Постанова № 38725168, 11.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2014 р. Житомир

справа № 806/156/14

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Леончук К.С. (за довіреністю від 14.02.2014 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі про визнання недійсним та скасування рішення №659 від 08.02.2013 р.,-

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення №659 від 08.02.2013р. про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 лютого 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі винесено рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №659, яким до позивача застосовано штраф у сумі розміром 170 грн.

Зазначає, що борг зі сплати штрафних санкцій на суму розміром 170 грн. сплачувати не повинен, оскільки оскаржуване рішення прийняте з порушенням права на захист, передбаченого ст.268 КУпАП та є нечинним так як у ньому відсутня інформація яку саме звітність невчасно подано та в який термін її потрібно було подати. Вказує, що йому було відмовлено у правовій консультації адвоката, передбаченого ст.268 КУпАП, ст.59 Конституції України та в праві надати інформацію про його матеріальний стан, згідно зі ст.33 КУпАП, а тому штраф не повинен був нараховуватись відповідачем.

Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати недійсним та скасувати рішення №659 від 08.02.2013р. про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

08 лютого 2013 року позивачем подано до управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік (а.с.57-58).

Управлінням Пенсійного фонду України в м.Житомирі 08.02.2013 р. складено акт №238 про факт несвоєчасного подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5) за 2011 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, відповідно до якого звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску повинен позивач зобов'язаний був подати у термін до 02.04.2012 р., а подав 08.02.2013р., чим порушив вимоги п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.3.2 р.ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1014/18309 (а.с.45).

Зазначений акт отримано позивачем 08.02.2013 р., що засвідчується його підписом.

08 лютого 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі винесено рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №659, яким на підставі п.4 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штраф у сумі розміром 170 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погоджується із вказаним рішенням про застосування штрафних санкцій на суму розміром 170 грн.

Правовідносини, що склалися регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Пунктом 3.2 р.ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1014/18309 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Положеннями пункту 4 частини 11 статті 25 Закону визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, а неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто застосування штрафних санкцій до позивача є заходами, що викликані неналежним виконанням ним обов'язку щодо своєчасного подання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Суд відхиляє доводи позивача в обґрунтування позовних вимог щодо того, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням права на захист, передбаченим ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в ньому відсутня інформація яку саме звітність невчасно подано позивачем та в який термін її потрібно було подати і доводи позивача щодо того, що йому було відмовлено у правовій консультації адвоката, передбаченого ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.59 Конституції України та в праві надати інформацію про його матеріальний стан, згідно зі ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з тих підстав, що порядок застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності регулюється нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а не положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі про визнання недійсним та скасування рішення №659 від 08.02.2013 р., - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 11 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Горовенко