Постанова № 38730332, 07.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м.Львів Справа № 876/3851/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Большакової О.О.,

Гуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника позивача Новосядло В.Р.,

представника відповідача Антонюка І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-7765/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

05.09.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (далі - ТОВ «Кроно-Україна») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби (далі - СДПІ РВПП у м.Львові) за № 0001280801/8587 форми «В1» від 28.08.2012 року в частині зменшення ТОВ «Кроно-Україна» бюджетного відшкодування на суму 140781,76 грн. та застосування штрафних санкцій в частині 70390,88 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивачем правильно визначено право на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України і в період включення до податкового кредиту в товариства була митна декларація (тимчасова) та всі необхідні первинні документи, а сума податку на додану вартість була сплачена товариством до бюджету у повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ РВПП у м.Львові за № 0001280801/8587 від 28.08.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кроно-Україна» 1 408,00 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила СДПІ РВПП у м.Львові, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по тимчасових вантажних митних деклараціях (далі - ВМД), оскільки при ввезенні товарів на підставі тимчасових ВМД згідно із нормами Податкового кодексу України датою виникнення права на податковий кредит вважається дата видачі митницею повністю оформленої декларації та, відповідно, зняття тимчасової декларації з контролю в підрозділі митного органу, що здійснює митний контроль і митне оформлення та ЄАІС Держмитслужби України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, в період з 19.07.2012 р. по 08.08.2012 р. СДПІ РВПП у м.Львові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кроно-Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2012 року, про що складено акт від 15.08.2012 року за № 662/31-00/31147999.

Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог п.п.14.1.18 та 14.1.181 ст.14, п.п.198.2, 198.3 та 198.6 ст.198, ст.200, п.п.201.1, 201.2 та 201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2012 р. на суму ПДВ 143 985,18 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за квітень 2012 р. на 143 985,18 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2012 р. на 149 319,98 грн.

За наслідками проведеної перевірки та відповідно до встановлених фактів порушень 28 серпня 2012 року СДПІ РВПП у м.Львові прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001280801/8587, яким, зокрема, товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 149319 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 74659,99 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення були висновки податкового органу про те, що при перевірці імпортних операцій встановлено відхилення з Інформацією про фактичне ввезення товару на митну територію України за квітень 2012 р. на суму ПДВ - 140 781,76 грн. Згідно із даними перевірки, відповідно до реєстру податкових накладних до складу податкового кредиту квітня 2012 р. включено суми ПДВ, сплачені митним органам відповідно до тимчасових декларацій: за № 209160000/2012/005620 від 25.04.2012 р., на суму ПДВ - 29871,46 грн.; за № 209160000/2012/005446 від 23.04.2012 р., на суму ПДВ - 25922,68 грн.; за № 209160000/2012/005794 від 27.04.2012 р., на суму ПДВ - 32219,32 грн.; за № 209160000/2012/005548 від 25.04.2012 р., на суму ПДВ - 26674,34 грн.; за № 209160000/2012/005547 від 25.04.2012 р., на суму ПДВ - 26093,96 грн., які не можуть бути підтвердженням для включення до податкового кредиту ПДВ на суму 140781,76 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції мотивував його тим, що норми Податкового кодексу України чітко вказують на момент, з якого у платника податку виникає право на формування податкового кредиту - момент (дата) сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, без вказівки на різновид декларації. На час перевірки у товариства були усі ВМД (як повністю оформлені, так і тимчасові), а суми ПДВ сплачені товариством у повному об'ємі.

Тому товариством правомірно сформовано податковий кредит за квітень 2012 р. на підставі наданих та належним чином оформлених ВМД відповідно до вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції частково вірними, виходячи з наступного.

Вiдповiдно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на вiднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разi здiйснення операцiй з:

придбання або виготовлення товарiв (у тому числi у разi їх ввезення на митну територiю України) та послуг;

придбання (будiвництво, спорудження, створення) необоротних активiв, у тому числi при їх ввезеннi на митну територiю України.

З аналізу положень ст.198 Податкового кодексу України видно, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Статтею 1 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) декларація митної вартості визначена як заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим.

Відповідно до Класифікатора типів декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України 15 лютого 2011 року № 107, зокрема, передбачені такі типи декларацій: ІМ40 (імпорт товарів в загальному порядку) та ІМ 40 ТД (тимчасова декларація).

Перелік причин та умови застосування тимчасової та неповної декларацій, а також порядок прийняття митним органом рішення про митне оформлення товарів, заявлених з метою випуску у вільний обіг, із застосуванням цих декларацій, та заповнення їх граф, затверджено наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2003 року № 932, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Згідно із положеннями п.1.5 Порядку графи тимчасової та неповної декларацій заповнюються відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09 липня 1997 року № 307 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 443/2247.

Митне оформлення товарів на підставі тимчасової декларації проводиться відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314; податки і збори сплачуються у повному обсязі на момент митного оформлення із застосування тимчасової декларації (п.п.4.1, 4.3 Порядку).

Як встановлено судом, митним органом було закінчено митне оформлення товару за тимчасовими ВМД:

- № 209160000/2012/005620 від 25.04.2012 р., ПДВ - 29871,46 грн.;

- № 209160000/2012/005446 від 23.04.2012 р., ПДВ - 25922,68 грн.;

- № 209160000/2012/005794 від 27.04.2012 р., ПДВ - 32219,32 грн.;

- № 209160000/2012/005548 від 25.04.2012 р., ПДВ - 26674,34 грн.;

- № 209160000/2012/005547 від 25.04.2012 р., ПДВ - 26093,96 грн.,

за якими товариством суми податків (обов'язкових платежів) були сплачені в повному обсязі, що підтверджується відмітками у графі «подробиці розрахунків» тимчасових митних декларацій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що у разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України товарів формування податкового кредиту з податку на додану вартість проводиться на підставі митної декларації (в тому числі тимчасової), оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Також, враховуючи документальне підтвердження сплати позивачем судового збору в сумі 1408 грн., суд першої інстанції відповідно до ч.1 ст.94 КАС України правильно стягнув такі судові витрати на користь позивача з Державного бюджету України.

Разом з тим, оскаржуваною постановою суд першої інстанції помилково скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення у повному обсязі, при тому, що позовні вимоги ТОВ «Кроно-Україна» стосувалися лише частини цього податкового повідомлення-рішення - зменшення бюджетного відшкодування на суму 140781,76 грн. та застосування штрафних санкцій в частині 70390,88 грн.

Що стосується завищення бюджетного відшкодування:

- в сумі 5334,80 грн., штрафні санкції 2667,40 грн. - внаслідок включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих від постачальників, які за формою та порядком не відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення»;

- в сумі 3202,42 грн., штрафні санкції 1601,71 грн. - внаслідок включення до податкового кредиту податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних,

то такі вимоги позивачем не заявлялися, вказані правовідносини судом першої інстанції не досліджувалися, а вихід за межі позовних вимог судом першої інстанції нічим не умотивований.

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про часткову невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, через що постанову суду необхідно скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову (у межах позовних вимог).

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-7765/12/1370 скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби за № 0001280801/8587 форми «В1» від 28.08.2012 року в частині зменшення ТОВ «Кроно-Україна» бюджетного відшкодування на суму 140781 (сто сорок тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 76 коп. та застосування штрафних санкцій в частині 70390 (сімдесят тисяч триста дев'яносто) грн. 88 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (м.Кам'янка-Бузька, вул.Я.Мудрого,62, ЄДРПОУ 31147999) 1 408,00 (одну тисячу чотириста вісім) грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді О.О.Большакова

В.В.Гуляк

Постанова складена у повному обсязі 12 травня 2014 року.