Постанова № 38734960, 25.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 р. Справа № 805/4078/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Грищенко Є.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Селидівської міської ради Донецької області до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, за участю третьої особи Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» про визнання дій неправомірними та зобов’язання звільнити з-під арешту будівлі котельних № 42, № 5 та теплофікації шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Селидівська міська рада Донецької області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, за участю третьої особи Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» про визнання дій неправомірними та зобов’язання звільнити з-під арешту будівлі котельних № 42, № 5 шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна включені в запис за реєстраційним номером 13102251.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що листом від 29.01.2014 року № 386 КП «Імпульс м. Українськ» повідомило міську раду про опис майна підприємства податковою службою та реєстрацію обтяжень на будівлі котельних № 5, № 42 і теплофікації. Вважає дії відповідача неправомірними оскільки за рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового боргу, підставою для публічного обтяження став у позивача документ від 01.10.2012 р.

При створенні КП «Імпульс м. Українськ», власником – Селидівською міською радою було закріплено за ним на праві господарського віданні (баланс) майно.

Згідно ст.ст. 78, 136 Господарського кодексу України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», статуту КП «Імпульс» майно комунального підприємства, яке закріплено за ним на праві господарського відання, є власністю територіальної громади (право власності зареєстровано 07.11.2007).

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язання юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язання її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Позивач також зазначив, що податковий керуючий не повідомив власника, Селидівську територіальну громаду в особі Селидівської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 07.11.2007 року, про опис майна у податкову заставу платників податків від 09.10.2012 року.

Просив визнати такими, що безпідставно включені до акту опису майна від 09.10.2012 року № 14 основні засоби, на які було накладено обтяження та поширюється право податкової застави на суму 391092,59 грн., звільнити з-під арешту будівлю котельної № 42, № 5 та теплофікації, та скасувати в Держаному реєстрі прав на нерухоме майно записи про обтяження за № 156045, № 152401 та № 13102251.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. (а.с.45) Через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що станом на 01.10.2012 року за підприємством рахується борг в сумі 857,2 тис. грн. Згідно п.п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. Актом опису № 14 від 09.10.2012 у податкову заставу описано майно, яке перебувало на момент опису на балансі підприємства на праві оперативного управління залишковою вартістю 545445,33 грн., що не перевищує суми податкового боргу. Податковий кодекс не зобов’язує орган державної податкової служби погоджувати з органом управління боржника перелік майна, на яке поширюється право податкової застави. Просив відмовити в задоволені позову.

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Враховуючи клопотання від представників сторін, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради № 28871 від 07.11.2007 року нежитлова будівля – котельня № 5 (Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрська, 4а) та нежитлова будівля – котельня № 42 (Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Горького, 33а) передано у власність територіальної громади в особі Селидівської міської ради, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с. 7,9)

15.08.2012 року Селидівською міською радою прийнято рішення № 6/25-656 про клопотання перед обласною радою про передачу котельні № 42, розташованої за адресою Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Горького, 33а, та тепломережі протяжністю 2,7 км, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Селидове в загальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, які знаходяться в управлінні обласної ради (а.с. 19).

07.11.2012 року Донецькою обласною радою прийнято рішення № 6/16-413 про прийняття до загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради, з комунальної власності територіальної громади м. селидове об’єкти теплового господарства: бойлерну, котельню № 5 (Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Октябрська, 4а) з тепловими мережами протяжністю 0,540 км, залишковою вартістю 115302,70 грн. та котельню № 42 (Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Горького, 33а) з тепловими мережами протяжністю 2,7 км, залишковою вартістю 2761139,91 грн.(а.с. 20)

05 жовтня 2012 року за результатами проведеної Красноармійською ОДПІ перевірки стану збереження майна КП «Імпульс м. Українськ» Селидівської міської ради, яке перебуває у податковій заставі, складено акт № 6/19-36807105 (а.с. 21-25)

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 89.5 ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, що виразилось у неповідомленні платником податків органу державної податкової служби про набуття права власності на майно за період з 25.02.2011р. по 03.10.2012р. згідно рішення Седидівської міської ради від 16.03.2011 № 66-168 та акту приймання – передачі майна до комунальної власності територіальної громади м. Селидове (а.с. 21-25)

Актом опису майна від 09.10.2012 року № 14 податковим керуючим Красноармійської ОДПІ проведено опис майна у податкову заставу КП «Імпульс м. Українськ» Селидівської міської ради на загальну суму 545445,36 грн., з яких будівля котельної 42, інв. № 233, рік ведення в експлуатацію – 1965 вартістю 61690,83 грн., будівля котельної № 5 (газова), інв. № 520, рік введення в експлуатацію – 1985 вартістю 71846,01 грн., теплофікація, інв. № 269, рік введення в експлуатацію 1952 вартістю 0, теплофікація, інв.. № 270, рік введення в експлуатацію 1956 вартістю 86831,16 грн., теплофікація, інв. № 271, рік введення в експлуатацію – 1955 вартістю 292,04 грн., теплофікація інв. № 272, рік введення в експлуатацію -1955 вартість 461,79 грн., теплофікація, інв. № 273, рік введення в експлуатацію – 1955 вартість 0, теплофікація, інв. № 274, рік введення в експлуатацію – 1955 вартість 0, теплофікація, інв. № 275, рік введення в експлуатацію – 1955 вартість 0, теплофікація, інв. № 276, рік введення в експлуатацію – 1955 вартість 0, теплофікація, інв. № 277, рік введення в експлуатацію – 1955 вартість 169970,76 грн., теплофікація, інв. № 278, рік введення в експлуатацію – 1954 вартість 0, теплофікація, на загальну суму 391092,59 грн.(а.с.17-18)

На підставі акту опису майна від 09.10.2012 року № 14 державним реєстратором проведено записи про реєстрацію обтяження: від 16.02.2013р. будівлі котельної № 42, інвентарний номер 233 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно у податкову заставу за реєстраційним номером 156045 (а.с.15); від 15.02.2013р. будівлі котельної № 5(газової), інвентарний номер 520 в Державний реєстр прав на нерухоме майно у податкову заставу за реєстраційним номером 152401 (а.с.16); теплофікації за реєстраційним № 13102251 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у публічне обтяження(а.с.13)

Позивач не погодився з діями відповідача щодо включення до акту опису майна від 09.10.2012 року № 14 основних засобів КП «Імпульс м. Українськ» Селидівської міської ради, що знаходяться у податковій заставі на суму 391092,59 грн. оскільки розмір податкової застави не відповідає суми боргу відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до ст. 88 ПКУ з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

п. 89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

п. 89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3. наведеної статті, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п 89.5 ст.89 ПКУ, платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

З аналізу наведених норм вбачається, що право податкової застави у платника податків поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) якщо балансова вартість такого майна відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Як підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, за позивачем станом на 01.10.2012р. рахується податковий борг в сумі 857 220,46 грн.

Як вбачається з акту опису майна № 14 від 09.10.2012 року у податкову заставу описано майно, що перебуває на балансі підприємства на праві оперативного управління загальною залишковою вартістю 545445,33 грн., що не перевищує суми податкового боргу.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

З підстав, викладених вище, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність внесення у податкову заставу майна позивача згідно з актом опису майна № 14 від 09.10.2012 року, оскільки це не суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Селидівської міської ради Донецької області до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, за участю третьої особи Комунального підприємства «Імпульс м. Українськ» про визнання дій неправомірними та зобов’язання звільнити з-під арешту будівлі котельних № 42, № 5 та теплофікації шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна – відмовити.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження 25 квітня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Грищенко Є.І.