецький Адміністративний Апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Н. М. Грицаюк