Рішення № 38726105, 14.05.2014, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/255/14-ц

Провадження № 2/581/119/14

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2014 року Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Бутенка Д.В., при секретарі судового засідання Сушка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Липоводолинської селищної ради Сумської області, треті особи без права заявлення самостійних вимог на предмет спору: Липоводолинська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Липоводолинського районного нотаріального округу ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці 71 роки помер його батько - ОСОБА_5, який постійно до дня смерті проживав в АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина, яка розміщувалась на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області. Зазначив про те, що його батько за життя заповіт не складав, а спадкоємцями першої черги за законом, крім нього, є і його брат - ОСОБА_2, який на день смерті батька проживав з ним, а також його сестра ОСОБА_3. У передбачений законодавством строк, позивач не подав до відповідної нотконтори заяву про прийняття спадщини після смерті батька, так як він вважав, що спадщина, як така, відсутня взагалі, оскільки батько за життя розповідав йому про те, що він власним майном вже розпорядився, визначивши його юридичну долю на майбутнє. Тяжко переносячи втрату близької йому людини, він забрав з батьківського будинку певні документи і, переглянувши їх нещодавно, він побачив, що батьківський будинок залишився оформленим на праві власності на ім'я спадкодавця. У наступному він відразу звернувся до місцевої нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і через пропуск шестимісячного строку йому фактично відмовлено у прийнятті батьківського спадку. Уважаючи вищевказані обставини поважними причинами для поновлення вищевказаного строку і його прав на спадщину як таких, просив суд постановити рішення, яким визначити йому додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року в смт.Липова Долина.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов із вищевикладених підстав та додатково суду пояснив про те, що він питанню оформлення спадщини після смерті батька не приділяв великого значення, оскільки вважав, що майно батька повинно перейти до молодшого брата ОСОБА_2 У першій половині квітня 2014 року він отримав лист від приватного нотаріуса Липоводолинського округу ОСОБА_4, в якому інформувалося про подання його молодшим братом документів на оформлення спадщини після смерті батька, і саме після цього він особисто звернувся до нотаріуса за прийняттям спадщини, але як йому роз'яснили цього зробити вже не можна через пропуск встановленого законом 6-місячного терміну від дня смерті спадкодавця. Підтвердив, що у період часу з 06 червня по 06 грудня 2013 року він не перебував у довготривалих відрядженнях за межами смт.Липова Долина, тривалий час в медичних закладах не перебував, інвалідності не має, тяжко не хворів, проте постійно доглядав свого батька, хоча фактично мешкав та був зареєстрований окремо від батька за іншою адресою в смт.Липова Долина, дружина батька (мати позивача) померла ще ІНФОРМАЦІЯ_5 року, а даний спір виник через те, що у нього виник намір переоформити на власне ім'я батьківський гараж і зерносклад, правовстановлюючі документи на які його батько добровільно передав йому за життя.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька та в доведення своєї позиції по справі суду пояснив про те, що він був зареєстрований і проживав разом із батьком на день смерті в АДРЕСА_1 і у зв'язку з цим фактично є таким, що прийняв спадщину після померлого спадкодавця. Проте у квітні 2014 року з метою оформлення прав на спадщину він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, додавши до неї ряд документів, в тому числі і довідку про склад сім'ї, оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_5, які були прийнятті нотаріусом без будь-яких зауважень. Додав, що перед подачею вказаної заяви до нотаріуса, він постійно перебував під моральним тиском свого старшого брата (позивача по справі), протягом шестимісячного терміну від смерті батька у них траплялися сварки, в ході яких ОСОБА_1 говорив, що все спадкове майно повинно перейти до нього як до старшого брата, хоча поховання батька проводили всі троє дітей (сторони по справі), батько за життя був членом фермерського господарства, він разом з ним господарював та обробляв землю, від цієї діяльності батьком придбався зерносклад, документи на який відібрав без його згоди позивач. Зазначав, що на боці позивача відсутні будь-які поважні причини для поновлення строку звернення із заявою про прийняття спадщини, так як він був обізнаний про час та місце смерті свого батька.

