Постанова № 38732722, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18740/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Семеняка В.В.

пр-к апелянта Кукурічко Л.І.

третя особа ОСОБА_5

пр- третьої особи ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянув в судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, зобов'язання звільнити з-під арешту нерухоме майно -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, в якому просив:

1) визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо несвоєчасного повідомлення позивача про накладення арешту, що перебуває у нього у заставі;

2) зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві звільнити з-під арешту наступні об'єкти нерухомого майна: 4к квартиру №1, площа - 92,6 кв. м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 2; 15/100 частин нежилих приміщень або 5/100 частин від домоволодіння в будинку №2 по вул. Народного ополчення у м. Києві загальною площею 197,7 кв. м.; гараж площею 758,4 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5, що належать ТОВ «Мегапром» і перебувають в заставі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до договору застави від 23 лютого 2004 року;

3) визнати протиправною бездіяльність Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо неповідомлення позивача про накладення арешт на майно, що перебуває у нього в заставі;

4) зобов'язати Кам'янобрідський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції звільнити з-під арешту будівлю інженерного корпусу (літ. 1-4) площею 3 732,8 кв. м., розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Рудя, 17Б, що належить ТОВ «Мегапром» і перебуває в заставі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до договору іпотеки від 25 квітня 2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо повідомлення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в строк не пізніше наступного дня після накладення арешту на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» - квартиру в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, офісне приміщення в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2 та гараж в місті Києві по вул. Автопаркова, 5. Визнано протиправною бездіяльність Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо неповідомлення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» - будівлю інженерного корпусу літ. 1-4 загальною площею 3 732,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Рудя, 17Б. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині позовних вимог, що залишені без задоволення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вимог, що задоволені, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуває на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» підлягає до задоволення, апеляційна скарга - залишенню без задоволення, а постанова суду - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ Темнохуд А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 січня 2013 року ВП №36198683 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 14 січня 2013 року №12/240-48/25 про стягнення з ТОВ «Мегапром» на користь ОСОБА_10 боргу у сумі 1 564 356,98 грн., накладено арешт на все майно, що належить божнику ТОВ «Мегапром» та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику у межах суми звернення стягнення.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ Темнохуд А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 січня 2013 року ВП №36198836 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 14 січня 2013 року №12/240-48/25 про стягнення з ТОВ «Мегапром» на користь ОСОБА_5 боргу у сумі 1 786 035,37 грн. накладено арешт на все майно, що належить божнику ТОВ «Мегапром» та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику у межах суми звернення стягнення.

Згідно постанов головного державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ Штойки Л.Р. про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 01 березня 2013 року ВП №36198836 та ВП №36198683 виконавчі провадження ВП №36198836 та ВП №36198683 приєднано до зведеного виконавчого провадження №39121018, яке веде ВДВС Солом'янського РУЮ.

Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві направлено позивачу вимогу від 31 травня 2013 року, в якій повідомлено, що актом опису й арешту майна від 23 квітня 2013 року та від 21 травня 2013 року описано та передано на відповідальне зберігання боржнику квартиру в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, офісне приміщення в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2 та гараж в місті Києві по вул. Автопаркова, 5.

Згідно акта опису й арешту майна від 01 серпня 2013 року державного виконавця Кам'янобрідського ВДВС при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 14 січня 2013 року №12/240-48/25 про стягнення з ТОВ «Мегапром» на користь ОСОБА_10 боргу у сумі 1 564 356,98 грн. описано і накладено арешт на майно боржника - будівлю інженерного корпусу літ. 1-4 загальною площею 3 732,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Рудя, 17Б.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ в частині повідомлення заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на заставлене майно та Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо неповідомлення заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно.

Разом з тим суд першої інстанції, дійшов висновку , що дії відповідачів в частині накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Мегапром» - квартиру в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, офісне приміщення в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, гараж в місті Києві по вул. Автопаркова, 5 та будівлю інженерного корпусу літ. 1-4 загальною площею 3 732,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Рудя, 17Б, відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо протиправності бездіяльності відповідачів щодо несвоєчасного повідомлення та неповідомлення позивача про арешт заставленого майна колегія суддів виходить з того, що суд першої інстанції достовірно встановив, що відповідачами порушено вимоги ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно, статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Арешт на заставлене майно ТОВ «Мегапром»: квартиру в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, офісне приміщення в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, гараж в місті Києві по вул. Автопаркова, 5 та будівлю інженерного корпусу літ. 1-4 загальною площею 3 732,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Рудя, 17Б, накладено шляхом проведення опису цього майна і накладення на нього арешту згідно актів опису й арешту майна державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ від 23 квітня 2013 року та від 21 травня 2013 року, та акта опису й арешту майна державного виконавця Кам'янобрідського ВДВС від 01 серпня 2013 року.

Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві повідомив позивача про накладення арешту на заставлене майно лише 01 червня 2013 року у своїй вимозі від 31 травня 2013 року. Доказів повідомлення позивача не пізніше наступного дня після накладення арешту на заставлене майно суду першої інстанції не надано.

Кам'янобрідським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції не надано суду першої інстанції доказів повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не пізніше наступного дня після накладення арешту на заставлене майно та доказів того, що ним роз'яснено заставодержателю про право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Зазначене свідчить про порушення відповідачами вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги відповідача викладених вище висновків суду не спростовують і судом апеляційної інстанції відхиляються.

Щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги позивача, то слід зазначити про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (ч.3 ст.54 Закону).

Відповідно до частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ст. 7 вищевказаного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору застави від 23 лютого 2004 року, укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, (заставодержатель) та ТОВ «Мегапром» (заставодавець), викладеного у новій редакції від 10 жовтня 2012 року як такий що укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) та ТОВ «Мегапром» (іпотекодавець), останній передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартира №1 по вул. Народного Ополчення, 2 у місті Києві; 15/100 частин нежилих приміщень площею 1340,4 кв. м. або 5/100 частин від всього домоволодіння в літ. А по вул. Народного Ополчення, 2 у місті Києві; гараж в літ. Б площею 758,40 кв. м. по вул. Автопаркова, 5 у місті Києві. За згодою сторін вартість об'єктів нерухомості становить 6 039 060,80 грн.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору іпотека забезпечує повне виконання грошових зобов'язань, що випливає із субліміта 2 та субліміта 3 Генеральної кредитної угоди від 18 лютого 2004 року №010/08/1901, укладеної між іпотекодержателем та ТОВ «Мегапром», ДП «Промінструмент», ДТПП «Комсервіс», ВАТ «Вінницький інструментальний завод», ВАТ «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту», ТОВ «Промислово-торгова компанія «Схід», ВАТ «Львівський інструментальний завод», що виникають та/або виникнуть у майбутньому; відповідно до умов Генерального договору кредитор (іпотекодержатель) здійснює на користь позичальника кредитні операції в межах загального ліміту в розмірі 4 038 957,00 доларів США.

Відповідно до договору іпотеки від 25 квітня 2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, (іпотекодержатель) та ТОВ «Мегапром» (іпотекодавець), в забезпечення вимог іпотеко держателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди від 18 лютого 2004 року №010/08/1901, укладеної між іпотекодержателем та ТОВ «Мегапром», ДП «Промінструмент», ДТПП «Комсервіс», ВАТ «Вінницький інструментальний завод», ВАТ «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту», ТОВ «Промислово-торгова компанія «Схід», ВАТ «Львівський інструментальний завод», іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: будівля інженерного корпусу, що знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Рудя, №17-б.

Згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек вказані вище обтяження зареєстровано 26 квітня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що вартість предмету іпотеки не перевищує розміру заборгованості боржника перед позивачем як іпотекодержателем, тому підстав для застосування вимог частини 3 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідачів не було.

Крім того, накладення арешту на майно боржника ТОВ «Мегапром», які передані позивачу в іпотеку унеможливлює реалізацію Банком першочергового права задоволення вимог до боржника за рахунок предмету іпотеки на користь інших кредиторів, що не є заставодержателями.

За таких підстав, висновок суду першої інстанції щодо правомірності дії відповідачів в частині накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Мегапром» - квартиру в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, офісне приміщення в місті Києві по вул. Народного Ополчення, 2, гараж в місті Києві по вул. Автопаркова, 5 та будівлю інженерного корпусу літ. 1-4 загальною площею 3 732,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Рудя, 17Б, є помилковим.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" та ухваленням в цій частині нового рішення .

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким зобов'язати:

Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві зняти арешт з об'єктів нерухомого майна: 4к квартиру №1, площа - 92,6 кв. м., розташована за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 2; 15/100 частин нежилих приміщень або 5/100 частин від домоволодіння в будинку №2 по вул. Народного ополчення у м. Києві загальною площею 197,7 кв. м.; гараж площею 758,4 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 5, що належить ТОВ «Мегапром»;

Кам'янобрідський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції зняти арешт з будівлі інженерного корпусу (літ. 1-4) площею 3 732,8 кв. м., розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Рудя, 17Б, що належить ТОВ «Мегапром».

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 16.05.2014 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.