Постанова № 38738277, 17.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2014 року № 826/1281/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Державного підприємства «Київторф»

про

надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Дарницькому Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Київторф» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 28.04.2009 року №4.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача виникла податкова заборгованість, яка не може бути погашена шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідач до суду не з’явився, письмових заперечень суду не надав.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із приписами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок наявності у ДП «Київторф» податкової заборгованості за узгодженими податковими зобов’язаннями, позивачем відповідачеві надіслано першу податкову вимогу від 03.11.2008 року №1/2282 на суму 6198,85 грн..

Оскільки суму боргу погашено не було, державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві направила відповідачеві другу податкову вимогу від 12.01.2009 року №2/2993 на суму 20751,13 грн..

Податкові вимоги відповідачем отримувались, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення. Суми податкового боргу ДП «Київторф» погашені не були.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2009 року у справі №2а-9302/09/2670, яка набрала законної сили, стягнуто з державного підприємства “Київторф”(02088, м. Київ, вул. Промислова 10, ЄДРПОУ 02968117) заборгованість в сумі 114 029,84 грн.(сто чотирнадцять тисяч двадцять дев’ять грн.. 84 коп.) з будь-якого рахунку, який буде виявлено державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь стягувача - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва ( 02068, м Київ, вул. Кошиця, 3) на розрахункові рахунки по:

- податку на додану вартість в сумі 45605,66 грн. на р/р №31116029700003 до УДК у Дарницькому районі міста Києва, код 26077885 у банку ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 14010100

- податку на прибуток в сумі 407,82 грн. на р/р №31111002700003 до УДК у Дарницькому районі міста Києва, код 26077885 у банку ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 11020100

- по земельному податку в сумі 68016,36 грн. на р/р №33214811700003 до УДК у Дарницькому районі міста Києва, код 26077885 у ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050100.

Згідно довідки, наданої позивачем, у відповідача наявна заборгованість по платежах до бюджету з податку на додану вартість та земельного податку у розмірі 441277,91 грн..

Рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 10.03.2009 року №50 вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу ДП «Київторф».

Актом опису майна, складеного від 28.04.2009 року №4 до податкової застави було внесено майно відповідача.

Однак жодних доказів щодо реалізації виконання стягнення податкової заборгованості суду надано не було.

Наявна в матеріалах справи постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2010 року не може свідчити про наявність дій щодо виконання стягнення податкової заборгованості з ДП «Київторф» на час подачі та розгляду даного позову (2014 рік).

Крім того без виконання залишилась ухвала суду від 28.02.2014 року про витребування доказів.

Надані позивачем документи не в повному обсязі відповідають резолютивній частині ухвали, зокрема позивач не надав:

- копії постанов щодо стягнення з ДП «Київторф» заборгованості у розмірі 441 277,91 грн. та не підтвердив розмір заборгованості, яка вказана у довідці та відрізняється від зазначеної у згаданій вище Постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2009 року, яка набрала законної сили;

- платіжних вимог про стягнення коштів з рахунків банків ДП «Київторф» в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю.

За змістом пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України вбачається, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У матеріалах справи відсутні відомості про наявність чи відсутність рахунків відповідача та коштів на таких.

Таким чином, позивачем не надано доказів виконання приписів п.95.1 ст. 95 ПК України щодо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, не доведено відсутність таких, а відразу, як вбачається з матеріалів справи, подано позов про надання дозволу на продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Суд також звертає увагу на те, що у прохальній частині позову позивач не зазначає розміру суми податкового боргу для погашення якої просить надати дозвіл за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі є недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 14, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову – відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур