Рішення № 38729936, 15.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4974/14 15.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славресурс"

до Комунального підприємства Київського комунального виробничого підприємства "Міськпаливо"

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Луценко Р.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 15 травня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

24 березня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Славресурс" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 24.03.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства Київського комунального виробничого підприємства "Міськпаливо" (відповідач) заборгованості за договором поставки вугілля № 46-уг від 05.12.2012 року в сумі 97 025,07 грн. з них основного боргу - 82 733,74 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять три гривні 74 копійки), пені /п. 8.3. договору/ - 11 793,76 грн. (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 76 копійок) та 3% річних - 2 497,57 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 57 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання договором поставки вугілля № 46-уг від 05.12.2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.04.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 15.05.2014р.

23 квітня 2014 року через канцелярію до суду та в судовому засіданні 15.05.2014р. від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/4974/14.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки вугілля № 46-уг (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити, вугільну продукцію, марок АКО, AO, AM, АС, ДГР (надалі - товар), в кількості та за цінами, що вказуються в доданих специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 179 253,84 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, зокрема на суму - 72 900,00 грн. та частково повернув товару вартістю - 23 620,10 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 82 733,74 грн., тобто 179 253,84 грн. - 72 900,00 грн. - 23 620,10 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 05 грудня 2012 року між сторонами укладено договір поставки вугілля № 46-уг згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити, вугільну продукцію, марок АКО, AO, AM, АС, ДГР в кількості та за цінами, що вказуються в доданих специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в січні-серпні 2013 року позивач передав товар на загальну суму 179 253,84 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 5 та 127, а також актами приймання-передачі вугілля поставленого №№: 1 і 2 (належним чином засвідчені копії накладних та актів містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних накладних та актах.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що повна оплата вартості фактично поставленого вугілля та вартості доставки здійснюється не пізніше десяти банківських днів з моменту прибуття вугілля на станцію призначення, та оформлення актів приймання-передачі. Оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем коштів на рахунок Постачальника.

З матеріалів справи слідує, що Покупець перерахував на користь Продавця 72 900,00 грн. за товар по Договору та на суму 23 620,10 грн. частково повернув товару, що підтверджується платіжними дорученнями та видатковими накладними (повернення) №№: ВП-0000001 від 01.11.2013р. та ВП-0000002 від 18.11.2013р. (копії документів в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в розмірі 82 733,74 грн. станом на 01.12.2013р. (оригінал акту в справі).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.03.2014р. та від 24.04.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, з урахуванням того, що доказів оплати та/або повернення товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на травень 2014 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 82 733,74 грн. з розрахунку 179 253,84 грн. (сума товару) - 72 900,00 грн. (частково оплачений товар) - 23 620,10 грн. (часткове повернення товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що при порушенні Покупцем строків розрахунків він зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості отриманого за Договором товару, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 5 188,99 грн. пені за порушення строків розрахунків в межах 182 дні прострочення /по 16.08.2013р. включно/.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 2 497,57 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 90 420,30 грн. з них основного боргу - 82 733,74 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять три гривні 74 копійки), пені - 5 188,99 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 99 копійок) та 3% річних - 2 497,57 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 57 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 808,55 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Київського комунального виробничого підприємства "Міськпаливо" (ідентифікаційний код 01879448, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 15/1-Б, ІПН 018794426594, р/р 2600300011082 в ПАТ«КБ «Хрещатик» в м. Києві, МФО 300670), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славресурс" (ідентифікаційний код 37939071, адреса: 03110, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 6-В, кв. 13, ІПН 379390726588, р/р 26000300210558 в ПАТ «Банк Форум» в м. Києві, МФО 322948), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 82 733,74 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять три гривні 74 копійки), пені - 5 188,99 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 99 копійок), 3% річних - 2 497,57 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 57 копійок) та судові витрати - 1 808,55 грн. (одна тисяча вісімсот вісім гривень 55 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі 910/4974/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.05.2014р.

Суддя О.В. Котков