Постанова № 38722524, 18.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 р. Житомир

справа № 806/2/14

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку скороченого провадження за адресою: 10014, м. Житомир, вул.Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" про стягнення 191387,42грн.,-

встановив:

Предметом даного позову є стягнення заборгованості з фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків у сумі розміром 191387,42грн., з яких: 54027,27 грн. - заборгованість по сплаті фінансової санкції; 137360,15 грн. - заборгованість по сплаті пені.

Відповідно до рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, к тому числі донарахованих органом Пенсійного фонду №161 від 16.03.2009р., №162 від 16.03.2009р., №472 від 18.08.2009 р., №21 від 26.01.2010 р., №201 від 25.08.2010 р., №260 від 22.11.2010 р., №319 від 29.12.2010р., №40 від 23.02.2011 р., №59 від 25.03.2011 р., №137 від 28.12.2011 р., №77 від 16.05.2011 р., №100 від 10.06.2011 р. управлінням Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі розміром 54027,27 грн. та нараховано пеню у сумі розміром 137360,15 грн. Відповідачем вказані рішення отримані, що засвідчується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Станом на 18.11.2013 р., згідно з довідкою №6590/06 сума заборгованості відповідача по фінансовим санкціям та пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків становить 191387,42грн.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 статті 18 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статі 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами 4-6 статті 20 Закону №1058-IV визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до Закону №1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу.

Згідно з п.п. 5.9. п.5 Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 15 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства вона підлягає стягненню.

Суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивач суму заборгованості відповідача по фінансовій санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 191387,42 грн., яка підтверджена матеріалами справи, зазначає як заборгованість по фінансовій санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та заборгованість по фінансовій санкції та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Однак в обгрунтування позовних вимог, до матеріалів позовної заяви, додав документи, які підтверджують те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума в розмірі 191387,42 грн. є заборгованістю по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, з яких: 54027,27 грн. - заборгованість зі сплати фінансових санкцій; 137360,15 грн. - заборгованість зі сплати пені.

З огляду на викладене, оскільки на час розгляду справи заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" про стягнення 191387,42 грн., - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" (код ЄДРПОУ 34547145) на користь управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі розміром 191387 (сто дев'яносто одна тисяча триста вісімдесят сім) грн. 42 (сорок дві) коп., з яких:

54027,27 грн. - заборгованість зі сплати фінансових санкцій;

137360,15 грн. - заборгованість зі сплати пені.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя А.В. Горовенко