ОСОБА_3 підтримала позов ОСОБА_1 та суду пояснила про те, що вона із заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не зверталася, проте у найближчий час вона має намір це зробити. Уважала, що її брат ОСОБА_1, як власне і вона сама, не був обізнаний про те, що такі заяви слід подавати у межах 6-місячного терміну після смерті батьків.

Липоводолинська селищна рада Липоводолинського району Сумської області, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання представник цієї третьої особи не з'явився, селищний голова подав заяву про розгляду справи у відсутність його відсутність.

Керівник Липоводолинської державної нотаріальної контори, державний нотаріус Мельник В.О., будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Приватний нотаріус ОСОБА_4 подав про розгляд справи без його участі та про відсутність у нього заперечень з приводу поданого ОСОБА_1 позову.

Заслухавши сторони, вивчивши обставини справи, дослідивши письмові докази у ній, оцінивши доводи сторін і заперечення відповідача ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що даний позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

При вирішенні даного спору суд виходить з таких норм права.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено факт смерті в смт.Липова Долина ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці 71 рік ОСОБА_5, який був батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8,9).

04 квітня 2014 року приватним нотаріусом Липоводолинського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року його батька ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 15/2014. Даний спадкоємець проживав разом із спадкодавцем на день його смерті в АДРЕСА_1 що підтверджувалось відповідною довідкою Липоводолинської селищної ради Сумської області. При зверненні до приватного нотаріуса ОСОБА_2 повідомив про наявність двох інших спадкоємців за законом: брата ОСОБА_1 (мешканця смт.Липова Долина) і сестру ОСОБА_2 (мешканку м.Харкова) (а.с.34).

Сторони в судовому засіданні визнали той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідним братом і сестрою позивача по справі відповідно, а померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 був їх рідним батьком. Крім цього, сторони підтвердили суду, що їх батько постійно і без тривалих перерв проживав на території смт.Липова Долина, виїжджав за межі смт.Липова Долина на санаторне лікування, проте постійно в м.Одеса та районах Одеської області він не проживав, заповіту за життя не складав.

За змістом вищевказаних норм спадкового закону право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у даній справі для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позивач не навів жодних посилань на засоби доказування щодо наявності на його боці обставин, які об'єктивно, непереборно та в значній мірі перешкоджали йому подати до відповідного приватного нотаріуса чи до державної нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини у шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 і які б свідчили про поважність причин (причини) невчинення такої дії. Крім цього, з урахуванням пояснень позивача і доводів викладених у них, останній, на думку суду, свідомо, за відсутності будь-яких фактичних перешкод, але через власне тлумачення і розуміння закону, не вчинив дії по прийняттю спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Як роз'яснив Верховний Суд України у постанові від 26 вересня 2012 р. по справі № 6-85цс12 (дане рішення є обов'язковим для застосування на території України у аналогічних справах), якщо ж у спадкоємця перешкод для подачі заяви про прийняття спадщини не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України щодо визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не можуть бути застосовані. У зв'язку з цим не підлягає врахуванню довід позивача про виявлення ним вже після закінчення 6-місячного строку після смерті батька документів на нерухомість спадкодавця і поява наміру оформити її на себе в якості спадщини. Також не підлягає прийняттю довід позивача про його переконання щодо можливого переходу усього майна батька його рідному молодшому брату на підставі заздалегідь складеного заповіту, оскільки це не є поважною причиною для невчинення дії по поданню заяви про прийняття спадщини.

Також, на думку суду, юридична необізнаність позивача в розумінні ст.1272 ч.1 ЦК України не є такими поважними причинами.

З урахуванням вищевикладеного у задоволенні необґрунтованого позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 174, 212- 215 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Липоводолинської селищної ради Сумської області, треті особи без права заявлення самостійних вимог на предмет спору: Липоводолинська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Липоводолинського районного нотаріального округу ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д. В. Бутенко