Постанова № 38734406, 30.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 р. Справа № 804/2885/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраком»( далі - відповідач) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, -ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Терраком» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 70 590 грн. На обґрунтування позовних вимог суб'єктом владних повноважень зазначено, що спірна сума заборгованості виникла внаслідок не сплати відповідачем частини суми податку на додану вартість, самостійно визначеної останнім в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 23.05.13 та від 19.05.13. Наявність податкового боргу підтверджується податковою вимогою та даними облікової картки платника податків - відповідача. В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю ДПІ.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду повернуті поштові відправлення із повісткою, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, через закінчення терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 31224905, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ДПІ, є платником податку на додану вартість.

За матеріалами справи відповідачем до позивача подані: - податкова декларація з ПДВ від 23.05.13 №9029955597, за даними якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, дорівнює 25; - податкова декларація з ПДВ № 9028922155 від 19.05.13, за даними якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, дорівнює 70 588 грн. (а.с.7-10). Як вбачається з облікової картки платника податків - відповідача (а.с.4-6), останнім сплачена сума в розмірі 23 грн., решта - не сплачена.

За приписами ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Також законодавцем визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків; у такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (п.87.9 ст.87 ПКУ).

Отже, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 70 590 грн. набула статусу податкового боргу.

Суд відмічає, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 24.07.13 №99-11 на суму 70 590 грн. (а.с.11).

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми податкового боргу в розмірі 70 590 грн., яка складається з суми грошового зобов'язання з ПДВ, самостійно визначеної відповідачем.

Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового

боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки оплати спірних сум грошових зобов'язань з податку на додану спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 70 590 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраком» (код ЄДРПОУ 31224905) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Терраком», на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 70 590 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев