Постанова № 38730844, 20.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 р. Справа № 804/2819/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представників позивача представника відповідача Дмитренка О.О. Ткаченко Н.В. Жаворонкова С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат " до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" звернулось до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000123230 від 28 січня 2014 року, яке винесене Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України відносно Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 191000) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149961 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач не погоджується з висновками акту перевірки до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2013 податкових накладних по контрагенту ПП «Науково-виробнича фірма «Кароліна», оскільки вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі висновки позивач вважає неправомірними, у зв'язку з тим, що одночасно з декларацією з ПДВ за листопад 2013р., ВАТ «ПівдГЗК» подано «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». Разом із «Заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», відповідно до п. 201.10 ПКУ надано копії документів, що засвідчують факт виникнення господарської операції, що дає право на формування податкового кредиту.

Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України надала заперечення на позов (вх. № 16705 від 20.03.2014), в яких просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки відносно ВАТ «ПівдГЗК» № 2/32.3/00191000 від 09.01.2014 стосовно порушення позивачем п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, в частині включення до складу податкового кредиту за листопад 2013 року, заповнених в порушення порядку їх заповнення та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних в результаті чого, за рахунок завищення податкового кредиту за листопад 2013 року, завищено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту на ступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації) на суму 149 961 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м. Дніпропетровську) була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ВАТ «ПівдГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000) за листопад 2013 року, в результаті якої було складено акт № 2/32.3/00191000 від 09.01.2014 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ВАТ «ПівдГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000) за листопад 2013 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ВАТ «ПівдГЗК» п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, а саме: за рахунок завищення податкового кредиту за листопад 2013 року завищено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації) на 149961 грн.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до п. 75.1.1., п. 75.1. ст. 75 ПК Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З огляду на викладене, суд не вбачає протиправності дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо призначення та проведення камеральної перевірки, результати якої оформлені актом № 2/32.3/00191000 від 09.01.2014р., оскільки, в даному випадку відповідач діяв відповідно до вимог п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України.

Не погодившись із висновками, зробленими в акті перевірки, ВАТ «ПівдГЗК» 20.01.2014 надало до СДПІ у м.Дніпропетровську заперечення за № 52-06/632 до акту № 2/32.3/00191000 від 09.01.2014.

Розгляд заперечень здійснювався 24.01.2014 у присутності заступника головного бухгалтера з оподаткування Ткаченко Н.В., та юриста Дмитренка О.О. за довіреністю від 23.01.2014. № 52-16/52.

За результатами розгляду заперечень підтверджено правомірність висновків акту перевірки № 2/32.3/00191000 від 09.01.2014 стосовно порушення ВАТ «ПівдГЗК» п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту за листопад 2013 року податкових накладних не звітного періоду, а саме за квітень, травень 2013 року, заповнених з порушенням порядку їх заповнення та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних в результаті чого, за рахунок завищення податкового кредиту за листопад 2013 року, завищено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації) на 149961 грн.

На підставі Акту перевірки, 28 січня 2014 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було винесено відносно Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 191000) податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000123230 від 28 січня 2014 року, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149961 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З акту перевірки вбачається, що підставою вищезазначених висновків стали такі обставини: до складу податкового кредиту за листопад 2013 року включено податкові накладні не звітного періоду, а саме : за квітень, травень 2013 року, заповненні з порушенням порядку їх заповнення та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ПП НВФ «Кароліна» (ІПН 134699804662) податкові накладні: № 23 від 15.04.2013 з сумою ПДВ 28328,79 грн.; № 16 від 21.05.2013 з сумою ПДВ 21266,48 грн.; №21 від 24.05.2013 з сумою ПДВ 35931,56 грн.; № 22 від 24.05.2013 з сумою ПДВ 34067,72 грн.; № 35 від 29.05.2013 з сумою ПДВ 30366,43 грн.

