Рішення № 38729963, 13.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14374/13 13.05.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА

Страхування"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 095, 02 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Гермаш С. М. (дов. № 3336/18 від 23.12.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Статус" (далі за текстом - відповідач) про відшкодування в порядку регресу матеріальних збитків на суму 15 095, 02 грн. керуючись полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/4374381.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/14374/13, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року у справі № 910/14374/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про відшкодування шкоди в порядку регресу 15095, 02 грн. призначено судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз провадження у справі зупинено до надання висновків судової експертизи. Матеріали справи № 910/14374/13 направлені на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

27.09.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від експерта ОСОБА_3 надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, відповідно до якого експерт просить суд надати у розпорядження експерта оригінали фотографій (в електронному вигляді) пошкодженого в ДТП 14.07.2010 р. автомобіля Шкода Фабіа, реєстр. № НОМЕР_1, власник - "Укрсиббанк", які можливо виконувались під час огляду 15.06.2010 р. Береговим Д. В. або 12.08.2010 р. Гуляєвим В. П., представниками "АХА Страхування".

З огляду на те, що відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання, Господарський суд міста Києва Листом від 02.10.2013 року Вих. № 06-37.1/2979 витребував матеріали справи № 910/14374/13 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для розгляду клопотання експерта.

18.10.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/14374/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 року поновлено провадження у справі № 910/14374/13, розгляд справи та клопотання експерта по справі призначено на 26.11.2013 року.

29.10.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

26.11.2013 року в судовому засіданні було встановлено, що матеріали необхідні для проведення експертизи та про витребування яких просить експерт надійшли від позивача та приєднані до матеріалів справи, відповідно суд дійшов висновку про задоволення клопотання експерта про витребування необхідних документів та оплату експертизи. Провадження у справі було зупинено до надання висновків судової експертизи. Матеріали справи № 910/14374/13 направлені на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

15.01.14 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/14374/13 та лист з повідомленням про виконання експертизи та можливість отримання результатів експертизи представником суду після виконання оплати за проведення експертизи ПрАТ "Страхова компанія "Статус" своєї частини, яка покладена на неї згідно ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2014 року судом поновлено провадження у справі 910/14374/13, розгляд справи призначено на 04.03.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року судом з відповідача за ухилення від вимог ухвали суду від 26.11.2014 року щодо оплати судової експертизи відповідачем в доход Державного бюджету України стягнуто штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розгляд справи відкладено на 25.03.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі, витрати по проведенню експертизи покладено на позивача у справі та зобов'язано його здійснити оплату вартості експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.04.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/14374/13 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року справу № 910/14374/13 прийнято до провадження судді Сівакової В. В., розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року справу № 910/14374/13 передано для подальшого розгляду судді Борндаренко Г. П., в зв'язку з її виходом із відпустки та прийнято до її провадження.

07.05.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової авто - товарознавчої експертизи за № 9031/13-54 від 29.01.2014 року, в зв`язку з повною оплатою експертного дослідження позивачем у справі, про що надано платіжне доручення № 65059 від 17.10.2013 року.

В судове засідання 13.05.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, в яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 525, 526, 530, 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідач проти позову заперечує з підстав не доведеності розміру відшкодування, оскільки в матеріалах справи відсутній експертний висновок про таке та не подання позивачем відповідачу заяви про отримання страхового відшкодування у відповідності до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом року з моменту пригоди та відсутністю факту порушення прав позивача відповідачем, з огляду на зазначене.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2010 року між позивачем (далі по тексту - позивач, страховик) та АТ «УкрСиббанк» (далі по тексту - страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 1133164/05 АВ, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зокрема, автомобілем Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ДАІ № 8650366 про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 26.07.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що 14.07.2010 р. в 18 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Антонова, 4, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 автомобіль Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: передня права частина.

15.07.2010 року водій транспортного засобу - Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 звернувся до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

На підставі заяви страхувальника від 15.07.2010 року та страхового акту № 10198/10/05/11 від 04.08.2010 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 12 167, 14 грн. страхувальнику, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням № 17187 від 05.08.2010 р.

