Ухвала суду № 38727242, 13.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р.Справа № 820/1858/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 820/1858/14

за позовом ОСОБА_1

до Харківського міського управління юстиції , Державного реєстратора Харківського міського управління юстиції третя особа Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати, як незаконну державну реєстрацію Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Орджонікідзевський ВДВС Харківського міського управління юстиції ніким не утворювався, а його державна реєстрація носить фіктивний характер. Вказані доводи позивач обґрунтовував відсутністю рішення компетентного органу про утворення вказаної юридичної особи, а також відсутністю положення про юридичну особу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 22 березня 2007 року проведена державна реєстрація юридичної особи Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про що міститься запис 14801020000034359 від 22.03.2007р.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності встановлених законом підстав для залишення поданих для державної реєстрації документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону, районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами.

Згідно з частиною 3 ст. 5 Закону України «Про державну виконавчу службу» структура, склад та функціональні обов'язки Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції затверджуються Міністерством юстиції України.

Міністерством юстиції України було видано Наказ № 22/5 від 26.01.2007р. "Про утворення відділів державної виконавчої служби у складі територіальних управлінь юстиції". На виконання зазначеного вище наказу Міністерством юстиції України було затверджено Перелік відділів державної виконавчої служби наказом № 37/5 від 05.02.2007р.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про нечинність вказаних вище наказів у зв'язку з відсутністю їх державної реєстрації в Мін'юсті, з огляду на наступне.

Статтею 117 Конституції України закріплено, що нормативно - правові акти міністерств підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законом.

Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.92 №493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (далі-Указ), що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій.

Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлено Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 (далі-Положення).

Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України (далі-Мін'юст) та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.96 № 468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.

Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше правових норм. Однак з числа нормативно-правових актів, що подаються на державну реєстрацію, є такі, які не підпадають під дію Указу та відповідно до пункту 5 Положення повертаються суб'єктам нормотворення без державної реєстрації (як акти оперативно-розпорядчого характеру; акти якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищих органів; акти які спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм., тощо). Такі акти можуть застосовуватись без проходження процедури державної реєстрації в Мін'юсті. Їх оскарження здійснюється в судовому порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачем не надано суду доказів втрати чинності вказаних вище наказів у зв'язку з їх скасуванням в судовому порядку.

Судом встановлено, що Міністерством юстиції України було видано наказ № 83/5 від 03.03.2007 року "Про затвердження Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби", зареєстрований у Мін'юсті України 03.03.2007 за №180/13447.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Відповідно до ч. 11 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії, Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що для проведення реєстраційної дії державному реєстратору було подано наступні документи: реєстраційна карта на проведення державної реєстрації (форма № 1), копія квитанції, виданої банком за проведення державної реєстрації, наказ від 03.03.2007 року № 83/5 "Про затвердження Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2007 року за № 180/13447, Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби, затверджене наказом Міністерства юстиції України 03.03.2007 року № 83/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.03.2007 року за № 180/13447, наказ Міністерства юстиції України від 05.02.2007 року № 37/5 "Про затвердження Переліку відділів державної виконавчої служби" з додатком № 20 до зазначеного наказу, наказ Міністерства юстиції України від 26.01.2007 року № 22/5 "Про утворення відділів державної виконавчої служби у складі територіальних управлінь юстиції" та наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 21.03.2007 року № 70/4 про покладення виконання обов'язків начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби на Зарубіна Євгена Вікторовича.

Перелік підстав для залишення поданих документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

З досліджених судом документів, поданих державному реєстратору для державної реєстрації юридичної особи - Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, встановлено відсутність підстав для залишення поданих документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про проведення державної реєстрації Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 22 березня 2007 року уповноваженим на те органом, обґрунтовано та у повній відповідності до вимог діючого на час вчинення реєстраційної дії законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 820/1858/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.