Судом встановлено, що одночасно з декларацією з ПДВ за листопад 2013р., ВАТ «ПівдГЗК» подано «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», оскільки вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом із «Заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушенням ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», відповідно до п. 201.10 ПКУ надано копії документів, що засвідчують факт виникнення господарської операції, що дає право на формування податкового кредиту, а саме: накладну від 15.04.2013р. №117 на загальну суму 169 972,74 грн., в т.ч. ПДВ 28 328,79 грн.; накладну від 21.05.2013р. №159 на загальну суму 127 598,90 грн., в т.ч. ПДВ 21 266,48 грн.; накладну від 24.05.2013р. №164 на загальну суму 215 589,34 грн., в т.ч. ПДВ 35 931,56 грн.; накладну від 24.05.2013р. №166 на загальну суму 204 406,33 грн., в т.ч. ПДВ 34 067,72 грн.; накладну від 29.05.2013р. №175 на загальну суму 182 198,57 грн., в т.ч. ПДВ 30 366,43 грн.

Контрагентом складено та направлено податкові накладні в адресу ВАТ «ПівдГЗК».

Згідно журналу вхідної кореспонденції підприємства підтверджено факт отримання вказаних податкових накладних у періоді їх включення до складу податкового кредиту:

податкова накладна від 15.04.2013р. №23 - вхідний № 5617 від 29.11.2013р..

податкова накладна від 21.05.2013р. №16 - вхідний №5404 від 21.11.2013р.;

податкова накладна від 24.05.2013р. №21- вхідний №5404 від 21.11.2013р.;

податкова накладна від 24.05.2013р. №22- вхідний №5404 від 21.11.2013р.;

податкова накладна від 29.05.2013р. №35- вхідний №5404 від 21.11.2013 р.

СДПІ по роботі з ОВП у м. Дніпропетровську вважає формування податкового кредиту по вказаним документам у період їх отримання безпідставним, що спричинило зменшення нарахованого податкового кредиту за листопад 2013р. на суму ПДВ 149 961 грн.

Згідно п.п. 33.1., 33.3. ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У відповідності до п. 201.1., п.201.2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, абз. 1-4, 9-12 п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, суд прийшов до таких висновків, в результаті здійснення позивачем операцій з придбання товарів у квітні та травні 2013 року, ПАТ «ПівдГЗК» отримав право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Датами виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дати отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними: податкова накладна від 15.04.2013р. №23, податкова накладна від 21.05.2013р. №16; податкова накладна від 24.05.2013р. №21; податкова накладна від 24.05.2013р. №22; податкова накладна від 29.05.2013р. №35. В той же час, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В даному випадку, позивач не включив у відповідних звітних періодах квітня, травня 2013 року до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, тому таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що позивач скористався наданим йому правом та правомірно включив до складу податкового кредиту за листопад 2013 року податкові накладні за квітень, травень 2013 року.

Враховуючи, що позивачу було відмовлено продавцем товарів/послуг у надані податкових накладних за квітень та травень 2013 року та порушено порядок їх заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг, позивач (покупець) мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, така заява із скаргою була подана позивачем до декларації за листопад 2013 року, також до заяви були додані копії видаткових накладних: накладна від 15.04.2013р. №117 на загальну суму 169 972,74 грн., в т.ч. ПДВ 28 328,79 грн.; накладна від 21.05.2013р. №159 на загальну суму 127 598,90 грн., в т.ч. ПДВ 21 266,48 грн.; накладна від 24.05.2013р. №164 на загальну суму 215 589,34 грн., в т.ч. ПДВ 35 931,56 грн.; накладна від 24.05.2013р. №166 на загальну суму 204 406,33 грн., в т.ч. ПДВ 34 067,72 грн.; накладна від 29.05.2013р. №175 на загальну суму 182 198,57 грн., в т.ч. ПДВ 30 366,43 грн., що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладені обставини, суд вважає висновки, зроблені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів в акті камеральної перевірки № 2/32.3/00191000 від 09.01.2014 стосовно порушення ВАТ «ПівдГЗК» п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України необґрунтованими та безпідставними. У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000123230 від 28 січня 2014 року, яке було винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відносно Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149961 грн. 00 коп. вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність свого рішення не довів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000123230 від 28 січня 2014 року, яке винесене Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України відносно Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 191000) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149961 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 191000) судовий збір у розмірі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 92 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 березня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко