Постанова № 38738233, 07.04.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 р. Справа №818/223/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем за результатами камеральної перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 31.12.22013 року, якими застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними. Позивачем укладено з відповідачем ряд договорів про розстрочення податкового боргу. Позивачем сплачувались кошти у відповідності до умов укладених договорів. Також в зв'язку з простроченням сплати задекларованих позивачем сум, ним самостійно сплачувався штраф в розмірі 10% відсотків від прострочених сум. Відповідачем безпідставно проводилось зарахування частини сплачених сум в рахунок платежів за іншими договорами, до того ж укладеними пізніше. За таких обставин. Відповідачем зроблено висновки про наявність прострочення в погашенні зобов'язання, якого позивачем не допущено. Просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.12.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала із зазначених підстав. Додатково пояснила, що відповідачем розрахунок штрафних санкції проводиться за весь період до погашення позивачем заборгованості. При цьому не береться до уваги, що позивачем укладались договори про розстрочення податкового боргу і сплата оплата проводилась за графіком, передбаченим договором. Крім того, вважає, що відповідач в межах камеральної перевірки не мав можливості перевірити своєчасність оплати позивачем зобов'язань, оскільки в ході камерального перевірки досліджується тільки податкова звітність. Для з'ясування ж своєчасності оплати необхідно перевіряти інші документи, зокрема первинні документи, що свідчать про сплату коштів. Дослідження відповідачем своєчасності розрахунків в ході камеральної перевірки суперечить як змісту самої камеральної перевірки, визначеному ПК України, так і методичним рекомендаціям щодо порядку проведення та оформлення результатів камеральних перевірок, затверджених Міністерством доходів і зборів України.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету податкового зобов'язання по податку на додану вартість за деклараціями за серпень-вересень 2011 року, лютий, квітень, жовтень 2013 року та уточнювальними розрахунками, що подавались позивачем. В ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем коштів для погашення податкового боргу. В зв'язку з цим, застосовано штрафні (фінансові) санкції там направлено позивачу податкові повідомлення-рішення. Вважає, що повідомлення-рішення винесено правомірно, просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 16 грудня 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт ( т. 1, а.с. 7-11). Відповідно до акту перевірки, предметом дослідження в ході її проведення були податкові декларації з податку на додану вартість позивача за серпень-вересень 2011 року, лютий, квітень, жовтень 2013 року, договори про розстрочення податкового боргу № 25 від 22.04.2011 року, № 27 від 19.04.2011 року, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань за липень та серпень 2013 року. В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість по деклараціях за серпень 2011 року, вересень 2011, лютий 2013 року, квітень 2013 року, жовтень 2013 року та за договорами про розстрочення податкового боргу № 25 від 22.04.2011 року№ 27 від 07.03.2013 року. За наслідками перевірки 31 грудня 2013 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0005711502/25229 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 грн. за затримку від 36 до 67 календарних днів, № 000572150/25231 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 54245 грн. 28 коп. за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання, № 0005751502/25242 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 396545 грн. 42 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання на період від 2 до 284 календарних днів (т. 1 а.с. 12-14).

Відповідно до ст. 75 п. 75.1 п.п. 75.1.1 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Відповідно до ст. 76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Порядок проведення камеральних перевірок врегульовано в “Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи — підприємця”, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України 14.06.2013 N 165 ( Рекомендації). Відповідно до п. 2.1. Рекомендацій камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності. Камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість, поданої платниками податку, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку, проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації, з урахуванням вимог наказу N 522. Пунктом 3.1 Рекомендацій встановлено особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 3.1.1 податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку. З наведених нормативних актів вбачається, що камеральна перевірка передбачає перевірку саме податкової звітності платника податків та не передбачає дослідження будь-яких первинних документів платника. За таких обставин, суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач в рамках камеральної перевірки не мав можливості дослідити своєчасність погашення позивачем податкового боргу. Крім того, відповідачем ні в акті перевірки ні в ході судового розгляду не повідомлено про причини проведення перевірки податкових декларацій позивача за 2011, 2013 роки з перевищенням строків, встановлених Рекомендаціями. Суд вважає, що вчиняючи дії, які суперечать цілям та суті камеральної перевірки, з порушенням встановлених вищестоящим, по відношенню до відповідача, суб'єктом владних повноважень строків, відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

Судом встановлено, що позивачем за рішенням № 13 від 22 квітня 2011 року ДПА у Сумській області укладено з відповідачем договір про розстрочення податкового боргу № 25 від 22 квітня 2011 року (т. 1 а.с. 29-32). На підтвердження виконання зобов'язань за договором позивачем подано копії платіжних доручень, відповідно до яких позивачем здійснювалась оплата податкового боргу та відсотків за за рішенням від користування розстрочкою погашення боргу у відповідності до встановленого договором графіку (т. 1 а.с. 33-46). За рішенням ДПС у Сумській області від 06 березня 2013 року позивачем укладено з відповідачем договір про розстрочення податкового боргу від 07 березня 2013 року № 27 (т. 1 а.с. 54-58). На підтвердження виконання зобов'язань за договором позивачем подано копії платіжних доручень, відповідно до яких позивачем здійснювалась оплата податкового боргу та відсотків за за рішенням від користування розстрочкою погашення боргу у відповідності до встановленого договором графіку. Крім того, частина суми за договором № 27 погашена позивачем за рахунок переплати (т. 1 а.с. 59-77). На підтвердження сплати самостійно задекларованих сум та штрафних санкцій, за несвоєчасну сплату податку позивачем подано копії податкових декларацій, уточнюючих розрахунків та платіжних доручень (т. 1 а.с. 79-102). Ніякими, з поданих відповідачем доказів достовірність поданих позивачем документів не спростована, не довіряти цим документам у суду підстав немає. Також судом встановлено, що крім наведених вище, позивачем укладались і інші договори про розстрочення податкового боргу, по яких також проводилась оплата (т.1 а.с. 152-220).

В своїх додаткових поясненнях позивач вказує не те, що відповідачем безпідставно проводилось зарахування сплачених позивачем у відповідності до договорів см в рахунок оплати інших зобов'язань за іншими договорами, крім того, відповідачем враховано не усі платіжні доручення, які підтверджують своєчасність сплати позивачем коштів. Таким чином. Відповідач створює умови для застосування до позивача штрафних санкцій. Така позиція позивача знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. З наданого відповідачем розрахунку штрафних санкцій та акту перевірки вбачається, що враховано лише частину платіжних доручень, з наданих позивачем (а.с. 7-11, 107-111). Також вбачається, що відповідачем не в повному обсязі враховувались суми, сплачені позивачем за конкретним договором про розстрочення податкового боргу. Так, відповідно до розрахунку, за договором № 25 від 22.04.2011 року позивачем платіжним дорученням № 23287 від 25.05.2011 року сплачено 112717 грн. 22 коп. Фактично ж за цим платіжним дорученням позивачем сплачено 188023 грн. (т. 1 а.с. 33). такі дії відповідач обґрунтовує необхідністю погашення боргу, що виник раніше, відповідно до вимог ст. 87 ПК України. З такою позицією суд погодитись не може. Статтею 87 п. 87.9 ПК України дійсно передбачено обов'язок податкового органу у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Як було зазначено вище, позивачем крім договорів про розстрочення податкового боргу, які перевірялись відповідачем, укладались і інші договори. Позивачем надано докази сплати коштів за такими договорами в порядку, нии встановленому. Відповідачем не подано ніяких доказів сплати позивачем коштів за договорами, які перевірялись, без виконання зобов'язань по договорах, що укладено раніше. Відповідно до п.п. 100.12.2. ст. 100 ПК України порушення платником податків умов погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу є підставою для розірвання договору за ініціативи податкового органу. Відповідачем не подано доказів розірвання договору з позивачем.

З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що нарахування проводилось відповідачем за весь період до повного погашення позивачем боргу без врахування факту укладання позивачем договорів про розстрочення податкового боргу (т. 1 а.с. 107-11). Такі дії відповідача суперечать вимогам п. 3.9 “Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків”, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1036 (діяв на момент виникнення правовідносин), відповідно до вимог якого на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу). Аналогічну норму містить п. 3.9 “№Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків”, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 574, який діяв на момент проведення відповідачем перевірки.

Відповідно до податкових повідомлень-рішень, санкції до опзивача відповідачем застосовано на підставі ст. 126 ПКУкраїни. Відповідно до вимог зазначеної статті підставою для застосування санкцій несплата платником податків узгодженої суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. Зарахування ж відповідачем частини сплачуваних позивачем сум в рахунок інших зобов'язань та утворення в зв'язку з цим заборгованості є не дією платника податків, що призводить до несплати узгодженого зобов'язання, а є дією податкового органу. Статтею 126 ПК України такої підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій не передбачено.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень. Суд вважає необхідним податкові повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0005711502/25229 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 грн. за затримку від 36 до 67 календарних днів, № 000572150/25231 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 54245 грн. 28 коп. за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання, № 0005751502/25242 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 396545 грн. 42 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання на період від 2 до 284 календарних днів визнати протиправними та скасувати.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0005711502/25229, яким зобов'язано сплатити штраф по податку на додану вартість в розмірі 5 грн.; № 0005721502/25231, яким зобов'язано сплатити штраф з податку на додану вартість в розмірі 54 245 грн. 28 коп.; 0005751502/25242, яким зобов'язано сплатити штраф по податку на додану вартість в розмірі 396 545 грн. 42 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31931024) судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко