Рішення № 38730403, 16.05.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/2979/14-ц

Провадження 2/521/3926/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Відділу реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Відділ реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про визнання батьківства та стягнення аліментів, в якій просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; зобов'язати Відділ РАЦС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси зробити актовий запис, стосовно батьківства щодо ОСОБА_3, вказавши, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2, а також стягнути з відповідача на утримання - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов'язати відповідача приймати участь в додаткових витратах на дитину, оскільки дочка часто хворіє та знаходиться на обліку у дитячого лікаря. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з осені 2009 року з відповідачем по справі знаходилась у фактичних шлюбних відносинах, як дружина та чоловік, про які знали рідні та близькі люди. Навесні 2011 року позивачка повідомила відповідачу, що вагітна, на що він відреагував позитивно. Перед відходом до рейсу позивачка запропонувала відповідачу узаконити їх відношення, однак ОСОБА_2 відповів, що реєстрація шлюбу йому зараз небажана, так як він знаходиться у контракті з пароплавством та це може вплинути на його роботу але запевнив її, що дитині буде допомагати матеріально та навідуватись до них. 08.07.2011 року позивачка народила доньку - ОСОБА_3 та повідомила про це відповідача з пропозицією узаконити народження дитини через органи РАГСу, на що відповідач відмовився. Восени 2011 року відповідач із своїми родичами прийшли до позивачки та заявили, що це їх рідна онучка та вони будуть їй допомагати. Відповідач на утримання дочки передав гроші та подарунки та постійно став до них навідуватись. На питання відповідача, хто записаний батьком дитини, позивачка відповіла, що так як він відмовився бути записаним у графу «батько», то вона записала свого батька - ОСОБА_4. Приблизно через два місяці відповідач приїхав до ОСОБА_1 та попросив поїхати на експертизу ДНК, у зв'язку з тим, що у вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом про визнання батьківства та за його клопотанням суд призначив провести судово-медичну експертизу ДНК, на що вона погодилась, так як не сумнівалась, що відповідач є біологічним батьком їх дитини. З експертизи №22 від 21-22.03.2012 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 дійсно на 99,999999% є біологічним батьком їх дитини ОСОБА_3 від неї - ОСОБА_1. На підставі даної експертизи відповідач просив залишити свій позов без розгляду. Крім того, позивачка у своєму позові зазначила, що оскільки відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, вона вимушена звернутися з наступним позовом до суду та просить стягнути на її користь на утримання дочки аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі - 3000 гривень на місяць.

Представник позивачки - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій вказала, що просить розглянути справу в її відсутності та у відсутності її довірительки.

Відповідач та його представник в судове засідання 12 травня 2014 року не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. В судовому засіданні 17.04.2014 року відповідач ОСОБА_2 фактично проти позову про визнання батьківства не заперечував, просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з зайнятістю його представника.

Представник 3-ої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районні Одеського міського управління юстиції в судове не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 08.04.2014 року за вхід. № 14709 до канцелярії суду надійшов лист, в якому начальник відділу повідомила, що заперечень та клопотань не має та просить розглянути справу без участі представника відділу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов про визнання батьківства підлягає повному задоволенню, а про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з осені 2009 року до весни 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримували фактичні шлюбні відносини, як дружина та чоловік.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Першим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис №648, з якого вбачається, що в графі «Батько» вказаний - ОСОБА_4, в графі «Мати» - ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Під час реєстрації народження дитини запис про батька був зроблений зі слів позивачки, тобто в графі «Батько» вказано ОСОБА_4, що не відповідає дійсності.

На думку суду, відповідач повинен бути офіційно визнаним батьком дитини, бо запис в графі «Батько» в свідоцтві про народження дочки ОСОБА_3 не відповідає дійсності, так як кровним батьком дитини насправді є ОСОБА_2.

Суд може встановити батьківство у разі спільного проживання і ведення спільного господарства матір'ю і особою, яка припускається батьком дитини, якщо ця особа приймає участь у вихованні дитини та утримує дитину, а також у разі визнання тим, хто припускається батьком, свого батьківства.

З висновку КУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» від 22.03.2012 року №22 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, може являтись біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженої громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з ймовірністю 99, 999999 %, таким чином, батьківство практично доведено.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою собою, а утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання відповідача батьком дитини обґрунтованими, та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Крім того, відповідач не заперечував факт батьківства по відношенню до малолітньої - ОСОБА_3.

Також у судовому засіданні встановлено, що малолітня - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться на утриманні позивачки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. N 789-XII, частин 7, 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

В силу ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України гарантовано, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 180 СК України та роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.

Статтею 181 СК України, визначені способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.

Суд, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь його малолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі 1000 гривень щомісячно враховує положення ст.182 СК України, а саме: те, що платник аліментів має нерегулярний мінливих дохід. Стороною позивачки не надано до суду жодного доказу, що відповідач офіційно працевлаштований, має дохід, який підтверджується відповідними документами.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (частини 1 та 2статті 184 СК України).

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення; максимальний розмір аліментів не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати платника аліментів.

Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 06.01.2014 року № 719 -VI1 встановлено суми прожиткового мінімуму на 2014 рік. Згідно з даним Законом для дітей віком до 6 років розмір прожиткового мінімуму встановлено у сумі 1032 гривні.

Відповідач інших утриманців немає.

Згідно з вимогами ч.3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 04.03.2014 року.

Тому суд вважає за можливе стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої - ОСОБА_3 у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 04 березня 2014 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Щодо решти позовних вимог ОСОБА_1, то суд вважає їх необґрунтованими та недоведеними у судовому засіданні, виходячи з наступного.

Позивачка в своєму позові також просила зобов'язати відповідача приймати участь у додаткових витратах на дитину, викликані особливими обставинами (ст. 185 СК України), так як дочка часто хворіє та знаходиться на обліку у дитячого лікаря, однак позивачка не довела необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині визнання відповідача батьком дитини, а також стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 04 березня 2014 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4. Решту позовних вимог позивачки суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, Конвенцією про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. № 789-XII, ст.ст. 7, 84, 134, 141, 180, 181, 182, 191 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси про визнання батьківства та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Визнати батьківство громадянина Росіїської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Новий Уренгой Тюменської області, стосовно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась у м. Одеса, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Першим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 13 липня 2011 року.

Встановити порядок виконання цього рішення, зобов'язавши Відділ ДРАЦС у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції внести зміни до актового запису №648 про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, вчиненого Першим Малиновським відділом ДРАЦС Одеського міського управління юстиції у Книзі реєстрації народжень 13 липня 2011 року, де у графі «відомості про батька» виключити відомості про батька ОСОБА_4, та вказати батьком дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Росіїської Федерації, який народився в м. Новий Уренгой Тюменської області, та змінити прізвище дитини з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3», по-батькові з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня подання позову, а саме з 04.03.2014 - до досягнення дочкою ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави суму судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три гривні) гривень 60 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками процесу до апеляційного суду Одеської області в десятиденний термін.

Головуючий: