Постанова № 38729722, 09.04.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року справа № 823/582/14

15 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - Кутаса І.Ф. (за довіреностями),

представника відповідача - Зубенка С.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013р. № 0003972301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11668 грн., в т.ч. за основним платежем - 11667 грн. та штрафними санкціями - 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта перевірки від 12.09.2013р. № 72/22-12/30955846, згідно з висновками якого позивач в порушення вимог Податкового кодексу України включив до складу податкового кредиту за травень 2011 року податок на додану вартість у сумі 11667 грн. за господарською операцією з придбання товару (щебінь, пісок, відсів, цегла) у ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», яка реально не здійснювалась.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач зазначає, що господарська операція з придбання товару (щебінь, пісок, відсів, цегла) у ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» підтверджена договором поставки товару, видатковою, податковою та товарно-транспортними накладними, які складені у відповідності до вимог законодавства. Згідно із рахунком-фактурою товар оплачений позивачем у повному обсязі та використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується актами здачі виконаних будівельно-монтажних робіт та щомісячними звітами про рух товарно-матеріальних цінностей. Спростовуючи висновки акту перевірки від 12.09.2013р. № 72/22-12/30955846, зазначає, що вони грунтуються на висновках акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013р. №1707/22.8/37241554 про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного підприємства. Разом з цим відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи бухгалтерського обліку, тому посилання відповідача на вказаний акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва є безпідставним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю. У поданих до суду письмових запереченнях зазначив, що під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту на основі податкової та видаткової накладних ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», оскільки в порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» у видатковій накладній від 31.05.2011р. № 31/05-25 відсутня інформація про пункт поставки товару. Крім того, у видатковій накладній відсутні дані про посади або прізвища, ініціали представників позивача та ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», які її підписали, товарно-транспортні накладні під час перевірки позивачем не надані.

Також висновок акта перевірки обґрунтований матеріалами акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013р. №1707/22.8/37241554 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», згідно якого вказане товариство створено та зареєстровано в 2010 році на підставну особу ОСОБА_3, який в своїх показах наданих на досудовому слідстві заперечує свою участь у створенні та діяльності даного товариства.

Крім того, в наданих під час перевірки договорі та податковій накладній зазначено, що від імені ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» документи підписано директором ОСОБА_4 Натомість відповідно до протоколу допиту свідка від 26.07.2012р., складеного слідчим з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області гр. ОСОБА_4 стверджує, що жодних первинних бухгалтерських документів від імені ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» не підписував.

З врахуванням вказаних обставин відповідач вважає податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013р. № 0003972301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 11668 законним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 06.05.2000р. (ідентифікаційний код юридичної особи 30955846), що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби за № 418 від 06.05.2000р., та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32125623 від 17.05.2000р.

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Облагропромбуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальником ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», за результатами якої складено акт від 12.09.2013р. №72/22-12/30955846.

Згідно з пп. 3.3.2 п. 3.3 акта перевіркою повноти визначення податкового кредиту в частині відображення в податковому обліку позивача взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» встановлено його завищення у декларації за травень 2011р. на суму 11667 грн. Відповідно до вказаної декларації з податку на додану вартість та додатку № 5 до неї «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту», реєстру виданих податкових накладних позивача за травень 2011р. до складу податкового кредиту була включена сума ПДВ 11667 грн. по податковій накладній №863 від 31.05.2011р., що виписана ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп».

Вказана податкова накладна надана за фактом здійснення господарської операції з придбання позивачем у ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» товару (щебінь, пісок, відсів, цегла) за видатковою накладною №31/05-25 від 31.05.2011р. на загальну суму 70000 грн., в т.ч. ПДВ 11666 грн. 67 коп. ( п. п. 3.1.2 акта перевірки).

За висновком перевірки вказана господарська операція фактично не здійснювалась, тобто є безтоварною, внаслідок чого ПДВ у сумі 11667 грн. включено до складу податкового кредиту за травень 2011р. з порушенням пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2011р., на суму 11667 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013р. № 0003972301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11668 грн., в т.ч. за основним платежем - 11667 грн. та штрафними санкціями - 1 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Підпунктом 14.1.181 Кодексу передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а» ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 вказаної статті передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, право на податковий кредит виникає у платника податків лише за умови фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 вказаного Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом вказаних приписів будь-які документи мають силу первинного документа лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Натомість за відсутності фактичного здійснення господарської операції первинні документи бухгалтерського обліку та податкові накладні юридичної сили не мають.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, для визначення права на формування податкового кредиту підлягають доказуванню обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

На підтвердження здійснення господарської операції з придбання у ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» товару (щебінь, пісок, відсів, цегла) позивач надав копію видаткової накладної №31/05-25 від 31.05.2011р. на загальну суму 70000 грн., в т.ч. ПДВ 11666 грн. 67 коп., та товарно-транспортні накладні від 11.05.2011р. №613130, від 12.05.2011р. №613131, від 13.05.2011р. №613132,від 16.05.2011р. №613133, від 17.05.2011р. 3613129, від 17.05.2011р. №613134, від 20.05.2011р. №613137, від 16.05.2011р. №613135, від 19.05.2011р. №613136, від 27.05.2011р. №613141, від 23.05.2011р. №438883, від 23.05.2011р. №438884, від 23.05.2011р. №438882, від 24.05.2011р. №438886, від 23.05.2013р. 3438885, від 24.05.2011р. №438886, від 16.05.2011р. №438879, від 20.05.2011р. №438890, від 23.05.2011р. №438891, від 24.05.2011р. №438892, від 25.05.2011р. №438894, від 25.05.2011р. №438893, від 25.05.2011р. №438895, від 26.05.2011р. №438896, від 27.05.2011р. №438900, при цьому пояснив, що поставка товару здійснювалась протягом травня 2011 року, а видаткова накладна складена після закінчення поставки.

Оцінюючи вказані докази, суд виходить з того, що відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту Правила) товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346 (Наказ 488/346), згідно з якою у пунктах навантаження та розвантаження товарно-транспортної накладної зазначається адреса цих пунктів; здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом; прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові; здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія; прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Згідно з дослідженими у судовому засіданні вищезазначеними оригіналами товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 65-91), ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» зазначено як вантажовідправник, замовник (платник) та автопідприємство, тобто перевізник. Разом з цим, згідно з актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013р. №1707/22.8/37241554 у ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» транспортні засоби та працівники відсутні.

Крім цього, у товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження м. Черкаси та м. Корсунь-Шевченківський, тобто повна адреса місця навантаження не зазначена, в той час як відповідно до акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013р. №1707/22.8/37241554 ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» не має складських приміщень і згідно свідоцтва про державну реєстрацію зареєстровано в м. Києві по вул. Перспективній буд. 8, а згідно центральної бази даних юридичних осіб ДПС України знаходиться в м. Запоріжжі, пл. Пушкіна, 4.

Беручи до уваги вищезазначене, а також пояснення представника позивача, згідно з якими товарно-транспортні накладні під час перевірки на вимогу відповідача не надавались, суд приходить до висновку, що надані товарно-транспортні накладні не підтверджують транспортування товару ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №996 первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткова накладна №31/05-25 від 31.05.2003р. не містить місця її складення та посаду особи, яка передала товар від імені ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», та особи, яка прийняла товар. Разом з цим, представник позивача надав пояснення, згідно з якими товар прийняв виконроб Огілько О.Г. та надав копію наказу №15-к від 05.09.2002р. про його прийняття на роботу. Таким чином, особа, яка передала товар, не є встановленою. Крім цього, згідно товарно-транспортних накладних товар представнику позивача передавався різними водіями, що суперечить вказаній видатковій накладній, яка підписана однією особою.

Відтак, видаткова накладна не відповідає вимогам ст. 9 Закону №996 та підписана особою, яка фактично товар не передавала, тому не підтверджує фактичне здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що податкова накладна від 31.05.2011р. № 863 від імені ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» підписана директором ОСОБА_4 Натомість, відповідно до протоколу допиту свідка від 26.07.2012р., складеного слідчим з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області, гр. ОСОБА_4 стверджує, що жодних первинних бухгалтерських документів від імені ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» не підписував.

Суд відкидає посилання позивача на використання будівельних матеріалів у господарській діяльності для проведення благоустрою берегової зони, розташованої на території ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаській санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок», з тих підстав, що дійсно наданими позивачем матеріальним звітом за травень 2011р., актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011р. та актом №5 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011р. підтверджується використання товару (щебеню, відсіву, піску та цегли) при здійсненні будівельних робіт, однак вказані документи не підтверджують, що використано саме товар, одержаний від ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп».

Також не є підтвердженням фактичної поставки товару ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» оплата грошових коштів, оскільки належними доказами такої поставки є лише докази його транспортування.

Оскільки фактичне здійснення поставки будівельних матеріалів саме ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» не здійснювалось, виписані ним первинні документи бухгалтерського обліку не є підставою для податкового обліку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013р. № 0003972301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11668 грн., в т.ч. за основним платежем - 11667 грн. та штрафними санкціями - 1 грн. є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Облагропромбуд» задоволенню не підлягають.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру та повинно бути сплачено судовий збір у сумі 1827 грн., при цьому при поданні позову сплачено 10% вказаної суми, а саме: суму 182 грн. 70 коп. Сума судового збору, що підлягає стягненню з позивача, складає 1644 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд» (18002, м. Черкаси, вул. Шевченка, буд. 266, ідентифікаційний код 30955846) до Державного бюджету України 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 11 квітня 2014 року.

Суддя А.В. Руденко