12.08.2010 року страхувальник звернувся до страховика з заявою розглянути питання доплати страхового відшкодування за фарбування бамперу автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та ремонту бризговика.

На підставі заяви страхувальника від 12.08.2010 року та страхового акту № 10198/10/05/11/допл страховиком було виплачено страхувальнику доплату в розмірі 2 927, 88 грн.

Як вбачається з постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2010 року у справі № 3-6985/10, із змінами внесеними постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.02.2013 року по справі № 3-6985/10 14.07.2010 р. в 18 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Антонова, 4 ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під час зміни напрямку руху, а саме виконанні лівого повороту, не врахував дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 ПДР України.

ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді накладення штрафу, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2010 року у справі № 3-6985/10, із змінами внесеними постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.02.2013 року по справі № 3-6985/10.

Відповідач за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4374381, який діяв на 14.07.2010 року, застрахував цивільно-правову відповідальність власника (Київмедавтотранс, ДО) (страхувальника) автомобіля ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Позивач 03.07.2012 року звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу Вих. № РГ/10198/10/1, якою просив перерахувати регресну суму у розмірі 15 095, 02 грн. з доданням до неї необхідних, на його думку, для її розгляду документів.

У відповідь на вищезазначену претензію відповідач направив позивачу лист Вих. № 1587 від 11.10.2012 року, яким повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, в тому числі документів, що підтверджують фактичні витрати по збитку. Та зазначив, що після надання необхідних документів, рішення про виплату відшкодування може бути переглянуто.

За ініціативою суду по справі призначалась авто-товарознавча експертиза для визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу - Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 14.07.2010 р. в 18 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Антонова, 4.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи від 29.01.2014 року № 9031/13-54 матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу - Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 14.07.2010 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, складає 12 674, 40 грн.

Матеріали справи доказів оплати відповідачем на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 095, 02 грн., та\або в будь-якому іншому розмірі не містять.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 15 095, 02 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність Київмедавтотранс, ДО власника (страхувальника) автомобіля ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № ВЕ/4374381.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_7, який керував автомобілем ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2010 року у справі № 3-6985/10, із змінами внесеними постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.02.2013 року по справі № 3-6985/10.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1133164/05АВ від 12.04.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

На підставі заяви страхувальника від 15.07.2010 року та страхового акту № 10198/10/05/11 від 04.08.2010 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 12 167, 14 грн. страхувальнику, на підставі заяви страхувальника від 12.08.2010 року та страхового акту № 10198/10/05/11/допл страховиком було виплачено страхувальнику доплату в розмірі 2 927, 88 грн. Всього страховиком було виплачено на користь страхувальника страхового відшкодування по зазначеним заява та актам 15 095, 02 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи від 29.01.2014 року № 9031/13-54 матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу - Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 14.07.2010 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, складає 12 674, 40 грн.

За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 12 674, 40 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як встановлено судом, позивач з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 15 095, 02 грн. до відповідача звертався в липні 2012 року, тобто після спливу однорічного строку встановленого ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що є підставою для відмови в виплаті страхового відшкодування.

Проте, згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Згідно позиції Верховного суду України викладеній 28.08.2012 року за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279, страховик, потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування за договором майнового страхування отримує право вимоги потерпілої особи та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.

З огляду на викладене суд відхиляє відповідні доводи відповідача стосовно не подання позивачем відповідачу протягом одного року заяви про отримання страхового відшкодування у відповідності до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до полісу ВЕ/4374381 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 25 000, 00 грн., розмір франшизи за полісом - нуль.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 12 674, 40 грн.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на сторін відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

Суд також в порядку статті 49 ГПК України покладає на відповідача у справі пропорційно задоволених позовних вимог витрати на оплату проведення судової експертизи у розмірі 2448,00 грн., які були сплачені позивачем у справі відповідно до наявного в матеріалах справи копії платіжного доручення № 65059 від 17.10.2013 року.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд. 15, офіс 109; код ЄДРПОУ 31201694; з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 20474912) 12 674 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 40 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 445 (одну тисячу чотириста сорок п`ять) грн. 22 коп. судового збору та 2056,32 (дві тисячі п`ятдесят шість) грн. 32 коп. витрат по оплаті судової експертизи.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко