Ухвала суду № 38725137, 12.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними

12 травня 2014 р. Справа №805/3041/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську про визнання протиправними дій та скасування вимоги, -

встановив:

06 березня ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Відповідач 1 або Горлівська ОДПІ), Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську (далі - Відповідач 2 або УПФУ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

- визнати неправомірними дії Горлівської ОДПІ;

- визнати неправомірними дії УПФУ;

- скасувати вимогу Горлівської ОДПІ від 15 січня 2014 року № Ф-11966-17 про сплату боргу в сумі 9 837,32 грн.

Змісту позовної заяви слідує, що оспорювані дії УПФУ полягали у нарахуванні ОСОБА_1 єдиного внеску за період з серпня 2011 року по ІІ квартал 2013 року, про що позивачу стало відомо у грудні 2013 року під час пред'явлення їй для узгодження та підписання акта звіряння взаємних розрахунків, датованого 01 жовтня 2013 року.

Оспорювані дії Горлівської ОДПІ полягали у формуванні вимоги про сплату боргу від 15 січня 2014 року № Ф-11966-17.

Вказана позовна заява датована 26 лютого 2014 року і подана безпосередньо до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду 06 березня 2014 року (а.с.3-5).

Ухвалою від 11 березня 2014 року позовна заява залишена без руху із наданням позивачу строку до 11 квітня 2014 року для усунення її недоліків (а.с.14-15).

Недоліки позовної заяви усунені ОСОБА_1 25 березня 2014 року, тобто в межах строку, наданого судом.

Отже, за приписами ч.2 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду, позовна заява ОСОБА_1 вважається поданою 06 березня 2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.5 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідачів заявлені в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.

До позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу від 15 січня 2014 року має застосовуватися місячний строк, встановлений ч.5 ст.99 КАС України.

Ухвалою від 27 березня 2014 року суд зобов'язував позивача надати докази на підтвердження дати отримання нею спірної вимоги, а Горлівську ОДПІ - докази на підтвердження дати надіслання та дати отримання позивачем спірної вимоги (а.с.22-23).

Однак зазначені докази сторони суду не надали, що виключає можливість встановлення точної дати, з якої розпочався перебіг строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п.п.22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п.30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.

Крім того, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши в сукупності повідомлені позивачем обставини та надані ним докази, враховуючи те, що позивач народилася 15 грудня 1947 року, тобто є особою похилого віку, а також її стан здоров'я (а.с.6, 37) суд дійшов висновку про можливість визнання причин пропуску позивачем строку на звернення до суду поважними.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ст.ст.99, 100, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з адміністративним позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську вимоги в частині позовних про скасування вимоги про сплату боргу від 15 січня 2014 року № Ф-11966-17.

2. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті 12 травня 2014 року.

3. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.