Ухвала суду № 38725250, 07.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4812/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ТОВ «БАЛКЕР» звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001462240 від 17.06.2013 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №3193/22-4/32508612 від 03.06.2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «БАЛКЕР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року», а тому є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача при формуванні ним витрат за перевіряємий період по взаємовідносинам із підприємствами-контрагентами ВКП «КІВГор», ПМП «ЄВРО-В» та ТОВ «Пром-Мет» відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0001462240 від 17.06.2013 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «БАЛКЕР» зареєстровано 14.05.2003 року Приморською адміністрацією Одеського міськвиконкому, код ЄДРПОУ 32508612. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

В період з 20.05.2013 року по 24.05.2013 року згідно наказів ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.05.2013 року № 1358, від 27.05.2013 року № 1488 та направлень на перевірку від 15.05.2013 року № 001331/1307, № 001336/1308, № 000761/1302 та від 16.05.2013 року № 001429/1332 посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «БАЛКЕР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки № 3193/22-4/32508612 від 03.06.2013 року, у висновках якого відображено порушення позивачем: п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 251 803,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 року - 251 803,00 грн., за півріччя 2012 року - 251 803,00 грн.; за 3 квартал 2012 року - 0 грн., за 9 місяців 2012 року - 251 803,00 грн.; за 4 квартал 2012 року - 0 грн., за 2012 рік - 251 803,00 грн.

17.06.2013 року ТОВ «БАЛКЕР» було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заяву про виправлення технічних помилок в акті перевірки № 3193/22-4/32508612 від 03.06.2013 року, в якої позивач фактично заперечував проти викладених в акті перевірки висновків. До заяви також були додані первинні документи на 20 аркушах.

За результатами розгляду зазначеної заяви позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси надано відповідь № 24071/10/22-4/15 від 21.06.2013 року, відповідно до якої заперечення позивача на акт перевірки № 3193/22-4/32508612 від 03.06.2013 року залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням встановлених строків подачі.

На підставі висновків акту перевірки № 3193/22-4/32508612 від 03.06.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0001462240 від 17.06.2013 року про збільшення ТОВ «БАЛКЕР» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 251803,00 грн. - основний платіж та 125 902,00 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про неможливість вважати первинні документи такими, що підтверджують господарські операції та надають право платникам податків на формування податкових вигод та зобов'язань за результатами їх виконання, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

За змістом п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На підставі п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За змістом пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

На підставі п. 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

У відповідності до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком прибуток та на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В акті перевірки № 3193/22-4/32508612 від 03.06.2013 року податковим органом зазначено, що ТОВ «БАЛКЕР» згідно декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період, до складу валових витрат за 2 квартал 2012 року неправомірно віднесено витрати у загальному розмірі 1199061,00 грн. по господарським операціям з придбання брухту чорного металу у контрагентів ВКП «КІВГор», ПМП «ЄВРО-В» та ТОВ «Пром-Мет», що призвело заниження податку на прибуток за зазначений період на суму 251 803,00 грн.

Податковим органом було зазначено, що такий висновок був зроблений податковим органом через те, що підприємством до складу витрат за 2 квартал 2012 року включено суму витрат з придбання брухту чорного металу за видатковими накладними, які оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу України, а саме: у видаткових накладних: від 06.06.2012 року № 04, від 12.06.2012 року № 09, від 18.05.2012 року № 11, від 10.05.2012 року № 07, виданих ВКП «КІВГор»; від 12.06.2012 року № РН-0000024, від 08.05.2012 року № РН-0000019, від 26.05.2012 року № 0000021, від 11.04.2012 року №РН-0000015, виданих ТОВ «Пром-Мет»; від 27.06.2012 року № 43, виданої ПМП «Євро-В» відсутні прізвища посадових осіб підприємств, що їх підписували, не вказано на підставі якого документу складені зазначені видаткові накладні. При цьому представник відповідача не заперечував фактичності поставки підприємствами-контрагентами та отримання позивачем товарів за вказаними видатковими накладними та сплати позивачем коштів за отриманий товар. Ним також не було висловлено зауважень щодо зазначених у цих видаткових накладних ціни, вартості, номенклатури, та кількості товару, що був придбаний ТОВ «БАЛКЕР» у своїх постачальників.

В ході дослідження зазначених видаткових накладних було встановлено наступне:

- у видаткових накладних від 06.06.2012 року № 04, від 12.06.2012 року № 09, від 18.05.2012 року № 11, від 10.05.2012 року № 07, виданих ВКП «КІВГор» відсутні прізвища посадових осіб підприємства, що їх підписували, та не зазначено реквізитів договору, на підставі якого складені зазначені накладні;

- у видаткових накладних від 12.06.2012 року № РН-0000024, від 08.05.2012 року №РН-0000019, від 26.05.2012 року № 0000021, від 11.04.2012 року №РН-0000015, виданих ТОВ «Пром-Мет», відсутні прізвища посадових осіб ТОВ «БАЛКЕР», що отримали товар від постачальника;

- у видатковій накладній від 27.06.2012 року № 43 ПМП «Євро-В» не зазначено прізвищ посадових осіб, що їх підписували.

Саме зазначені помилки у оформленні видаткових накладних, згідно твердження представника відповідача, стали підставою для висновку податкового органу про те, що зазначені видаткові накладні не можливо вважати первинними документами, що підтверджують здійснення позивачем витрат у зв'язку з придбанням зазначених у цих видаткових накладних товарів та відповідно не дають права позивачу на віднесення сум вартості товару, зазначеного у них, до складу витрат.

Товариством було зазначено, що зазначені видаткові накладні складались керівниками ТОВ «БАЛКЕР» та підприємств-постачальників ВКП «КІВГор», ПМП «Євро-В», ТОВ «Пром-Мет», усі документи містять підписи керівників зазначених підприємств та скріплені гербовими печатками, відбитки яких у зазначених документах містять найменування платників податків та індивідуальні коди платників податку за ЄДРПОУ, що дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагентів, як учасників господарських операцій. Наявність перелічених помилок в оформленні зазначених видаткових накладних не може бути підставою для висновку податкового органу про допущення ТОВ «БАЛКЕР» порушень вимог податкового законодавства, що тягне за собою позбавлення підприємства права на формування витрат у податковому обліку. Зазначені видаткові накладні були складені під час виконання ТОВ «БАЛКЕР» (покупець) та його контрагентами (продавці) договорів про постачання брухту чорних металів № 10/05 від 10.05.2013 року, №01.02.2011 року та №03/11-ТМ від 10.01.2011 року, які контрагентами позивача та позивачем фактично виконувались, про що складались відповідні первинні документи та результати цих робіт відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємств. Контрагентами позивача вартість товару, сплаченого ТОВ «БАЛКЕР» в ціні придбаного товару, було відображено у складі валових доходів з податку на прибуток в податкових деклараціях відповідних податкових періодів.

До того ж, представниками позивача на обґрунтування правомірності формування ним витрат за результатами господарських операцій з ВКП «КІВГор», ПМП «Євро-В»,ТОВ «Пром-Мет» у 2 кварталі 2012 року були надані та досліджені судом також наступні первинні документи: договори постачання товару № 10/05 від 10.05.2013 року, №01.02.2011 року та № 03/11-ТМ від 10.01.2011 року, специфікації, акти приймання-передачі, залізничні накладні, дані бухгалтерського обліку підприємства. Жодних зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представником податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

Відповідно до інформації податкових органів, в яких перебувають на обліку ВКП «КІВГор», ПМП «ЄВРО-В», ТОВ «Пром-Мет», зазначені підприємства зареєстровані та були зареєстровані на момент здійснення господарських правовідносин з ТОВ «БАЛКЕР» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридичні особи; перебувають на обліку в податковому органі та подають податкову звітність. Інформація, що міститься у видаткових накладних та інших досліджених судом первинних документах, складених зазначеними контрагентами спільно із позивачем, дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагентів за індивідуальними кодами платника податку за ЄДРПОУ, зазначені документи містять підписи керівників платників податків та скріплені печатками підприємств, а отже складені належними особами та відповідають вимогам податкового законодавства України.

Податковим органом не заперечувалась фактичність виконання контрагентами-постачальниками ВКП «КІВГор», ПМП «ЄВРО-В», ТОВ «Пром-Мет» своїх зобов'язань за господарськими договорами з ТОВ «БАЛКЕР», отримання позивачем товарів за дослідженими первинними документами та сплати на адресу контрагентів-постачальників коштів за отриманий товар.

Слід зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про неможливість вважати первинні документи такими, що підтверджують господарські операції та надають право платникам податків на формування податкових вигод та зобов'язань за результатами їх виконання, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у листах № 742/11/13-11 від 02.06.2011 та від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11, якими зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином висновок податкового органу про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток за 2 квартал 2012 року на суму 251803,00 грн. є помилковим, а відтак у ДПІ у Приморському районі м. Одеси були відсутні підстави для донарахування ТОВ «БАЛКЕР» грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 377 705,00 грн.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 815/4812/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 12 травня 2014 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян