Рішення № 38730467, 14.05.2014, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/628/14-ц

Номер провадження 2/585/317/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Глущенко Є.Д.,

при секретарі - Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірного підприємства «Аква-Сервіс» приватного підприємства «Еліпс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування матеріальної та моральної шкоди

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги мотивувала тим, що рішенням апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2013 р. вона поновлена на роботі у відповідача, яке в частині поновлення на роботі виконане тільки 25 жовтня 2013 р. Тому, збільшивши розмір позовних вимог, просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі 5773,44 грн. Крім того відповідач відмовив їй у видачі довідки про заробітну плату, що позбавило її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, з заявою про призначення якої вона звернулася 15 жовтня 2013 р. в управління праці та соціального захисту населення. Тому просила стягнути з відповідача 5774,06 грн. - загальну суму вказаної допомоги та моральну шкоду 1000 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, суду пояснила обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечення мотивував відсутністю вини відповідача у не видачі довідки про заробітну плату, оскільки на час видачі такої довідки не зрозуміла була сума заробітної плати. Судове рішення в частині поновлення на роботі не було виконане негайно тому, що позивач не зверталася з заявою про виконання рішення суду. Просив в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши подані докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивач працювала контролером водопровідного господарства у відповідача з 22 січня 2013 р. та 22 квітня 2013 р. звільнена з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 7, 56).

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2013 р. позивач поновлена на роботі у відповідача, на її користь стягнуто з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2013 р. по день ухвалення рішення 6642,56 грн., 300 грн. моральної шкоди та 2000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу (а.с. 8).

25 жовтня 2013 р. вказане рішення суду в частині поновлення на роботі було виконане, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження (а.с. 11) і в цей же день позивач звільнена з роботи за п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.7).

25 жовтня 2013 р. позивач до виконання своїх обов'язків фактично не приступила, заробітна плата за цей день їй не нараховувалася. Вказану обставину сторони визнали в судовому засіданні.

15 жовтня 2013 р. позивач звернулася до управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради за призначенням державної соціальної допомоги на дітей, що підтверджується розпискою про прийняття заяви від 15 жовтня 2013 р., в якій зазначено про необхідність додати довідку з місця роботи про заробітну плату до 15 листопада 2013 р. (а.с. 15).

Як пояснила в судовому засіданні позивач, на її усне звернення до відповідача про видачу такої довідки, їй було відмовлено, що змусило її 08 листопада 2013 р. звернутися до відповідача з письмовою заявою (а.с. 12).

Однак, відповідач листом від 13 листопада 2013 р. відмовив у видачі такої довідки, посилаючись на звернення до державної виконавчої служби за роз'ясненням судового рішення, яка в свою чергу звернулася до суду (а.с. 13, 14, 45, 46).

20 листопада 2013 р. у призначенні державної соціальної допомоги позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю повного пакету документів (а.с. 16).

11 грудня 2013 р. рішення апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2013 р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2013 р. по 26 вересня 2013 р. виконане. Вказану обставину сторони визнали в судовому засіданні.

11 березня 2014 р. згідно наказу відповідача № 47 позивачу виплачено середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі (а.с. 37, 38).

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради № 1275/05 від 06 травня 2014 р. за умови своєчасного надання довідки про доходи розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям позивачу становив би щомісячно: з 01 жовтня 2013 р. по 30 листопада 2013 р. - 856,33 грн., з 01 грудня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. - 1008,04 грн., з 01 січня 2014 р. по 31 березня 2014 р. - 1526,68 грн., а всього - 5774,06 грн. Вказаний розрахунок сторони визнали в судовому засіданні ( а.с. 50).

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися трудові правовідносини з приводу відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, які регулюються ст. 117 КЗпП України, та цивільні правовідносини з приводу відшкодування збитків у результаті порушення цивільного права позивача, моральної шкоди, які регулюються ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2013 р. було виконане рішення апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2013 р. в частині поновлення позивача на роботі і в цей же день вона звільнена відповідачем з роботи за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Заробітна плата за 25 жовтня 2013 р. їй не нараховувалася в зв'язку з тим, що до виконання своїх обов'язків вона не приступала.

Станом на 25 жовтня 2013 р. рішення апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2013 р. в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконане не було, а виплати були здійснені 11 грудня 2013 р. Крім того, оплата вимушеного прогулу за затримку виконання рішення про поновлення на роботі позивача була проведена 11 березня 2014 р.

Аналізуючи норми ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 117 КЗпП України, суд вважає, що вказані виплати є компенсаційними виплатами за порушення трудових прав працівника, нараховуються в розмірі середнього заробітку, що передбачено трудовим законодавством і положення ст. 117 КЗпП України про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні на них не поширюються.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5773,44 грн. середнього заробітку за час затримки виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі (а.с. 50) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 49 КЗпП України покладає на роботодавця обов'язок видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Як встановлено судом, відповідач відмовив в видачі позивачеві довідки про її заробітну плату, чим порушив вимоги ст. 49 КЗпП України.

Такі дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати державну соціальну допомогу у період з 01 жовтня 2013 р. по 01 березня 2014 р. на загальну суму 5774 грн. 06 коп., право на яку вона мала відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Як і передбачено ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки, у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача про відшкодування упущеної вигоди на загальну суму 5774 грн. 06 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є ч. 1 ст. 1167 ЦК України, що передбачає відшкодування особою, яка її завдала за наявності її вини у випадках заподіяння неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіюванні.

Всупереч наведеному позивач, стверджуючи, що відповідач завдав їй моральної шкоди, не обґрунтувала її розмір належними та допустимими доказами, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у розумному та справедливому розмірі, що на думку суду складає 100 грн.

Посилання представника відповідача на відсутність вини відповідача у видачі довідки через звернення до державної виконавчої служби за роз'ясненням судового рішення, яка в свою чергу звернулася до суду, спростовуються тим, що протягом жовтня-листопада 2013 р. відповідач мав реальну можливість видати довідку про заробітну плату позивачу, виходячи із заробітку, зазначеного в рішенні апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2013 р., а про необхідність утримувати прибутковий податок із доходу та інші обов'язкові платежі роботодавець повинен знати.

Витрати на правову допомогу, як і прописано в ст. 88 ЦПК України, суд присуджує позивачу з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 300 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Дочірного підприємства «Аква-Сервіс» приватного підприємства «Еліпс» на користь ОСОБА_1 5774 (п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 06 коп. упущеної вигоди, 100 (сто) грн. у відшкодування моральної шкоди та 300 (триста) грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частотні позову відмовити.

Стягнути з дочірного підприємства «Аква-Сервіс» приватного підприємства «Еліпс» 243 грн. 60 коп. судового збору з вимог майногово характеру та 243 грн. 60 коп. судового збору з вимог немайногово характеру до спеціального фонду Державного бюджету України ( отримувач Роменський УДК, ЄДРПОУ 23635184, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, рахунок 31213206700303, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 26440788 - судовий збір ст.4 п.1 п.п.1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Суддя - підпис -

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Є. Д. Глущенко